Справа 22ц-20147\2008 Головуючий в 1 інстанції
Філатов К.Б.
Категорія 20 (1) Доповідач Митрофанова Л.В.
УХВАЛА
Іменем України
01 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого: судді Митрофанової Л.В. суддів: Соколан Н.О., Братіщевої Л.А. при секретарі: Гладиш К.І.
за участю: позивачки - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, третя особа комунальне підприємство «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2007 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, третя особа комунальне підприємство «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд-до суду першої інстанції, оскільки рішення є необґрунтованим і незаконним , судом не повно з'ясовані обставини, які мають значення для справи. Зокрема, суд належним чином не з'ясував чи прийняв ОСОБА_2 у спадок АДРЕСА_1 (далі спірний будинок), чи є він належним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 - власниці будинку, висновок суду про не прийняття спадщини ОСОБА_2 на час складання купчої не ґрунтується на доказах, а саме суперечить показанням свідків та довідці голови квартального комітету про те, що ОСОБА_2 до самої смерті доглядав свою матір - ОСОБА_3, вів підсобне господарство у спірному домоволодінні доглядав за ним після смерті матері. Крім того висновки суду про існування суттєвих помилок при складанні розписки не відповідає тексту розписки та діючому на час її складання законодавству.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. . 227, ч. 2 ст. 47 ЦК України (1963 року) договір купівлі продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї умови тягне недійсність договору. Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.
2
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - АДРЕСА_1, від 10 жовтня 1998 року, який укладений між нею та ОСОБА_2 , посилаючись на ту обставину, що ОСОБА_2 ухилився від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, вона ж у повному обсязі виконала всі умови укладеного між ними договору.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що 10.10.1998 року згідно «купчої» ОСОБА_2 продав АДРЕСА_1 ОСОБА_1, яке належало на праві приватної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на час складання купчої не був власником спірного домоволодіння. В свою чергу позивачкою не було надано суду належних доказів про виконання нею умов укладеної угоди, а сплата нею коштів за користування комунальними послугами у спірному домоволодінні не свідчить про набуття нею права власності на нього.
З такими висновком суду погоджується колегія суддів з наступних підстав.
Законом України «Про власність» від 07.02.1991 (далі Закон) встановлено основні положення про право приватної власності громадян на житловий будинок. Відповідно до положень Закону, право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими, громадянин, якому належить право приватної власності на жилий будинок, має право розпоряджатися цим майном на свій розсуд, в тому числі і продавати.
Як вбачається з довідки КП «КБТІ» (а.с. 6) АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_3, таким чином виходячи із загальних засад власності саме вона, як власник спірного домоволодіння, мала право розпоряджатися ним, та укладати договори стосовно належного їй майна.
З договору, про визнання дійсним якого позивачка ставила питання у своєму позові не вбачається, що ОСОБА_3 виявила свою волю щодо відчуження домоволодіння. Доводи апеляційної скарги, що суд належним чином не з'ясував чи прийняв ОСОБА_2 у спадок далі спірний будинок, чи є він належним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 - власниці будинку, висновок суду про не прийняття спадщини ОСОБА_2 на час складання купчої не ґрунтується на доказах, а також висновок про існування суттєвих помилок при складанні розписки не відповідає тексту розписки та діючому на час її складання законодавству не можуть бути прийняті до уваги, спростовуються матеріалами справи і висновками суду, та не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
За таких обставин колегія суддів вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що беруть участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону, висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи і поясненнями сторін, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2007 року залишити без змін.
3
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.