АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого, судді Колотило О. О.

СуддівКосована Т.Т., Потоцького В.П.

за участю прокурораРоманюка В.І.

адвоката          Букатко Н.Б.

обвинуваченогоОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Кельменецького районного суду Чернівецької області від 16 серпня 2013 року по кримінальному провадженню № 12013270140000254 від 13.05.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком, -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець села Грубна, Сокирянського району Чернівецької області, українець, громадянин України, з базовою середньою освітою, одружений, не працюючий, має на утриманні непрацездатну мати, раніше судимий вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18.08.1995 року за ст.ст. 86-1, 44, 141 ч.2, 140 ч.2, 215-2 ч.2 КК України 1960 року на чотири роки позбавлення волі з конфіскацією майна; вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 24.02 1999 року за ст. ст. 81 ч.3, 140 ч.2, 44 КК України 1960 року на три роки шість місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; вироком Козятинського районного суду Вінницької області від 10.12 2003 року за ст. 185 ч.2 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі; вироком Кельменецького районного суду Чернівецької області від 04.03 2008 року за ст.ст.162ч.1, 304, 289 ч.2, 186 ч.2, 70, 71 КК України на шість років шість місяців позбавлення волі, -

Крмінальне провадження № 11-кп/794/148/2013 р. Головуючий у І інстанції Телешман О.В.

Категорія ст.289 ч.2 КК України Доповідач Колотило О.О.

засуджений за ст. 289 ч.2 КК України на п’ять років позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишено утримання під вартою, строк відбуття покарання обчислюється з 3 липня 2013 року.

Стягнуто із обвинуваченого ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області витрати пов’язані з проведенням експертизи в сумі 342 гривні 30 коп.

Згідно з вироком, ОСОБА_5 визнаний винним в тому, що 13 травня 2013 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, у стані алкогольного сп’яніння, на території Сокирянської центральної районної лікарні в м. Сокиряни по вул. О.Кобилянської, 43, з метою заволодіння належним Сокирянській районній раді автомобілем марки «ГАЗ-САЗ 3507» державний номерний знак НОМЕР_1, розбив цеглою вікно автомобіля, проникнув в салон, за допомогою пінцета, який вставив в замок запалення запустив двигун автомобіля і увімкнувши передачу розпочав автомобілем рух, однак не впоравшись з керуванням вчинив наїзд на сходи приміщення лікарні, внаслідок чого пошкодив автомобіль на суму 1466 гривень, після чого був затриманий працівниками міліції.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 просить вирок суду змінити, пом’якшити призначене йому покарання посилаючись на те, що він повністю визнав свою вину у вчиненому злочині, потерпілий матеріальних претензій до нього немає і просив суд призначити йому покарання не пов’язане з позбавлення волі, має на утриманні хвору маму.

Також в апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що він примирився з потерпілим і оскільки дане кримінальне провадження відноситься до приватного обвинувачення суд першої інстанції зобов’язаний був винести ухвалу про закриття кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника Букатко Н.Б. які підтримали апеляційну скаргу, міркування прокурора про залишення вироку суду без змін, провівши судові дебати та заслухавши обвинуваченого ОСОБА_5 в останньому слові, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого повторно, за обставин зазначених у вироку, повністю доведена дослідженими судом першої інстанції доказами, яким дана правильна юридична оцінка і не оспорюється в апеляційній скарзі.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.477 КПК України, кримінальне провадження за ст. 289 ч.2 КК України є у формі приватного обвинувачення, якщо воно вчинене чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сім’ї потерпілого, або якщо воно вчинене особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 такою особою до Сокирянської районної ради, якій належить автомобіль та потерпілого ОСОБА_7 не є, тому доводи апеляційної скарги обвинуваченого, що кримінальне провадження щодо нього є приватним обвинуваченням і могло бути розпочато лише на підставі заяви потерпілого не ґрунтуються на законі.

Крім цього, з матеріалів кримінального провадження (Т.1 а. с. №6) видно що потерпілий ОСОБА_7, звернувся в правоохоронні органи із заявою про заволодіння ОСОБА_5 належним Сокирянській районній раді автомобілем.

Таким чином, вказане кримінальне провадження не є приватним, злочин вчинений ОСОБА_5 відноситься до тяжких, тому дане кримінальне провадження не могло розглядатися на підставі угод за правилами передбаченими главою 35 КПК України і угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим не могла бути укладена.

Що стосується міри покарання, то вона обрана у відповідності до вимог ст. ст. 65-67 КК України, при цьому суд першої інстанції взявши до уваги, що ОСОБА_5 позитивно характеризується, повністю визнав свою вину у вчиненому злочині та сприяв розкриттю злочину призначив йому покарання передбачене найнижчою межею санкції частини другої статті 289 КК України у виді п’яти років позбавленні волі, тоді як санкція цього закону передбачає покарання до восьми років позбавлення волі.

За змістом ст. 69 КК України, призначення покарання нижче від найнижчої межі може мати місце лише за наявності декількох ( не менше двох) обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

В апеляції обвинуваченого не наведено доводів, що обставини, які пом’якшують покарання істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.

Не може бути застосована ст. 69 КК України до ОСОБА_5 і виходячи з даних про його особу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 раніше чотири рази судимий за скоєння тяжких умисних злочинів і у стані алкогольного сп’яніння знову вчинив тяжкий умисний злочин, що утворює рецидив злочинів і є обставинами, які обтяжують покарання.

Таким чином, підстав для призначення ОСОБА_5 більш м’якого покарання ніж передбачено законом немає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 407, 418 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5Я залишити без задоволення, а вирок Кельменецького районного суду Чернівецької області від 16 серпня 2013 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим ОСОБА_5 який утримується під вартою в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий, суддя О.О.Колотило

Судді

Т.Т. Косован

В.П. Потоцький