КОПІЯ

Провадження № 11/792/148/13

Справа № 2218/21752/2012 Головуючий в 1-й інстанції Слободян В.С.

Категорія: ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 309,

ч. 1 ст. 263 КК України Доповідач Суслов М. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

          головуючого-судді           Суслова М.І.,

          суддів                              Ващенка С.Є., Кобріна І.Г.,          

          з участю прокурора           Павлишина В.І.,

засудженого                    ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 18 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 18 грудня 2013 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новокузнецьк Кемеровської області Росії, мешканця АДРЕСА_1, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, раніше не судимого, -

засуджено за:

- ч. 2 ст. 310 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- ч. 1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі.

В силу ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено покарання у виді 3-х років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання за даним вироком з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном на 3 роки.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередній – підписку про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_1 2234 грн. 40 коп. судових витрат.

Долю речових доказів вирішено згідно вимог ст. 81 КПК України від 1960 року.

За вироком суду, в порушення вимог ст. 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ОСОБА_1 в травні 2012 року на земельній ділянці АДРЕСА_2, незаконно посіяв 71 рослину коноплі та незаконно вирощував їх до 10.08.2012 року.

В порушення вимог ст. 7 цього ж Закону, 08.08.2012 року на вказаній земельній ділянці дачного масиву, з метою подальшого власного вживання зірвав декілька частин рослин коноплі та 40 рослин маку, які для того, щоб висушити, поклав на бетонній площадці, неподалік дачного будинку, та без мети збуту зберігав цей канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 102,54 г, та макову солому, маса якої в перерахунку на суху речовину становить 172 г.

В березні 2012 року неподалік яблуневого саду, в лісосмузі, яка знаходиться на території Хмельницького району вздовж дороги у напрямку від вул. Волочиської м. Хмельницького до дачного масиву «Русский Лес» Хмельницького району, знайшов виготовлений саморобним способом предмет, схожий на пістолет, який являється одноствольною гладко ствольною вогнепальною зброєю, якого він взяв, приніс на своє дачне домоволодіння № 6, що по вул. Мебельщиків в дачному масиві «Русский Лес» Хмельницького району, де зберігав його до 12 год. 20 хв. 10.08.2012 року без передбаченого законом (п.9 Положення «Про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року, п.п. 2.3.3 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 року № 622) дозволу.

В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, та особі винного. Прокурор вважає, що слід постановити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити покарання: за ч. 2 ст. 310 КК України у виді 3-х років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 2-х років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 2-х років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 4-х років позбавлення волі.

Прокурор, посилаючись на Постанову Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», вважає, що суд безпідставно виключив з обвинувачення ту обставину, що ОСОБА_1 незаконно виготовляв наркотичні засоби, оскільки під виробництвом і виготовленням наркотичних засобів або психотропних речовин слід розуміти не сам технологічний процес, а отримання готового для вживання засобу (речовини), що має здатність привести у стан ейфорії, наркотичного чи токсичного сп’яніння, зняти абстинентний синдром.

На думку прокурора покарання, призначене ОСОБА_1, за своїм видом та розміром є явно несправедливим внаслідок м’якості, не може досягнути мети покарання та не відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України. Суд, звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, не в повній мірі врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що він вчинив тяжкий та середньої тяжкості злочини, за місцем проживання характеризується посередньо, під час судового слідства частково визнавав свою вину з метою ухилення від відповідальності і лише перед закінченням судового слідства визнав вину повністю. Тому, прокурор вважає, що вирок суду не може залишатись чинним та підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідача, прокурора на підтримку доводів апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1 на їх заперечення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів

в в а ж а є

апеляцію прокурора як такою, що задоволенню не підлягає.

Вина засудженого ОСОБА_1 у вчиненому злочині при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, в судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав повністю та показав, що дійсно з метою власного вживання як наркотичного засобу на своїй дачній ділянці, що в дачному масиві „Русский Лес” Хмельницького району, по місцю проживання, весною 2012 року посіяв рослини коноплі та маку, які вирощував до того моменту, поки їх не виявили та вилучили працівники міліції. Крім того, декілька верхніх частин коноплі та 40 рослин маку він зірвав і поклав сушитись, щоб потім вжити. Крім того, неподалік яблуневого саду, в лісосмузі, яка знаходиться вздовж дороги в напрямку від вул. Волочиської м. Хмельницького до дачного масиву „Русский Лес”, в березні 2012 року він знайшов виготовлений саморобним способом предмет, схожий на пістолет, якого взяв, приніс на своє дачне домоволодіння і зберігав його там.

Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, кожен зокрема, показали, що на дачній земельній ділянці ОСОБА_1 було виявлено ростучими саме 71 рослину, схожу на коноплю, частина яких була підв’язана ниткою, та 14 рослин, схожих на мак. Крім того, біля будинку на бетонній площадці було виявлено три частини рослини, схожої на коноплю та 40 рослин, схожих на мак, а на собачій будці – саморобний пістолет.

Об’єктивно вина засудженого підтверджується висновками судово – хімічних експертиз №№647, 648, 649, 650 від 21.08.2012 року, згідно яких вилучені у ОСОБА_1 речовина містить тетрагідроканабінол і є особливо не безпечним наркотичним засобом – канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 102,54 гр.; рослини містять тетрагідроканабінол і є нарковмісними рослинами коноплі; речовини містять морфін та кадеїн і є нарковмісними рослинами „Мак снотворний”; речовина містить морфін та кодеїн і є особливо небезпечним наркотичним засобом маковою соломкою, маса якої в перерахунку на висушену речовину становить 172 гр. (а.с.57, 63, 70, 77); висновком судово – балістичної експертизи №64-Б від 23.08.2012 року, згідно якої вилучений у ОСОБА_1 саморобний предмет, схожий на пістолет – являється одноствольною, гладкоствольною, вогнепальною зброєю, дульно зарядним (шомпольним) пістолетом, виготовленим саморобним способом і придатний для проведення пострілів (а.с.46-51).

Проаналізувавши вчинене та оцінивши в сукупності всі докази, суд прийшов до висновку про доведеність вини засудженого в незаконному посіві та вирощуванні конопель в кількості більше 50 рослин; незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчинене особою, яка раніше вчиняла злочин, передбачений ст.310 КК України; незаконному зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, вірно кваліфікувавши його дії за ч.2 ст.310, ч.2 ст.309, ч.1 ст.263 КК України та обґрунтовано виключив, у зв’язку з відсутністю доказів, з обвинувачення таку обставину як незаконне виготовлення наркотичних засобів.

Покарання засудженому призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчиненого ним злочину та обставин, що пом’якшують покарання. Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.

Твердження прокурора про м’якість обраного засудженому покарання та необхідність обрання більш суворого не ґрунтується на вимогах матеріального права, не узгоджується з мотивацією місцевого суду про наявність обставин, які в своїй сукупності істотно пом’якшують призначене винному покарання і дають підстави визнати їх такими, що суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого та ґрунтуються на вимогах кримінального закону про загальні засади призначення такого.

З цих підстав не можуть бути задоволеними і посилання державного обвинувача на незаконність виключення з вироку місцевим судом кваліфікуючої обставини "незаконне виготовлення наркотичних засобів" засудженим, оскільки згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26.04.2002 року "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів", на яку посилається апелянт, під незаконним виготовленням слід розуміти отримання готового для вживання засобу, який ОСОБА_1 отримати не встиг.

Крім того, апеляційна інстанція, перевіряючи доводи апелянта, вважає, що мотивація місцевого суду про застосування до обраного засудженому покарання вимог ст.75 КК України з звільненням того від його відбування з випробуванням аргументована повно і вірно, а врахування повного визнання вини, щирого каяття, позитивної характеристики з місця проживання, догляду за матір’ю похилого віку, переконує судову палату в справедливому прийнятті рішення стосовно засудженого.

За таких обставин підстав до скасування вироку, постановлення нового з обранням засудженому реальної міри покарання, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК (1960 р.) та п.п. 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України, колегія суддів судової палати ,-

у х в а л и л а:

          Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 18 грудня 2012 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію прокурора – без задоволення.

          Головуючий /підпис/                                                            

          Судді           /підписи/

          З оригіналом згідно:

          суддя апеляційного суду

          Хмельницької області                                                            М.І. Суслов