ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
______________________________________________________________
01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Фадєєвої Н.М., Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Матолича С.В.
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою органу самоорганізації населення будинкового комітету “Ленінський” на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14 березня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2007 року у справі №А39/483-06 за позовом органу самоорганізації населення будинкового комітету “Ленінський” до Дніпропетровської міської ради, треті особи: Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради та приватне підприємство “Майдан” про визнання нечинним рішення, -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2006 року орган самоорганізації населення будинковий комітет “Ленінський” звернувся в суд з позовом до Дніпропетровської міської ради, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача про доцільність продажу нежитлових приміщень будинку по вул. Леніна, 44 А-5 загальною площею 177,8 кв. м., а також визнати нечинним розпорядження відповідача від 23.03.1998 р. №346рр “Про доцільність продажу нежитлових приміщень будинку по вул. Леніна, 44 А-5 приватному підприємству “Майдан”.
В процесі розгляду справи до участі в якості третіх осіб було залучено Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради та приватне підприємство “Майдан”.
_________________________________________________________________________________________________________________
Справа № К-20590/07 Доповідач: Леонтович К.Г.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14 березня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2007 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями орган самоорганізації населення будинковий комітет “Ленінський” звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про органи самоорганізації населення” орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення. Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети. Основними завданнями органів самоорганізації населення є: 1) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України; 2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг; 3) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.
З аналізу зміст Розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України “Загальні положення” вбачається, що підставами для визнання недійсним акту суб'єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав оскаржуваний акт.
Наявність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача по адміністративній справі (підприємства, установи, організації або фізичної особи) оскаржуваним актом суб'єкта владних повноважень є обов'язковою умовою для визнання недійсним такого акту суб'єкта владних повноважень.
Отже, обов'язковою умовою визнання недійсним оскаржуваного розпорядження №346рр від 23.03.1998 р. є порушення цим розпорядженням прав та охоронюваних законом інтересів позивача по справі. Разом з тим, судам попередніх інстанцій не було надано жодного доказу в підтвердження порушення цим розпорядженням прав та охоронюваних законом інтересів органу самоорганізації населення будинкового комітету “Ленінський”, який був зареєстрований лише 17.02.2006 р.
Посилання позивача у на те, що під час прийняття оскаржуванного розпорядження у власників квартир будинку №44 по вул. Леніна у м. Дніпропетровську не було отримано згоди на продаж спірного приміщення не може бути підставою для визнання недійним оскаржуваного розпорядження, оскільки чинним законодавством, у тому числі Законом України “Про органи самоорганізації населення” не передбачено делегування органам самоврядування населення повноважень щодо здіснення права власності та інших речових прав громадян, які мешкають у будинку, у межах якого створено відповідний орган самоорганізації населення.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку, що позивач по справі не є учасником цивільних відносин стосовно спірних нежитлових приміщень, а права та інтереси позивача не могли бути порушені розпорядженням міського голови №346рр від 23.03.1998 р., адже позивач по справі як, юридична особа зареєстрований лише 17.02.2007 р.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу органу самоорганізації населення будинкового комітету “Ленінський” – відхилити.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14 березня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2007 року – залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді:
(підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.Г.Леонтович