ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 2-141/12

провадження № 2/753/50/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Дубаса В.А.,

при секретарі: Ридзель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до Дарницького районного суду м.Києва з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом. В обґрунтування позову (з врахуванням уточнень позовних вимог від 30.10.2012 року) зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_4, з якою ОСОБА_2 проживала по сусідству і також її доглядала. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на 1/2 частину будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1, що належала їй на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, що видане Першою Київською державною нотаріальною конторою 07.07.1989 року.

ОСОБА_2 у встановлений законом шестимісячний строк звернулась до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори та прийняла спадщину, як спадкоємець ОСОБА_4 за заповітом від 21.11.2002 року, який посвідчено Двадцять другою Київською державною нотаріальною конторою.

Однак одержати свідоцтво про право власності на спадкове майно в нотаріальній конторі позивач не змогла, оскільки всі документи на домоволодіння знаходяться у відповідача ОСОБА_3, яка відмовляється надати їх позивачу. За цим фактом ОСОБА_2 була вимушена звернутись із заявою на неправомірні дії відповідача до Дарницького РУ ГУ МВС України в м.Києві, яке відмовило у порушенні щодо ОСОБА_3 кримінальної справи, оскільки між сторонами вбачаються цивільно-правові відносини.

На підставі викладеного ОСОБА_2 звернулась до суду про визнання за нею права власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом 21.11.2002 року після смерті ОСОБА_4

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали повністю та просили суд його задовольнити виходячи з підстав та обставин наведених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутність до суду не надходило.

Заслухавши позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5.

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 померла у віці 89 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом реєстрації смерті у м.Києві 19.01.2009 року (актовий запис №1320) (а.с.12).

Частиною 2 ст. 1220 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна, а саме: 1/2 частини житлового будинку «А» загальною площею 54,9 кв.м., жилою площею 46,6 кв.м., прибудова «а» та надвірні будівлі: сарай «Б», сарай «В», погріб з шийкою «Г», вбиральню «Д», по АДРЕСА_1, відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, який виготовлено станом на 05.07.2007 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна (а.с.14-17).

У відповідності до вимог ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Встановлено, що 25.09.1991 року ОСОБА_4 склала заповіт (посвідчений державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори 25.09.1991 року, зареєстрованого в реєстрі за №2у-682), в якому належну їй 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1 заповіла на випадок своєї смерті ОСОБА_3 (а.с.45).

Також встановлено, що ОСОБА_4 21.11.2002 року склала новий заповіт на випадок своєї смерті, в якому розпорядилась все своє майно, де б воно не було, з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що її належатиме на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_2 Вказаний заповіт було посвідчено державним нотаріусом Двадцять другої київської державної нотаріальної контори 21.11.2002 року та зареєстровано в реєстрі за №1-9789 (а.с.56).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт та скласти новий. Заповіт, який було складено пізніше скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Таким чином, заповіт складений 21.11.2002 року на користь ОСОБА_2 скасував попередньо складений 25.09.1991 року заповіт на користь ОСОБА_3

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовну заяву необхідно задовольнити, оскільки позивачем доведено суду належними та допустимими доказами її право на спадкування 1/2 частини згаданого будинку за заповітом після смерті ОСОБА_4

Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 131, 208, 209, 213-215 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою м. Києва, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом 21.11.2002 року після смерті ОСОБА_4, який посвідчено державним нотаріусом Двадцять другої київської державної нотаріальної контори Ковток А.І. та зареєстровано у реєстрі за №1-9789.

Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений судовий збір у сумі 394 грн. 42 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: