ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
______________________________________________________________
01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 лютого 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Фадєєвої Н.М., Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Матолича С.В.
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Злагода” на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19 червня 2007 року у справі №16/19-АП-07 за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Злагода” до управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Херсонської міської ради, Херсонського міського управління земельних ресурсів, приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання нечинними актів, -
в с т а н о в и л а :
В грудні 2006 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Злагода” звернулося в суд з позовом до Херсонської міської ради, приватного підприємця ОСОБА_1, в якому просило визнати нечинним дозвіл №209/05 від 15.11.2005 р. на ведення будівництва магазину-кафе.
В процесі розгляду справи до участі в якості відповідачів було залучено управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Херсонської міської ради та Херсонське міське управління земельних ресурсів.
_________________________________________________________________________________________________________________
Справа № К-15818/07 Доповідач: Леонтович К.Г.
Постановою господарського суду Херсонської області від 1 березня 2007 року закрите провадження у справі щодо позовних вимог до приватного підприємця ОСОБА_1. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19 червня 2007 року скасоване рішення суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі. Ухвалене нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Злагода” звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішеннями Херсонської міської ради від 30.05.2005 р. за № 822 та від 19.08.2005 р. за № 902 міська рада надала приватному підприємцю ОСОБА_1 під будівництво магазину-кафе земельну ділянку площею 0,0250 га із земель запасу на вул. Блюхера, між будинками №54 та №56.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю міста Херсона видано ПП ОСОБА_1 дозвіл від 15.11.2005 р. № 209/05 на виконання будівельних робіт по будівництву магазину-кафе по вул. Блюхера, 54-56 згідно з проектною документацією, затвердженою та зареєстрованою управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Херсонської міської ради № 12 від 16.07.2004 р. за рішенням XXIV сесії міської ради IV скликання від 30.05.2005 р. у № 822.
Відповідно до Акту перенесення в натуру меж земельної ділянки, наданої в оренду приватному підприємцю ОСОБА_1 під будівництво магазину-кафе по вул. Блюхера 54-56, Херсонською регіональною філією державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” від 23.06.2005 р., проведено відведення в натурі меж земельної ділянки площею 0,0248 га, яку передають під будівництво магазину-кафе ПП ОСОБА_1
Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин належить виключно до компетенції місцевих рад.
Міською радою 30.05.2005 р. прийняте рішення за № 822 про надання в оренду ОСОБА_1 строком на п'ять років земельної ділянки, площею 0,0248 га, із земель запасу по вул. Блюхера, 54-56, із чітким цільовим призначенням - під будівництво магазину-кафе, а 03.10.2005 р. з нею укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки.
На об'єкт розроблено та погоджено з необхідними службами проектну документацію, яка отримала позитивні висновки міської СЕС від 07.02.2005 р. №02-3/14-35, Суворовського РВ м. Херсона МНС України в Херсонській області від 05.01.2005 року №15 та комплексної державної експертизи Херсонської обласної служби Української державної інвестиційної експертизи від 11.04.2005 р. № 64Е-2005.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про планування та забудову територій” та відповідно до наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 273 від 05.12.2000 р. (зареєстрованого в Мін'юсті України 25.12.2000 року за № 945/5166), яким затверджено “Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт” дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення та технічного переоснащення є документом, що посвідчує право забудовника та генерального підрядчика на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд та надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі проектної документації, документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевого державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкту містобудування, документу про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Виконання будівельних робіт без вищезгаданого дозволу забороняється.
Порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт із нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об'єктів визначено в вищезазначеному положенні № 273.
Тобто, дозвіл видається як документ, що засвідчує (підтверджує) право на проведення будівництва, а не породжує певні правові наслідки. Він є похідним документом, який видається при наявності ряду раніше прийнятих та погоджених документів, визначених ст.29 Закону України “Про планування і забудову територій”, зокрема, рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевого державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкту містобудування.
Відповідно до ст. 20 Закону України “Про землеустрій” встановлення меж земельної ділянки, що оформлюється відповідним актом відноситься до землевпорядних робіт.
Суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку, що документація щодо встановлення меж земельної ділянки є технічною документацією, що додається до договору оренди. А відтак, акт перенесення в натурі меж земельної ділянки не є актом індивідуальної дії, виданий органом владних повноважень в розумінні п.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно Положення про Херсонське міське управління земельних ресурсів, затвердженого начальником Херсонського обласного головного управління земельних ресурсів, до повноважень управління не віднесено розроблення та складання актів перенесення в натурі меж земельної ділянки, а тому як вірно зазнають суди попередніх інстанцій позовні вимоги в цій частині безпідставно заявлені до Херсонського міського управління земельних ресурсів.
Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до приватного підприємця ОСОБА_1, з тих підстав, що позивач не заявив будь-яких позовних вимог до цього відповідача. У такому випадку, суд мав відмовити у задоволенні позову, а не закривати провадження у справі з посиланням на п. 1 ст. 157 КАС України, який передбачає закриття провадження у справі у разі якщо заву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Злагода” - відхилити.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19 червня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді: