АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-2 Номер провадження 11-а-413/2010Головуючий у 1-й інстанції Рябішин Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія ст. 140 ч. 1 КК

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2010 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді Орлової Н.Ф.

Суддів: Гавриша В.М., Кисіля А.М.

при секретарі Гончаренко Н.В.

з участю прокурора Акулової С.М.

адвокатів : ОСОБА_2, ОСОБА_3 засуджених : ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Полтавського району Полтавської області, засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 29 березня 2010 року,-

В СТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючий лікарем акушером - гінекологом Новосанжарської ЦРЛ Полтавської області, одруженого, не судимого, військовозабов”язаного, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4

©

засуджений за ч. І ст. 140 КК України на 2 роки обмеження волі.

ОСОБА_6, 19 березня 1945 року

народження уродженка м. Кисильовськ, Кемеревської області, Р Ф, громадянка України, туркменка, ІНФОРМАЦІЯ_3, працююча лікарем акушером - гінекологом Новосанжарської ЦРЛ Полтавської області, жительки смт. Нові Санжари Полтавської області, не судима в силу ст. 55 КК України (1961р.),

засуджена за ч. І ст. 140 КК України до позбавлення права обіймати посади лікаря акушера - гінеколога строком на 3 роки.

На підставі ст. 1 п. г Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року ОСОБА_6 звільнено від призначеного покарання.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_7 15 282, 86 грн. майнової шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди - солідарно.

Вирішено питання речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_4 та ОСОБА_6 визнані винними та засуджені за таких обставин.

ОСОБА_4 та ОСОБА_6 являючись медичними працівниками і займаючи відповідно посади завідуючого пологовим відділенням Новосанжарської ЦРЛ Полтавської області та лікаря акушера - гінеколога пологового відділення Новосанжарської ЦРЛ, 22 травня 2007 р. приймаючи пологи породіллі ОСОБА_8, не виконували свої професійні обов’язки внаслідок недбалого та несумлінного ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті породіллі ОСОБА_8 29 травня 2009 р. в ПОКЛ за наступних обставин.

Так, 17.11.2006 р. ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5, стала на облік у Новосанжарській ЦРЛ Полтавської області у зв’язку з вагітністю.

1) р. ОСОБА_8 була госпіталізована до Новосанжарської ЦРЛ Полтавської області де їй проводилась підготовка до пологів та медичний огляд.

2) р. о 7 год. ЗО хв. у вагітної ОСОБА_8 в приміщенні Новосанжарської ЦРЛ розпочалась пологова діяльність, та о 17 год. того ж дня перейшла в активну стадію. У зв’язку з виникненням ускладнень під час проходження пологів, лікарями ОСОБА_4 і ОСОБА_6 було прийняте рішення провести породіллі ОСОБА_8 оперативне втручання - кесарів розтин і операція була проведена 22.05.2007 р. з 18 год. 20 хв. до 19 год. ЗО хв.

Після поведеної операції лікарі ОСОБА_4 і ОСОБА_6 в порушення вимог наказу МОЗ України № 620 від 29.12.2003 р. « Про організацію надання стаціонарної акушерсько - гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні» згідно якого ранній післяпологовий період, після фізіологічних пологів, передбачає нагляд за загальним станом породіллі, скороченням матки та характером виділень із пологових шляхів протягом 2-х годин у пологовій залі та протягом 2-х годин у післяпологовій палаті кожні 15 хв., в післяпологовий період операції кесаревого розтину доцільне більш ретельне і часте спостереження, залишили породіллю ОСОБА_8 без свого нагляду, внаслідок чого атонічна кровотеча в післяопераційному періоді у породіллі ними була діагностована з запізненням, релапаратомія з метою проведення хірургічного гемостазу була розпочата через 35 хвилин після виникнення ускладнення, а в цей час з породілля ОСОБА_8 знаходилась у вкрай тяжкому стані, без тиску, а крім того районний акушер гінеколог ОСОБА_4 не забезпечив належного нагляду за породіллею в післяопераційному періоді та створення у пологовому відділені відповідного запасу компонентів крові.

Вказана бездіяльність лікарів ОСОБА_4 і ОСОБА_6 призвела до розвитку у породіллі ОСОБА_8 геморагічного шоку 3-4 ступеню, а саме хвора втратила 1200 мл. Крові, що було виявлено 0 20 год. 10 хв. того ж дня, що свідчить про те, що хвора знаходилась без нагляду лікарів на протязі 40 хв.

Повернення ОСОБА_4 і ОСОБА_6 до палати породіллі для надання медичної допомоги було несвоєчасним з запізненням, а саме несвоєчасно зупинено кровотечу потерпілій. Тобто, до розвертання операційної. Потерпілій ОСОБА_8, не проводилось тимчасове обмеження кровоточу в матці шляхом ручного притискання черевного відділу аорти до хребта, що є порушенням п. 12 наказу МОЗ № 676 України від 31.12.2004 р., згідно якого « при підготовці до оперативного лікування з метою зменшення крововтрати тимчасова бімануальна зовнішня або внутрішня компресія матки, лікування гемологічного шоку є більш ефективним, якщо інфузійна терапія розпочата якомога раніше, не пізніше ЗО хв. від розвитку перших проявів шоку ». Але в даному випадку з боку завідуючого пологовим відділенням Новосанжарської ЦРЛ ОСОБА_4 та лікаря акушера - гінеколога ОСОБА_6 надання медичної допомоги було проведено запізно, а саме через 35 хв. після встановлення діагнозу «геморагічний шок 3-4 ст.» була розпочата лікарем релапаратомія з метою проведення хірургічного гемостазу, а саме о 20 год. 35 хв., в зв’язку з чим несвоєчасна діагностика маткової кровотечі потерпілій ОСОБА_8, запізніле надання медичної допомоги, поряд з її неадекватністю, призвели до розвитку незворотних змін у мозковій тканині останньої, які в подальшому обумовили смерть потерпілої.

В апеляції прокурор просить скасувати вирок суду відносно ОСОБА_4 в зв’язку м’якістю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_4 за ч. І ст. 140 КК України на 2 роки позбавлення волі.

В своїй апеляції засуджена ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, в зв’язку однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства і незаконним вирішенням цивільного позову.

Засуджений ОСОБА_4 в своїй апеляції просить вирок суду скасувати в зв’язку невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує на однобічність і неповноту досудового та судового слідства.

Зазначає про неправильне вирішення судом цивільного позову.

Заслухавши доповідача, думку прокурора , яка підтримала апеляцію прокурора з принесеними до неї доповненнями і заперечувала проти апеляції засуджених, пояснення засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_6 на підтримку своїх апеляцій, та виступ їх адвокатів ОСОБА_3 і ОСОБА_2, які просили задовольнити апеляції засуджених , провівши часткове судове слідство, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій,

колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор і слідчий при провадженні досудового слідства забов*язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження матеріалів справи, виявити як ті обставини , що викривають , так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

Розслідуючи дану кримінальну справу, орган досудового слідства не виконав у повному обсязі вимог даного закону, внаслідок чого залишились не з’ясованими такі обставини справи, які мають істотне значення для прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Досудовим слідством ОСОБА_4 і ОСОБА_6 пред’явлено обвинувачення, з якого слідує що вони несвоєчасно діагностували маткову кровотечу у породіллі ОСОБА_8, після проведення їй кесаревого ростину, внаслідок залишення її без відповідного догляду, несвоєчасно розпочали другу операцію з метою проведення хірургічного гемостазу відповідно до наказів МОЗ України, крім того, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що не забезпечив пологове відділення відповідним запасом крові та її замісниками, що в своїй сукупності привело до розвитку незворотних дій у мозковій тканині і в подальшому обумовило смерть породіллі ОСОБА_8 В М.

В обґрунтування обвинувачення досудове слідство послалося на показання свідків (ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12І.), показання експертів ( ОСОБА_13,ОСОБА_14К.), висновки комісійної судово-медичної експертизи, висновки експертої групи МОЗ України, журнал ургентних спеціалістів Новосанжарської ЦРЛ, речові докази.

Обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_6 як на досудовому , так і судовому слідстві в суді 1 Інстанції категорично заперечували свою вину в несвоєчасному та неналежному наданні медичної допомоги потерпілій ОСОБА_8

Між тим, заперечення обвинувачених, досудовим та судовим слідством належним чином не перевірені, а обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за змістом фактично є неконкретними.

Як вбачається з матеріалів справи, з « Історії пологів» №132 Новосанжарської ЦРЛ від часу закінчення першої операції о 19-30 дo початку другої операції о 20-45 лікарі періодично оглядали ОСОБА_8 про що робились записи в історії пологів о 19-50,о 20-05 лікар анестезіолог виявляє зниження тиску, а о 20-10 різке зниження тиску, о 20-10 ОСОБА_8 оглядається ОСОБА_4 і ОСОБА_6, виставляється діагноз внутрішня гіпотонічна кровотеча і починається розгортання операційної для проведення другої операції.

Експерти ОСОБА_13 та ОСОБА_15 в судовому засіданні апеляційної інстанції категорично заперечували можливість внесення дописок , чи підробок в історію пологів. Таким чином, достовірність і своєчасність записів в історії пологів підлягає ретельній перевірці з боку органів досудового слідства ,з наданням цьому факту належної оцінки.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні першої інстанції пояснила що в травні 2007 року вона працювала начмедом Новосанжарської ЦРЛ і в її обов’язки входив контроль за виділенням та заготовкою запасів крові.

т.2 a.c. 211.

Свідок ОСОБА_9 підтвердив зазначені вище свідчення і пояснив суду , що для зберігання замороженої плазми крові необхідні низькотемпературні холодильники, яких в той час в ЦРЛ не було.

т. 2 а.с.212,217.

Допитані в судових засіданнях , як суду першої інстанції так і апеляційної інстанції, експерти ОСОБА_13 та ОСОБА_16 не спростували зазначених вище матеріалів справи, та показань свідків, більш того, ОСОБА_13 пояснила, що при наявності в даному випадку замороженої плазми могло б не бути гіпоксії і тих змін що наступили. Крім того, вона зазначила, що при проведені службової перевірки, не були відомі факти про те що ОСОБА_4 залишав ОСОБА_8 на ОСОБА_6, а сам залишив територію лікарні.

При проведенні часткового судового слідства засуджений ОСОБА_4 пояснив, що затримка в розгортанні другої операції сталася не з його вини, а в наслідок того, що операційна сестра затрималася при приготуванні операційних інструментів. Дана обставина ні досудовим, ні судовим слідством не досліджувалась, в той час, як експерт ОСОБА_13 в судовому засіданні при апеляційному розгляді справи пояснила, що маткова кровотеча у ОСОБА_8 була діагнозована вчасно і вказівка на розгортання другої операційної теж була дана вчасно ОСОБА_4, а за своєчасність розгортання операційної несе хірургічна сестра.

Таким чином, фактично, заперечення засуджених збігаються з висновками комісійної судово-медичної експертизи, та поясненнями в апеляційній інстанції експерта ОСОБА_13 Достовірне встановлення цих обставин має істотне значення по справі, оскільки, не своєчасне або неналежне виконання своїх професійних обов’язків лікарем тягне за собою кримінальну відповідальність лише в тих випадках, коли невиконання, чи неналежне виконання цих обов’язків лікарем мало місце та знаходиться в прямому причинному зв’язку з наслідками передбаченими диспозицією ст. 140 КК України

З метою встановлення цих обставин органи досудового слідства забов*язані достовірно встановити обов’язки посадових осіб Новосанжарської ЦРЛ на період травня 2007 року, в тому числі по організації надання медичної допомоги породіллям, забезпечення обладнанням, медичними препаратами, хірургічними інструментами, кров*ю та кровезамісниками (замороженою плазмою). З цією метою перевірити необхідну забезпеченість пологового відділення на травень 2007 року, в разі відсутності достатнього обладнання мед. Препаратів, з*ясувати хто, чому не забезпечив, і хто є відповідальним за це.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_4 саме ці питання ним неодноразово ставились перед керівництвом Новосанжарської ЦРЛ на виробничих нарадах, починаючі з часу призначення його завідуючим пологового відділення, тобто з 2000 року, та на підтвердження цього надав копії своїх доповідних. З метою перевірки цих тверджень, досудовому слідству необхідно перевірити чи дійсно ОСОБА_4 звертався до керівництва ЦРЛ , з якого часу, скільки раз, по яким питанням, чи торкаються ці питання забезпечення пологового відділення належним інструментом, медикаментами, які рішення приймались за його зверненнями, хто повинен їх був виконувати, і чи могли вони вплинути на своєчасність кваліфікованої медичної допомоги пацієнткам пологового відділення.

З цією метою вилучити з ЦРЛ журнали реєстрацій вхідної кореспонденції, встановити долю доповідних ОСОБА_4, допитати по цим питанням головного лікаря, начмеда, колектив лікарів, який приймав участь у виробничих нарадах. Після повного, всебічного встановлення цих обставин, дати юридичну оцінку діям посадових qci6 ЦРЛ. Одночасно витребувати матеріали лікарської конференції з приводу смерті ОСОБА_8, з*ясувати чиї дії визнані такими що не відповідають відомчим наказам та чинному законодавству.

Не були перевірені досудовим і судовим слідством належним чином показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про відсутність ОСОБА_4 на території ЦРБ з 20-00 до 20-20, відповідно до записів в історії пологів, викликів ОСОБА_4 спеціалістів ПОКЛ, та можливості ним розпочати другу операцію о 20-45 з урахуванням того, що машина швидкої допомоги була направлена за ним лише о 20=20 і водій який виїхав за ним нібито стверджував, що коли під*їздив до дому ОСОБА_4, то той виїхав йому на зустріч своїм автомобілем.

За таких обставин вбачається обґрунтованим клопотання засуджених та їх захисників щодо проведення хронометражу виконання своїх обов’язків засудженими та тех. персоналу, а також одночасно перевірити повноваження ОСОБА_4 В,В, щодо хірургічної сестри, ст.. сестри, анестезіолога. Поряд з цим слід з*ясувати порядок виклику сан. авіації в ЦРЛ, з яких телефонів це можливо було зробити в той час, хто викликав сан. авіацію і як це вплинуло на своєчасність надання своєчасної медичної допомоги ОСОБА_8.

З матеріалів справи вбачається, що потерпіла ОСОБА_8 не дивлячись на застереження та вимогу працівників пологового відділення Новосанжарської ЦРЛ спостерігатись у більш кваліфікованих лікарів, відмовилась від цієї вимоги, що засвідчила власноручною заявою.

Враховуючи конкретні обставини по справі, досудовому слідству необхідно встановити яким чином зазначена письмова заява впливає на виконання професійних обов’язків ОСОБА_4 і ОСОБА_6 і чи вплинула на виконання їх обов’язків в даному конкретному випадку, враховуючи зміст ст. 34 Закону України « Про охорону здоров’я».

Зазначені недоліки є істотними, а неповнота судового і досудового слідства є суттєвими, оскільки ставлять під сумнів обґрунтованість висновків суду щодо винності ОСОБА_4 та ОСОБА_6 а відтак - законність і обґрунтованість вироку.

Тому вирок стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не може залишатися в силі і підлягає скасуванню, а апеляції прокурора та засуджених в цій частині - задоволенню.

З урахуванням того, що усунення зазначених вище недоліків потребує провадження дій у значному обсязі, зокрема окремих слідчих дій, справа підлягає направленню на додаткове розслідування, яке має бути проведено з дотриманням вимог ст. 22 КПК України

Враховуючі наведене, керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора Полтавського району Полтавської області та засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Вирок Полтавського районного суду. Полтавської області від 29 березня 2010 року стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - скасувати .

Кримінальну справу направити для організації додаткового розслідування прокурору Новосанжарського району Полтавської області.

Запобіжний захід ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишити попередній - підписку про невиїзд.