Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого Василевича В.С.
Суддів: Буцяка З.І., Шеремет А.М.
при секретарі Омельчук А.М.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду від 21 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Великовербченської сільської ради про встановлення юридичного факту та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Сарненського районного суду від 21 листопада 2012 року в задоволенні позову у даній справі відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач доводить про незаконність та необґрунтованість рішення через порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильну оцінку доказів.
Вказує, що при розгляді справи суд не врахував, що оформлення приватних будинків здійснювалося після закінчення будівництва шляхом реєстрації цих будинків у погосподарських книгах відповідної сільської ради. Інших правовстановлюючих документів чинне на той час законодавство не передбачало.
Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги роз”яснення Міністерства юстиції України від 21.02.2007 року № 19-32/319, відповідно до якого у разі смерті власника майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.
...........................................................................................................................................
Справа №22-ц-1790/2355/2012 Голов. в 1 інст.- Березень Ю.В.
Доповідач- Василевич В.С.
По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, привівши зазначені у ній доводи. Просить про скасування рішення у повному обсязі.
Представник сільської ради у судове засідання не з»явився, про час та місце апеляційного розгляду справи сільська рада повідомлена у встановленому законом порядку. В надісланій письмовій заяві сільський голова просить про розгляд справи за відсутності представника сільської ради та про залишення рішення без змін, оскільки позов визнає.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.
Як видно з матеріалів справи та як це встановлено судом першої інстанції, 30 грудня 2003 року ОСОБА_4 нотаріально посвідчила заповіт на користь позивача ОСОБА_1 До складу спадщини входить житловий будинок з господарськими приміщеннями в АДРЕСА_1 та земельна частка (пай), належні спадкодавцю (а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Позивач фактично прийняла спадщину, оскільки проживала разом з заповідачем на час її смерті.
Державним нотаріусом Сарненської районної державної нотаріальної контори Рівненської області винесена постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв”язку з відсутністю у спадкоємця необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.15) .
Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції виходив з того, що заповідач ОСОБА_4 за життя не набула в установленому законом порядку права власності на майно, а тому не допускається у такому разі спадкування.
Проте з таким висновком колегія суддів не може погодитись, оскільки судом не враховано положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з яким право власності на збудоване до набрання ним чинності цим Законом набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв»язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом.
Згідно діючому на той час законодавству реєстрація нерухомості відбувалась у погосподарських книгах сільських рад.
Витягом з по господарської книги №15 с. Велике Вербче Сарненського району
стверджено, що будинок АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_4
Щодо наявності у позивачки права на спадкування земельної ділянки, то колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з п.3 Указу Президента України №1529/99 від 3 грудня 1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискореного реформування аграрного сектора економіки»сертифікат на право на земельну частку (пай) є правовстановлюючим документом, що засвідчує право володіти, користуватися та розпоряджатися земельною часткою.
П.1 в) цього ж Указу передбачено забезпечення протягом 2000-2002 років видачі в установленому порядку держаних актів на право власності на землю усім бажаючим власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай).
З урахуванням наведеного,колегія суддів вважає, що у позивачки виникло право на спадкування земельної ділянки, що належала спадкодавцю ОСОБА_4
Керуючись ст.307, ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити
Рішення Сарненського районного суду від 21 листопада 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Великовербченської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку розміром 1,72 га., що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі розпорядження Сарненської районної державної адміністрації №383 від 21 вересня 2005 року.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Головуючий Василевич В.С.
Судді Буцяк З.І.
Шеремет А.М.