Справа № 559/1850/14-ц

У Х В А Л А

"14" липня 2014 р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі:

головуючого Юзьвяк Б. Г.

при секретарі Свирида М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про дозвіл про виїзд за кордон дитини без згоди батька та супроводу матері,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дубенського міськрайонного суду Рівненської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про дозвіл про виїзд за кордон дитини без згоди батька та супроводу матері.

В судовому засіданні після дачі пояснень сторін, та висновку органу опіки та піклування, представником відповідача заявлено клопотання щодо зупинення провадження у цій справі до розгляду справи за позовм ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа орган опіки та піклування Дубенської райдержадміністрації про усунення перешкод у спілкування з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуваннні з нею. Представник відповідача зазначав, що ці справи взаємопов'язані, і оскільки орган опіки та піклування не може зобов'язати матір дитини ОСОБА_1 надавати дитину для спідкування у певний період часу, то представник сподівається, що це може зробити суд при розгляді позову його довірителя.

Представник позивачки заперечував проти задоволенння цього клопотання. При цьому зазначив, що 01 липня 2014 року орган опіки та піклування розглянувши заяву батька дитини, втановив коли він може спілкуватись з дитиною, та брати участь у її виховані. Зразу ж на слідуючий день батько дитини подав всерівно позов до суду, стверджуючи, що йому чиняться перешкоди у спілкуванні з дитиною, яких насправді не було. На думку представника, це може свідчити лише про мету затягування розгляду цього первісного позову.

Заслухавши думку учасників суд приходить до висновку що клопотання щодо зупинення провадження у цій справі не підлягає до задоволення. При цьому суд звертає увагу на наступне. До органу опіки та піклування відповідач звернувся лише тоді, коли позивачка подала до суду позов про дозвіл на виїзд дитини на кордон. Після розгляду заяви відповідача органом опіки та піклування, цей орган встановив період коли відповідач як батько дитини може спілкуватися з нею та брати участь у її вихованні. Але зразу ж наступного дня відповідач подав заяву до суду, знову ж з приводу усунення перешкод у спілкування дитини, хоча можливість спілкуванння надана, інше питанння що не в такій формі як того хотів відповідач.

Тож суд погоджується з думкою представника позивача, щодо того, що такі дії відповідача можуть свідчити лише про намір затягування розгляду справи і створення ситуації, щоб до осені дитина не була оформлена в дитячий садок, а позивачка на роботу.

Так само щодо предмету цих позовів, то на думку суду хоча вони взаємопов'язані, але лише чатково, оскільки при дозволі для дитини виїзду за кордон з матір'ю для постійного проживання в любому випадку права батька в деякій мірі будуть обмежені щодо спілкування в дитиною та участі у її вихованнні у любий час, порівняно з ситуацією коли дитина знаходилася б тут, за місцем проживання батька.

Отже суд вважає, що підстави для зупинення провадження у цій справі є надуманими, а тому клопотання не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.168 ЦПК України, суд     

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача, адвоката ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про дозвіл про виїзд за кордон дитини без згоди батька та супроводу матері, - відмовити за безпідставністю клопотання.

Ухвала оскарженню не підлягає.     

Суддя: