4/463/2/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2013 р.

Суддя Личаківського районного суду м. Львова Мартинишин Я.М., при секретарі судових засідань Здибель І.І., з участю прокурора Баран М.М.

при скаржнику ОСОБА_2, представника скаржника ОСОБА_3,

представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Львова скаргу ОСОБА_2 на постанову від 27.01.2012 року, винесену старшим слідчим Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області Свистуном А.В. про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 « 01» жовтня 2012 року звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову від 27.01.2012 року, винесену старшим слідчим Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області Свистуном А.В. про порушення кримінальної справи за фактом привласнення посадовими особами ПП «Компанія «Оксиген –АБ» коштів в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

В обґрунтування скарги скаржник покликається на те, що постанова стосується його інтересів, оскільки він є засновником підприємства і відповідно до ч.3 ст.236-7 КПК України (в редакції 1960 р.) має право на її оскарження; вважає, що в порушення ст.98 КПК України (в редакції 1960 р.) постанова про порушення кримінальної справи винесена без достатніх приводів і підстав, незаконно, а тому підлягає скасуванню, оскільки він як засновник вказаного підприємства жодним чином нікого не уповноважував звертатись до правоохоронних органів з заявами про привласнення, розтрату чи незаконне заволодіння майном, питання про розтрату чи привласнення ким-небудь належного підприємству майна не обговорювалось ні на Загальних Зборах, ні в приватній розмові з іншим засновником підприємства, жодних ревізій, експертиз чи аудитів не проводилось.

Мотивуючи свою скаргу скаржник зазначає, що оскаржувана постанова винесена незаконно. Порушенню кримінальної справи не передувала необхідна всебічна повна і об’єктивна перевірка. Справу було порушено по факту необґрунтовано без достатніх підстав Вказує на відсутність у нього як засновника приватного підприємства жодних майнових чи немайнових претензій до будь-кого, стверджує, що оскаржувана постанова базується виключно на припущеннях.

В судовому засіданні скаржник заявлені ним вимоги підтримав з наведених в скарзі мотивів. Вважає, що оскаржувана постанова стосується його інтересів, оскільки у ній ведеться мова про службових осіб підприємства, засновником підприємства якого він являється, а отже входить до числа таких осіб. В зв’язку із порушенням вказаної кримінальної справи неодноразово викликався в прокуратуру для дачі пояснень та допиту, а тому вважає, що оскаржуваною постановою прямо порушуються його інтереси. Пояснив, що із змісту постанови вбачається, що мали місце злочинні дії, а саме привласнення коштів шляхом злочинних дій посадових осіб, вчиненого в особливо великих розмірах. Однак такі твердження є безпідставними, ґрунтуються на припущеннях, оскільки питання про розтрату чи привласнення ким-небудь належного підприємству майна не обговорювалось ні на Загальних Зборах, ні в приватній розмовах з іншим засновником підприємства. Скаржник зазначив, що жодних ревізій, експертиз чи аудитів на підприємстві не призначались і не проводились, отже, підстав для порушення кримінальної справи відносно привласнення посадовими особами ПП «Компанія «Оксиген –АБ» не було. Враховуючи наведене просить оскаржувану постанову скасувати.

Представник скаржника ОСОБА_3 скаргу підтримав, повністю погодився з наданими скаржником поясненнями, вважає, що були відсутні приводи та підстави для порушення кримінальної справи за ознаками злочину, наведених в оскаржуваній постанові.

Залучена до судового розгляду представник ОСОБА_4 – ОСОБА_5, ОСОБА_4 заперечили проти задоволення скарги ОСОБА_2

Представник прокуратури Личаківського району м.Львова Баран М.М. в судовому засіданні подану ОСОБА_2 скаргу заперечив. Пояснив, що оскаржувана постанова була винесена при наявності передбачених законом приводів та достатніх підстав. Зазначив, що постанова від 27.01.2012 року про порушення кримінальної справи за фактом привласнення посадовими особами ПП «Компанія «Оксиген –АБ» в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України, винесена старшим слідчим Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області Свистуном А.В. на підставі виявлених в ході досудового слідства фактів підроблення документів і фінансових операцій з коштами. Просить скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення в цілому.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши надані суду матеріали скарги та документи, подані прокуратурою, на підставі яких прийнята оскаржувана постанова, вважаю, що така безпосередньо стосуються інтересів ОСОБА_2, оскільки він є засновником ПП «Компанія «Оксиген-АБ».

Отже, будучи засновником, ОСОБА_2 входить до числа службових осіб підприємства, за фактом вчинення дій яких порушена кримінальна справа згідно оскаржуваної постанови.

Стаття 236-7 КПК України (в редакції 1960 р.) передбачає, що скарга на постанову про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину може бути подана до суду особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, її захисником чи законним представником з достатнім обґрунтуванням порушення прав та законних інтересів відповідної особи. Суддя вважає, що такі обґрунтування наведені ОСОБА_2, про що вказано вище.

Відповідно до положення ч.17 ст.236-8 КПК України (в ред. 1960 р) при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи і не вправі заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Статтею 94 КПК України встановлено, що приводами до порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; явка з повинною; повідомлення, опубліковане в пресі; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Статтею 98 КПК України встановлено, що при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, компетентний орган зобов’язаний винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

Вичерпний перелік приводів для порушення кримінальної справи передбачений в ч. 1 ст. 94 КПК України (в редакції 1960 р.), одним з яких являється безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Згідно ч.2 ст. 94 КПК України (в редакції 1960 р.) кримінальна справа може бути порушена тільки у тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Відповідно до постанови про порушення кримінальної справи від 27 січня 2012 старший слідчий Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області виніс таку за фактом привласнення посадовими особами ПП «Компанія «Оксиген –АБ» коштів в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.

З’ясовано, що в ході досудового слідства у кримінальній справі №142-0704 старшим слідчим Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області Свистуном А.В. додатково безпосередньо були виявлені достатні дані для порушення кримінальної справи за фактом привласнення посадовими особами ПП «Компанія «Оксиген –АБ» коштів в особливо великих розмірах в інтересах інших осіб без відома засновників підприємства, без винесення питання на обговорення на Загальні Збори засновників підприємства.

Дослідивши матеріали, на підставі яких приймалась оскаржувана постанова, вважаю, що рішення про порушення кримінальної справи приймалося на підставі безпосереднього виявлення старшим слідчим Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області фактів незаконного привласнення коштів ПП «Компанія «Оксиген –АБ» в межах розслідування кримінальної справи №142-0704 та встановлених органом досудового слідства достатніх даних, що вказують на наявність ознак складу злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Враховуючи наведене, суддею не знайдено правових підстав для скасування оскаржуваної постанови, тому скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до положень ст.236-8 КПК України суддя не вдавався до оцінки доказів і не розглядав та не вирішував ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Керуючись ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України ( в ред. 1960 р.), п.11 Розділ ХІ Перехідних положень КПК України (в ред. 2012 р.), -

п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_2 на постанову від 27 січня 2012 року, винесену старшим слідчим Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області Свистуном А.В. про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України - залишити без задоволення.

На постанову сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду Львівської області протягом семи діб з дня її винесення. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови.

Суддя: