АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/4491/13 Головуючий у 1-й інстанції – Завізіон Т.В.
Справа № 0414/3223/12 Доповідач – Гайдук В.І.
Категорія: 27
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Гайдук В.І.,
суддів Красвітної Т.П., Міхеєвої В.Ю.,
при секретарі Чоха К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2
на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2013 року
у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу по кредитному договору, –
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому посилався на те, що 16 липня 2008 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 854526/МБ, за умовами якого, позивач надав, а відповідач ОСОБА_1 отримала 25000,00 грн. зі сплатою 36% річних та з кінцевим терміном повернення 15 липня 2010 року. Зобов’язання ОСОБА_1 за кредитним договором, забезпечені порукою на підставі договору поруки № 854526/МБ-П від 16 липня 2008 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 Свої зобов’язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконала, у зв’язку з чим у неї виникла заборгованість, яку відповідачі добровільно не погашають, тому позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 854526/МБ від 16 липня 2008 року – 63389,27 грн., а також стягнути з відповідачів понесені судові витрати (а.с. 2-5).
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2013 року позовні вимоги було задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 63389,27 грн. з яких: 20646,64 грн. – у рахунок боргу по тілу кредиту; 20593,85 грн. – у рахунок повернення відсотків по кредиту; 11838,66 грн. – у рахунок виплати пені за порушення строків повернення кредиту; 10310,12 грн. – штраф за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків; стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» по 316,45 грн. з кожного у рахунок сплати судового збору (а.с. 39-40).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим ставлять питання про зміну рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про стягнення з них солідарно заборгованості за кредитним договором у розмірі 21039,50 грн. (а.с. 49-50).
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитним договором щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом та невиконання поручителем ОСОБА_2 своїх зобов’язань перед позивачем за укладеним договором поруки, утворилась заборгованість у сумі 63389,27 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів.
Проте повністю погодитись з такими висновками суду не можна.
Судом встановлено, що 16 липня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 854526/МБ, за умовами якого позивач зобов’язався надати кредит у сумі 25000,00 грн. на термін до 15 липня 2010 року, а ОСОБА_1 зобов’язалась повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки, що підтверджується копією зазначеного договору (а.с. 6-7).
16 липня 2008 року ОСОБА_1 на виконання укладеного кредитного договору отримала від позивача кредитні кошти в розмірі 25000,00 грн., даний факт підтверджується копією відповідної заяви про видачу готівки (а.с. 17).
Станом на 06 січня 2012 року, у звязку з непогашенням кредиту та відсотків, за укладеним кредитним договором виникла заборгованість (а.с. 11-12).
Судом також було встановлено, що 16 липня 2008 року між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем був укладений договір поруки № 854526/МБ-П, за умовами якого поручитель зобов’язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_1 своїх обов’язків за кредитним договором № 854526/МБ від 16 липня 2008 року в тому ж розмірі, що і ОСОБА_1, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та інших штрафних санкцій, що підтверджується копією зазначеного договору (а.с. 9-10).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.
Як роз’яснено у п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (далі – Постанова Пленуму), якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов’язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання у повному обсязі.
При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов’язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов’язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_2, оскільки строк повного виконання ОСОБА_1 зобов’язань за укладеним кредитним договором настав 15 липня 2010 року та на момент пред’явлення позову договір поруки, укладений між позивачем та ОСОБА_2 був припинений в силу ст. 559 ЦК України, а тому рішення суду підлягає скасуванню в цій частині.
Також колегія суддів приймає до уваги доводи апелянтів про незастосування судом першої інстанції строків позовної давності при задоволенні вимог позивача в частині стягнення пені та штрафу за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків.
Відповідно до положень ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Статтею 256 ЦК України визначено поняття позовної давності, згідно з якою це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч.ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до п. 31 Постанови Пленуму, позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі, оскільки згідно до п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
Так як у кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється відповідно до графіку погашення кредиту (а.с. 8), то початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його, тобто 20 лютого 2009 року.
З даним позовом ПАТ «КБ «Надра» звернулось 13 листопада 2012 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті (а.с. 23-24) та свідчить про пропущення позивачем без поважних причин річного строку позовної давності в частині позовних вимог про стягнення пені та штрафу за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків.
Суд першої інстанції вказані норми законодавства та фактичні обставини не врахував, а тому колегія суддів вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення в частині стягнення неустойки за кредитним договором зменшивши розмір стягнутої заборгованості до 41240,49 грн. (63389,27 грн. – 11838,66 грн. – 10310,12 грн. = 41240,49 грн.)
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 412,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 – задовольнити частково.
Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2013 року в частині стягнення з поручителя ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості по кредитному договору №854526/МБ від 16 липня 2008 року в розмірі 63389,27 грн. та в частині розподілу судових витрат – скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №854526/МБ від 16 липня 2008 року в розмірі 63389,27 грн. – відмовити.
Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» пені за порушення строків повернення кредиту у розмірі – 11838,66 грн. та штрафу за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків у розмірі 10310,12 грн. – скасувати і в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити, зменшивши розмір стягнутої заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №854526/МБ від 16 липня 2008 року до 41240,49 грн. (з яких: 20646,64 грн. – борг по тілу кредиту; 20593,85 грн. – відсотки за кредитом).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» у рахунок відшкодування судового збору – 412,40 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: