ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2009 року Київ №К-16187/08
Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Матолича С.В., Шкляр Л.Т.
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу УПФУ в м. Краснодоні Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.04.2008р. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.08.2008р. у справі за позовом ОСОБА_1. до УПФУ в м. Краснодоні Луганської області про зобов»язання провести перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
Доповідач Фадєєва Н.М
У лютому 2008р. ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено законом незаконними та зобов»язати зробити перерахунок пенсії з 01.10.2006р.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02.04.2008р. позов задоволено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.08.2008р. апеляційна скарга задоволена частково, постанова Луганського окружного адміністративного суду змінена.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішення, УПФУ в м. Краснодоні Луганської області звернулося касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_1. належить (віднесений) до 1 категорії як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, його визнано інвалідом 2 групи, що підтверджується відповідними посвідченнями.
Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати г компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової шкоди, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Приписами зазначеної статті встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) - 2007 роках відповідно до цього Закону, не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на місяць згідно із Законом № 489-5 19 грудня 2006 року.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 2 групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Згідно частини третьої ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування".
Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Посилання відповідача на частину 5 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром 19 грн. 91 коп., що визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування здійснюється за рахунок державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1 (зі змінами внесеними постановою № 895 від 13 липня 2004 року), колегія судів не приймає, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих значень неможливо.
Колегія судів зазначає, що даною нормою визначений для даної категорії н розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального передбачений максимальний розмір, то частиною 4 статті 54 даного закону нижчий державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян, достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та де соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІП, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Таким чином, для позивача як інваліда 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Встановлені підпунктом 12 статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107 - IV від 28.12.2007 року процентні розміри для визначення розміру пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та внесені відповідні зміни до спеціального Закону були визнані такими, що не відповідають Конституції України згідно з Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року у справі № 10-рп/2008. Конституція України не допускає звуження існуючих прав при прийнятті нових законів або внесенні змін до існуючих.
Колегія суддів виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1. 3. частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22. 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд правильно визнав дії відповідача неправомірними та зобов'язав перерахувати пенсію.
Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ перерахунок пенсії проводиться з часу звернення із відповідною заявою про перерахунок.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1. звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області із заявою про перерахунок пенсії 29.03.2006 року.
Однак, Закон України №231 від 05.10.2006 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яким ст. 67 Закону № 796 доповнена новими частинами другою і третьою, набрав чинності з 01.11.2006р. - часу публікації в газеті «Урядовий кур»єр» № 205.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд зробив вірний висновок про необхідність зобов»язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з 22.02.2008р., тобто з часу звернення Сердюкові В.Р. із позовом до суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду ґрунтується на всебічному, повному та об»єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу УПФУ в м. Краснодоні Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.04.2008р. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.08.2008р. у справі № 2а-6224/2008 - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді :