АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 206/987/13
Провадження № 22-ц/774/4612/13 Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1
Категорія: 57 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Гайдук В.І.,
суддів Красвітної Т.П., Макарова М.О.,
при секретарі Чоха К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою начальника відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції ОСОБА_3
на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2013 року
у цивільній справі за скаргою ОСОБА_4 на дії начальника відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції ОСОБА_3, –
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою у якій просив визнати протиправними дії начальника відділу ДВС Тернопіського РУЮ ОСОБА_3 стосовно винесення постанови № 1 від 24 січня 2013 року та скасувати дану постанову, посилаючись на те, що начальник відділу ДВС не маючи жодних правових підстав скасувала акт, складений державним виконавцем відділу ДВС Тернопільського РУЮ ОСОБА_5 від 23 січня 2013 року щодо опису і арешту автомобіля LAND ROVER DISCOVERY S. 1995 р.в. та передачі його скаржнику, який є стягувачем за виконавчим листом №2-346/107/12, виданим Самарським районним судом м. Дніпропетровська 02 листопада 2012 року. (а.с. 1-5).
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2013 року скаргу задоволено, визнано неправомірними дії начальника ДВС Тернопільського РУЮ ОСОБА_3 щодо винесення постанови № 1 від 24 січня 2013 року та скасовано її, як неправомірну, стягнуто з відділу ДВС Тернопільського РУЮ на користь держави судовий збір у сумі 114,70 грн. (а.с. 25-26).
В апеляційній скарзі начальник відділу ДВС Тернопільського РУЮ ОСОБА_3 посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_4 у задоволенні скарги. (а.с. 31-37).
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з постановленням нової, про відмову у задоволенні скарги виходячи з наступного.
Встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що постановою ВП № 35813146 від 27 грудня 2012 року старшого державного виконавця відділу ДВС Полтавського РУЮ ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-436/107/12, виданого Самарським районним судом м. Дніпропетровська 02 листопада 2012 року про витребування у боржника – ОСОБА_7 рухомого майна з незаконного володіння, а саме автомобіля LAND ROVER DISCOVERY S. 1995 р.в., SALLJGMM8MA131553, номерний знак НОМЕР_1. Згідно даної постанови ОСОБА_4 є стягувачем у виконавчому провадженні. (а.с. 13).
При проведенні виконавчих дій з примусового виконання, на підставі заяви стягувача про місцезнаходження автомобіля LAND ROVER DISCOVERY S. за адресою: вул. Кордуби, 6 у с. Острів Тернопільського району, старшим державним виконавцем відділу ДВС Полтавського РУЮ ОСОБА_6 винесено постанову від 16 січня 2013 року, якою доручено проведення перевірки інформації щодо перебування майна за вказаною адресою відділу ДВС Тернопільського РУЮ, компетенція якого поширюється на відповідну територію, а також вилучити автомобіль, у разі його виявлення, та скласти акт передачі майна стягувачу (а.с. 6, 42).
На виконання доручення відділу ДВС Полтавського РУЮ про перевірку інформації, державним виконавцем відділу ДВС Тернопільського РУЮ ОСОБА_5 23 січня 2013 року здійснено виїзд на вул. Кордуби, 6, с. Острів Тернопільського району, однак автомобіль LAND ROVER за даною адресою виявлено не було, про що свідчить акт, складений за місцем виїзду, копію якого долучено до матеріалів апеляційної скарги. (а.с.50).
Крім того, державним виконавцем відділу ДВС Тернопільського РУЮ ОСОБА_5 23 січня 2013 року складено акт опису і арешту майна, зі змісту якого встановлено, що цього дня, при проведенні останнім виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 2-436/107/12, за адресою: вул. Руська, 14 у м. Тернополі, у присутності двох понятих та стягувача, проведено опис рухомого майна ОСОБА_8 та примусово вилучено у останньої автомобіль LAND ROVER DISCOVERY S. 1995 р.в., SALLJGMM8MA131553, номерний знак НОМЕР_1, який передано стягувачу ОСОБА_4 на відповідальне зберігання. (а.с. 7-8).
Згідно до копії свідоцтва про реєстрацію, транспортного засобу №649633 від 12 січня 2013 року, наданої до апеляційної скарги, право власності на автомобіль LAND ROVER DISCOVERY S. зареєстровано за ОСОБА_8 (а.с. 54).
Начальником відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції ОСОБА_3, за результатом розгляду скарги ОСОБА_8 про незаконне вилучення майна (а.с. 46), 24 січня 2013 року винесено постанову № 1 про перевірку акту опису та арешту майна від 03 вересня 2012 року, проведеного головним державним виконавцем Єрохіним О.В., якою визнано такі дії останнього неправомірними, акт опису та арешту майна від 23 січня 2013 року скасовано та зобов'язано державного виконавця Єрохіна О.В. повернути автомобіль LAND ROVER DISCOVERI S. 1995 р.в., SALLJGMM8MA131553, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_8 (а.с.9).
Крім іншого, начальником відділу ДВС Тернопільського РУЮ ОСОБА_3Б до апеляційної скарги долучено копію постанови від 25 січня 2013 року про виправлення допущеної нею описки у постанові №1 від 24 січня 2013 року у реченні – «про перевірку акту опису та арешту майна від 03.09.2012» на належну – « 23.01.2013». (а.с. 45).
Законом України «Про виконаче провадження» (далі-Закон) урегульовано умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до частин 1, 2 ст.2 Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Згідно частини 1 ст. 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
У разі звернення особи зі скаргою на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, така скарга підлягає розгляду судом згідно з частиною першою статті 383 ЦПК України
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до частини 1 ст. 12 Закону сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження.
Згідно частин 1, 4, 5 ст. 20 Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
У разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби. Державний виконавець відділу державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки зазначеної інформації, у разі виявлення майна боржника повинен здійснити його опис та арешт. Виконавчі дії за дорученням проводяться у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту надходження до відділу державної виконавчої служби відповідної постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження, у якому винесено цю постанову. За результатами проведених дій складається акт, що направляється державному виконавцю, який виніс постанову.
У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.
Відповідно до частин 1, 8 ст. 82 Закону, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".
Контроль за законністю виконавчого провадження також урегульовано частинами 1-3 ст. 83, контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Акт опису та арешту рухомого майна від 23 січня 2013 року винесений державним виконавцем ДВС Тернопільського РУЮ ОСОБА_5 складено з порушеннями вимог Закону, оскільки постановою державного виконавця ДВС Полтавського РУЮ ОСОБА_6 від 16 січня 2013 року, яку отримав у своє провадження державний виконавець Єрохін О.В., було доручено проведення конкретних виконавчих дії щодо перевірки інформації про наявність автомобілю LAND ROVER DISCOVERY S. на території села Острів Тернопільського району, яка безпосередньо входить до компетенції цього державного виконавця, та вилучення цього рухомого майна у боржника ОСОБА_7 у разі виявлення його за вказаною у постанові адресою.
Натомість ОСОБА_5, порушуючи процес виконавчого провадження з примусового стягнення, самостійно, без відповідного повідомлення начальника відділу ДВС Тернопільського РУЮ та відділу ДВС Полтавського РУЮ, за відсутністю документального підтвердження існування інформації щодо іншого місцезнаходження рухомого майна боржника, описав та вилучив автомобіль у іншої особи – ОСОБА_8 за адресою: вул. Руська, 14 у м. Тернополі, тоді як вказана територія не входить до компетенції державного виконавця Єрохіна О.В.
Враховуючи наведене процедура дій начальника відділу ДВС Тернопільського РУЮ ОСОБА_3 щодо проведення перевірки та вжиття відповідних заходів, вчинених на підставі розгляду скарги ОСОБА_8 від 24 січня 2013 року здійснена з дотриманням вищезазначених норм Закону.
Допущена в постанові № 1 від 24 січня 2013 року описка, яка в подальшому була виправлена, не може свідчити про неправомірність дій начальника відділу ДВС Тернопільського РУЮ.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи скарги на дії начальника відділу ДВС Тернопільського РУЮ ОСОБА_3 є не обґрунтованими та такими, що не мають правових підстав, а тому ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та постановити нову – про відмову ОСОБА_4 у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу начальника відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції ОСОБА_3 – задовольнити.
Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2013 року – скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_4 у задоволенні скарги дії начальника відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції ОСОБА_3.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і протягом десяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді