ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13270/13-ц
провадження № 2/753/6156/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" жовтня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді:Басалаєвої А.В.
при секретарі:Деак Ю.В.
за участю представника позивача:Лигіна В.В.
відповідача:ОСОБА_5
представника відповідача:ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позов обґрунтований тим, що 3 березня 2006 року між ОСОБА_7 та відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ УКраїна» було укладено договір страхування транспортного засобу № 021.05856.36, предметом якого є страхування автомобіля «Peugeot», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. 19 липня 2006 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля та автомобіля VW, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 Постановою Дарницького районного суду міста Києва відповідача визнано винним у вчинені дорожньо-транспортної пригоди. 5 жовтня 2006 року позивачем здійснено виплату страхового відшкодування. Позивач вважає, що в нього виникло право вимоги в межах фактичних витрат до особи відповідальної за збитки.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач та його представник просили відмовити в задоволенні позовної заяви. Було заявлено про застосування строків позовної давності у зв’язку з тим, що право вимоги ґрунтується на суброгації, а не на регресі.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та їх представників суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог у зв’язку з наступним.
3 березня 2006 року між ОСОБА_7 та відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ УКраїна» було укладено договір страхування транспортних засобів № 021.05856.36, предметом якого є страхування автомобіля «Peugeot», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.5).
19 липня 2006 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля та автомобіля VW, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5
Постановою Дарницького районного суду міста Києва відповідача визнано винним у вчинені дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 25).
19 липня 2006 року до позивача звернувся страхувальник із заявою про пошкодження транспортного засобу у зв’язку із дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком.
5 жовтня 2006 року позивачем здійснено виплату страхового відшкодування (а.с.42-44).
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В даному випадку пошкоджений автомобіль «Peugeot», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 є предметом договору добровільного страхування майнових інтересів страхувальника.
Перехід права вимоги страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов’язання із відшкодування збитків не виникає – відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.
За суброгації відбувається лише заміна у вже наявному зобов’язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов’язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов’язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.
Для суброгації відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України встановлений особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку.
Страховий випадок відбувся 3 березня 2006 року. Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позивач звернувся з позовом до суду 5 жовтня 2009 року (відбиток штампу пошти на конверті), тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.
В судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_6 заявлено про застосування строків позовної давності.
Частинами третьою та четвертою статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
На підставі викладеного вище та керуючись статтею 27 Закону України «Про страхуввння», статтями 16, 257, 267, 993 Цивільного кодексу України, статтями 6, 10, 57, 58, 60, 88, 174, 209, 212, 215-218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ А.В.БАСАЛАЄВА