Справа № 2-а-812/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2008 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левчук О.А.,
при секретарі Мезнер О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області до фізичної особи - підприємця -ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з даним позовом до суду та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником фіксованого податку. 14.08.2006 року відповідачу у зв'язку з ненаданням звіту про результати підприємницької діяльності за 2005 рік до 01.04.2006 року, було спрямовано лист -повідомлення про необхідність відповідно до п. п. 4 ч.2 ст. 17 Закону № 1058 надати звіт за формою 26, встановленої Інструкцією № 21-1, яке нею отримано 18.08.2006 року. Відповідач до Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі не з'явився, документів, що підтверджують сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі фіксованої ставки не надав. В зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Арцизькому районі в сумі 104 гривні 82 копійки.
Позивач до судового засідання не з'явився, просить розглянути справу за їх відсутності.
Відповідач до судового засідання вдруге не з'явився, про явку повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню за наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до п.1 ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІУ суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Управління Пенсійного Фонду України в Арцизькому районі Одеської області (а.с. 5-6).
Згідно ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003р. №1058-ІУ, страхові внески- кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону України. Страхувальники-роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно п.п.2, 6, 10 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003р. №1058-1У обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно п.п.8.1 п.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 16 січня 2004 р. за N 64/8663, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1.5.2. 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка).
Частиною 5 ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» від 23.12.2004 № 2285-ГУ (далі - Закон №2285) на 2005 рік фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, встановлено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на місяць на кожну особу.
Відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону № 1058 мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Згідно з ч. 1 ст. 83 Закону № 2285 розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня по 1 квітня 2005 року встановлено у розмірі 262 гривні на місяць.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР розмір страхового внеску, встановлений законом на період з 01.01.2005 до 30.03.2005 року складав 32% від об'єкту оподаткування -заробітної плати (доходу).
Таким чином, мінімальний страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону № 2285 фіксований розмір страхового внеску на загальнообов'язкове державне страхування для фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), складає: 262 грн. х 32% = 83,84 гривень.
Відповідач ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником фіксованого податку на умовах, визначених Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.1992 р. (зі змінами та доповненнями) (а.с. 9).
Згідно з абз.3 п.п.11.12 п. 11 розділу 11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) подають до органу Пенсійного фонду до 1 квітня наступного за звітним роком річний звіт про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків за формою згідно з додатком 26 цієї Інструкції.
14.08.2006р. у зв'язку з ненаданням звіту про результати підприємницької діяльності за 2005 рік до 01.04.2006, позивачем було спрямовано лист - повідомлення про необхідність відповідно до пп. 4 ч. 2 ст. 17 закону № 1058 надати звіт за формою 26, встановленої Інструкцією №21-1 (а.с.7).
Відповідач до Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі не з'явився, документів, що підтверджують сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі фіксованої ставки не надав, письмових пояснень не спрямував.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року -І кварталу 2005 року" № 3583-ІУ від 16.03.2006 (далі - Закон № 3583-ІУ ), суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року -1 кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв'язку з застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року № 2285-ІУ, не вважати заборгованістю. Проте Закон № 3583-ІУ не визнає заборгованістю лише суми внесків, що були сплачені ними у складі податків та не регулює питання заборгованості частини внесків до Пенсійного фонду України - різниці між фіксованою ставкою страхових внесків, та суми коштів, що мали б надійти у вигляді 42 відсотків від єдиного податку. Оскільки докази сплати відповідачем таких внесків у повному обсязі відсутні, а лише у сумі 144гривні 00 копійок, то розмір заборгованості відповідача за період з січня по березень 2005 року складає 104,82 грн.(а. с 10).
Даних щодо оплати даної заборгованості на дату розгляду справи відповідачем суду не надані.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обгрунтування своїх позовних вимог і адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 163, 254, п 3) п.3 розділу VII КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області на розрахунковий рахунок 256013014444 в Арцизькому відділенні Ощадбанку № 6779 МФО 388142, код 24528378, заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 104 гривні 82 копійки.
Стягнути з фізичної особи - підприємця на користь ОСОБА_1 держави державне мито в розмірі 1 гривні 04 копійки.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.