Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 2-35/10

Провадження № -

РІШЕННЯ

Іменем України

21 січня 2010 року м.Коростишів

В складі судді Мосійчук В.І.

при секретарі Кумечко C.M.

З участю позивача ОСОБА_1І .

Відповідачки ОСОБА_2

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Коростишеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання його батьківства відносно дитини ОСОБА_3, який народився 8 жовтня 1998 року у громадянки ОСОБА_4. В документах медичного закладу він був записаний батьком дитини, а після народження дитини він забрав ОСОБА_4 і дитину додому, де проживали спільно однією сім»єю. В відділі РАЦС син був записаний зі слів матері на її прізвіще, а ім»я і по батькові дитини було записано його-«Борис Іванович», так як шлюб між ними не було зареєстровано.31 травня 2007 року мати дитини ОСОБА_4 померла, а дитину забрала тітка ОСОБА_2, у якої син ОСОБА_5 проживає в даний час. Відповідно до ст.127 ч 1 СК України після смерті матері дитини він звернувся до відділу РАЦС Оболонського районного управління юстиції в м.Києві з заявою про визнання його батьком дитини.Листом №02/02-25 від 18.02.2009 року йому було відмовлено в задоволенні даної заяви, тому він змушений був звернутись з позовом до суду. Визнання батьківства йому необхідне для відновлення його права на спілкування з дитиною, участь в його вихованні та утриманні.Відповідачка перешкоджає йому у спілкуванні з сином, мотивуючи тим, що документальних доказів його батьківства немає.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав суду пояснив, що з 1997 року по 2007 рік він проживав в цивільному шлюбі з ОСОБА_4, від якого 8 жовтня 1998 року народився син ОСОБА_5. Так як шлюб між ними не був зареєстрований, то дружина записала сина на своє прізвіще, а ім»я і по-батькові в свідоцтві про народження вказане його «Борис Іванович». Вони спільно виховували сина, проживали разом і вели господарство. Після смерті дружини сина забрала тітка, яка перешкоджає йому зустрічатись з сином, тому він хоче визнати своє батьківство, щоб мати змогу зустрічатись з сином і надавати йому матеріальну допомогу.

Відповідачка ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечила, суду пояснила, що позивач ОСОБА_1 не є батьком ОСОБА_3 так як його батьком є інша особа на ім»я «Віталій», але ні його анкетних даних ні місця проживання вона не знає. Вона забрала ОСОБА_3 до себе додому, так як батько його погано доглядав.На проведення судової молекулярно-біологічної експертизи вона дитину не доставила, так як ОСОБА_3 відмовився їхати на експертизу.

Судом встановлено, що 8 жовтня 1998 року в м.Київ народився ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації актів про народження відділу РАЦС Мінського районного управління в м.Києві 5 листопада 1998 року проведено запис №1868. Відомості про батька записані за вказівкою матері ОСОБА_4 відповідно до ч. 1 ст.135 СК України. Батьком дитини записаний ОСОБА_6, що по імені і по-батькові відповідає імені і по батькові позивача ОСОБА_1. В історії родів №1092, яка надана на запит адвоката і довідці від 06.08.2009 року ОСОБА_7 1-4/396 ДУ «Інститут педіатрії,акушерства і гінекології Академії медичних наук України»

повідомляється, що в історії хвороби ОСОБА_4 в графі чоловік записано ОСОБА_1.

Свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_7 в судовому засіданні показали, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 проживали спільно однією сім»єю з 1997 року в цивільному шлюбі, від якого у них народився син Ярослав.Позивач забирав з лікарні ОСОБА_4 після народження дитини ОСОБА_3. Спочатку проживали у матері позивача у с.Підгірцях, Обухівського району, а потім на Білках 11 км.поблизу м.Києва. Взимку проживали в м.Київ в квартирі, що належала ОСОБА_4, постійно разом з ними проживав і син Ярослав.Вони спільно обробляли город, вели господарство, відносини між ними були дружні. Ці обставини підтверджуються і характеристикою з Підгірцівської сільської ради,Обухівського району, Київської області, наданою сільським головою, де вказується на спільне проживання у громадянському шлюбі ОСОБА_1 і ОСОБА_4 на протязі 10 років з 1997 року і народження у них сина ОСОБА_3, а також підтвердження того факту, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 вели спільне господарство, виховували сина і позитивно характеризувались.Довідкою ДНЗ №581 від 30.07.2007 року підтверджено, що в період з 2002 року по 2005 рік ОСОБА_3 відвідував даний дошкільний заклад і ОСОБА_1 і ОСОБА_4 активно займались вихованням свого сина.

Згідно довідки наданої Підгірцівською сільською радою від 21 жовтня 2009 року №591 ОСОБА_1 похоронив свою дружину (цивільний шлюб) ОСОБА_4, а також її матір ОСОБА_9 на сільському кладовищі в с.Підгірці,Обухівського району, Київської області.

Ст. 128 СК України передбачає, що позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Підставою для визнання батьківства є будь- які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦІЖ України.

Суд вважає, що зібраними по справі доказами достовірно підтверджено наявність тісних сімейних стосунків між ОСОБА_1 і померлою ОСОБА_4, які перебували між собою в цивільному шлюбі, а також те, що від цього шлюбу народився ОСОБА_3, біологічним батьком якого є ОСОБА_1.

Так як відповідачка ОСОБА_2 ухилилась від подання експертам необхідних для проведення експертизи зразків крові малолітнього ОСОБА_3, не привезла дитину до відділу молекулярно-генетичної експертизи ідентифікації ДНДЕКЦ \1ВС України без поважних причин, що стало перешкодою для проведення експертизи, то ое дає суду можливість визнати той факт, що біологічним батьком дитини є позивач ОСОБА_1І, про що було достовірно відомо відповідачці.

Керуючись ст.. 10, 60, 215 ЦПК України, на підставі ст.. 128, 135 СК України суд

РІШИВ :

Визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Внести зміну в актовий запис про народження № 1868 від 5 листопада 1998 року ОСОБА_3, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м.Києва, вказавши в графі відомості про батька прізвище «Качай» замість «Гадіоненко»

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області протягом 20 днів з дня подачі заяви про оскарження рішення, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Коростишівський районний суд.

Суддя В.І.Мосійчук