АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц-359 2009 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія: № 52 Пироженко С.А.
Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2009 р. колегія судців Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л..І. Демченка В.А.
при секретарі Пономаренко Ю.І.
з участю прокурора
адвокатів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 2" Відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод", третя особа: виконуючий обов'язки директора дочірнього підприємства Автоскладальний завод № 2" Відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод" Грицанчук Івана Івановича про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
встановила:
28.08.2008 р. ОСОБА_1звернулась в суд з позовом до Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 2" Відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод", третя особа: виконуючий обов'язки директора дочірнього підприємства Автоскладальний завод № 2" Відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод" Грицанчук І.І. про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог позивачка вказала, що з 03.06.2008 р. працювала підсобним робітником (мийником) бюро приймання виробничо-диспетчерського відділу ДП "Автоскладальний завод № 2" ВАТ "Луцький автомобільний завод".
12.08.2008 р. виконуючим обов'язки директора вказаного ДП Грицанчуком І.І. видано наказ про її звільнення із роботи на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України, а саме за появу на роботі в нетверезому стані.
Звільнення з роботи вважає незаконним з наступних підстав, так підставою звільнення стало припущення про вживання нею алкогольних напоїв на робочому місці 08.08.2008 p., коли їхній безпосередній керівник ОСОБА_2став всідком споживання нею та її колегами торту на честь дня народження одного з них.
Згідно до наказу про звільнення факт перебування її в нетверезому стані на території підприємства нібито підтверджується доповідною майстра ОСОБА_3та рапортом завідувача медпункту ОСОБА_4
Проте, відповідний акт про появу співробітника на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння, з зазначенням назви організації, дати, місця та часу складання, прізвища ім'я та по-батькові працівника, який з'явився в стані алкогольного сп'яніння, з детальним описом ознак, характерних для алкогольного сп'яніння: запах алкоголю, порушення координації рухів, почервоніння шкіряних покровів, тощо, з підписом щонайменше двох свідків та з зазначенням посади особи, що склала акт, складений не був. Від роботи її не відстороняли, вона працювала до кінця дня.
Всупереч Інструкції «Про порядок направлення громадян для освідування на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення освідування з використанням технічних засобів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства юстиції України від 24.02.1995 р. № 114/38/15-36-18, на медичне освідування на стан сп'яніння в наркологічний диспансер чи інший медичний заклад її ніхто не направляв. Факт сп'яніння було нібито визначено завідувачем медпунктом індикаторною трубкою. Проте, як вбачається з інструкції з медичного застосування електронних індикаторів тверезості, в наркологічній практиці визначення алкоголю в повітрі, що видихається не дозволяє остаточно стверджувати про ступінь сп'яніння людини. Повну картину дають аналізи, які їй не проводились.
Незважаючи на її незгоду з висновком працівника медпункту, питання про її обстеження медичним закладом не піднімалось.
Факт перебування на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння 08.08.08. р. категорично заперечує та вважає, з вказаних підстав її звільнено з роботи незаконно.
У своїй пояснювальній записці була змушена сказати, що вжила незначну кількість холодного пива для втамування спраги в спекотний день, оскільки керівництво поставило її перед вибором або звільнять з роботи, або вона визнає факт вживання алкоголю і її покарають іншим дисциплінарним стягненням.
На час звернення до суду вона перебуває у вимушеному прогулі, тому за цей час відповідач зобов'язаний виплатити на її користь заробітну плату в сумі 1375,77 грн.
Крім того внаслідок незаконного звільнення їй заподіяно моральну шкоду яку вона оцінює в 10 000 грн.
Просила суд поновити її на роботі підсобним робітником (мийником) бюро приймання виробничо-диспетчерського відділу ДП "Автоскладальний завод № 2" ВАТ "Луцький автомобільний завод". Стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 1375,77 грн. та моральну шкоду в сумі 10000 грн., допустити рішення суду в частині поновлення на роботі до негайного виконання.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2008 рокуОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить рішення суду, як постановлене з порушенням норм процесуального прав, скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені нею позовні вимоги.
При цьому вказується на ті ж підстави, що і в позовній заяві.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи, підстави апеляційної скарги і обговоривши подану сторонами заяву про визнання мирової угоди, вважає, що вона підлягає до задоволення.
Під час розгляду апеляційної скарги сторонами була подана заява про затвердження мирової угоди від 11.03.2009 року, підписана ОСОБА_1 та представником дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 2" відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод" Фатенком В.В., за умовами якої ОСОБА_1відмовляється від своїх позовних вимог до дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 2" відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод" про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкодив в сумі 10 000 гривень.
Дочірнє підприємство "Автоскладальний завод № 2" відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод" змінює формулювання звільнення та вносить в трудову книжку ОСОБА_1 запис наступного змісту: "Згідно ухвали апеляційного суду Черкаської області від 11 березня 2009 року № 22ц-359/09 припинити трудовий договір за п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін з 12 серпня 2008 року".
З моменту виконання умов мирової угоди ОСОБА_1будь-яких претензій не має до дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 2" відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод" щодо приводу та підстав звільнення з посади підсобного робітника бюро приймання виробничо-диспетчерського відділу дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 2 відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод".
За статтею 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмету позову.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву, яка при викладенні її у письмовій формі, приєднується до матеріалів справи.
У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження по справі.
Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди.
Колегією суддів сторонам роз'яснені наслідки визнання мирової угоди і закриття провадження у справі, передбачені ст. 206 ЦПК України.
Оскільки умови укладеної між сторонами мирової угоди не суперечать закону, здійснені в інтересах обох сторін, виконання сторонами умов даної мирової угоди не порушує прав чи інтересів сторін та інших осіб, колегія суддів вважає необхідним її визнати.
Однією із підстав закриття провадження по справі відповідно до положень ст. 205 ЦПК України є укладення сторонами мирової угоди і визнання її судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 ЦПК України.
Враховуючи викладене та наведені вимоги закону колегія суддів вважає необхідним скасувати рішення районного суду, визнати укладену між сторонами мирову, угоду на викладених в ній умовах, та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 205 ЦПК України закрити провадження у даній справі.
Керуючись ст. ст. 175, 205, 310, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2008 року скасувати.
Визнати мирову угоду, укладену між ОСОБА_1та дочірнім підприємством "Автоскладальний завод № 2" відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод" відповідно до якої ОСОБА_1відмовляється від своїх позовних вимог до дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 2" відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод" про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкодив в сумі 10 000 гривень, а дочірнє підприємство "Автоскладальний завод № 2" відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод" змінює формулювання звільнення та вносить в трудову книжку ОСОБА_1 запис такого змісту: "Згідно ухвали апеляційного суду Черкаської області від 11 березня 2009 року № 22ц-359/09 припинити трудовий договір за п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін з 12 серпня 2008 року" і з моменту виконання умов мирової угоди
ОСОБА_1будь-яких претензій до ДП "Автоскладальний завод № 2" ВАТ "Луцький автомобільний завод" щодо приводу та підстав звільнення з посади підсобного робітника бюро приймання виробничо-диспетчерського відділу ДП "Автоскладальний завод № 2" відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод" не має.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 2" відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод", третя особа: виконуючий обов'язки директора дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 2" відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод" Грицанчук Іван Іванович про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - закрити.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.