Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 2-324/10

Провадження № -

РІШЕННЯ

Іменем України

17 серпня 2010 року м.Коростишів

В складі судді Мосійчук В.І. при секретарі Кумечко С.М. З участю позивачів ОСОБА_1ОСОБА_2 Представника позивача ОСОБА_3 Представника відповідача ОСОБА_4 відповідача і представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Коростишеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Студеницької сільської ради, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про визнання заповіту нікчемним

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом про визнання нікчемним заповіту, який посвідчений сільським головою Студеницької сільської ради ОСОБА_4 М.Ф.8 липня 2008 року від імені їх батька ОСОБА_7, який помер 6 серпня 2008 року на користь його рідного брата ОСОБА_8. Спадкоємець за заповітом ОСОБА_8 помер 17.02.2009 року, тому правонаступниками його визнані його сини ОСОБА_5 і ОСОБА_6 по цивільній справі №2-215/2009 року за позовом про визнання заповіту недійсним. Під час розгляду даної справи було з»ясовано, що заповіт укладався за межами приміщення сільської ради з виїздом службової особи до місця проживання заповідача та при цьому були допущені грубі порушення форми та порядку посвідчення заповіту.

Відповідно до ст.1247 ч 1 ЦК України заповіт складається в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання. Пунктом 8 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій службовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженої наказом Мін'юсту від 25.08.1994 року №22/5 передбачено, що якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням виконавчого комітету, то в посвідчувальному написі на документі записується місце вчинення нотаріальної дії (на дому , в лікарні і т.п.) із зазначенням адреси, а також причини укладення заповіту поза приміщенням виконавчого комітету, що не вказано в заповіті, який оспорюється. В порушення п.2 вищевказаної Інструкції заповіт також був посвідчений сільським головою Студеницької сільської ради ОСОБА_4,який в установленому порядку не був наділений повноваженнями на посвідчення заповітів.В заповіті також вказується, що заповідачу роз»яснено зміст ст..535 ЦК України, хоча дана правова норма не має відношення до спадкового права, заповідачу повинні були бути роз»яснені ст..1241 та 1307 ЦК України. Шляхом ознайомлення їх батька з нормою права, яка не має відношення до спадкового права заповідача було введено в оману щодо правильності його намірів. В заповіті не зазначено дати та місця народження заповідача всупереч п.ЗЗ.ч 3 Інструкції №22/5.В заповіті вказано, що заповіт записано зі слів заповідача та прочитано ним вголос, хоча не передбачено права службової особи органів місцевого самоврядування записувати зміст заповіту зі слів заповідача. Тільки нотаріус відповідно до ст..1248 ч 2 ЦК України має право на прохання заповідача записати заповіт за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Помітка на заповіті про те, що заповіт складений зі слів заповідача і вголос ним прочитаний повинна бути розміщена перед підписом заповідача. Дане правило закріплене в ч.З п 157 Інструкції. Недотримання цього правила дає підставу вважати, заповідач заповіт не читав і в заповіті не виражена справжня воля заповідача. Так як заповіт складений і посвідчений особою, яка не мала на це повноважень і не відповідає вимогам щодо його форми, то він повинен бути визнаний нікчемним.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2С, а також їх представник ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги про визнання нікчемним заповіту, який посвідчений сільським головою Студеницької сільської ради ОСОБА_4 М.Ф.8 липня 2008 року від імені їх батька ОСОБА_7.

Представник відповідача сільський голова Студеницької сільської ради ОСОБА_4 заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2С, посилаючись на те, що він посвідчив заповіт від імені ОСОБА_7 на користь його брата ОСОБА_8 на вимогу заповідача. Незважаючи на те, що батько хворів, позивачі не доглядали свого батька, тому він вирішив зробити заповіт на свого рідного брата і викликав його, як голову Студеницької сільської ради додому, щоб посвідчити заповіт. При бесіді з заповідачем він як сільський голова нагадував ОСОБА_7, що в нього є діти, але заповідач не змінив свого рішення. В більшості випадків вчиненням нотаріальних дій в Студеницькій сільській раді займається секретар сільської ради, але так як секретар Студеницької сільської ради на той час була в відпустці, то він посвідчував заповіт сам. Для цього йому не потрібні додаткові рішення про надання йому права на посвідчення нотаріальних дій. Можливо допустив деякі неточності в формі складання заповіту, але воля заповідача була ним записана правильно. Вислухавши бажання заповідача про те, який заповіт він хоче скласти, він в сільській раді надрукував текст заповіту і заповідач особисто з ним ознайомився і тільки тоді підписав. Стаття 535 ЦК України-це стаття попереднього ЦК України, згідно якої він роз»яснив заповідачу, що з дружиною вони розлучені, а діти є працездатними, тому вони не будуть мати права на обов»язкову частку.

Відповідач ОСОБА_5 заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що заповіт складено і посвідчено в Студеницькій сільській раді посадовою особою, тому підстав для визнання цього заповіту нікчемним немає. Це була воля ОСОБА_7, який посвідчив заповіт на його батька ОСОБА_8, а після смерті батька вони є його спадкоємцями.

Судом встановлено, що в с.Студениця, Коростишівського району, Житомирської області 8 липня 2008 року о 16 год 10 хв сільським головою Студеницької сільської ради ОСОБА_4 було складено і посвідчено заповіт від імені ОСОБА_7, згідно якого ОСОБА_7 заповів все належне йому майно своєму брату ОСОБА_8, жителю м.Київ.

Рішенням Коростишівського райсуду , Житомирської області від 17 грудня 2009 року позивачам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні позову до Студеницької сільської ради, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про визнання недійсним даного заповіту від 08.07.2008 року за безпідставністю позовних вимог, тому позивачі звернулись до суду з позовом про визнання заповіту нікчемним, так як він вчинений особою яка не мала права на вчинення даної нотаріальної дії і заповіт не відповідає по формі вимогам закону.

Відповідно до ст..1247 ЦК України заповіт складається в письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем .Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 ЦК України. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст..1251-1252 ЦК України.

Стаття 1257 ЦК України передбачає, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення є нікчемним.

Стаття 1248 ЦК України передбачає посвідчення заповіту нотаріусом, який може бути написаний заповідачем власноручно, нотаріусом або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Стаття 1251 ЦК України передбачає, що якщо в населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України від 25 серпня 1994 року №22/5 у відповідності зі ст..37 Закону «Про нотаріат» у населених пунктах де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів вчиняють такі нотаріальні дії: 1) вживають заходів до охорони спадкового майна; 2) накладають та знімають заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

У населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів окрім дій, передбачених у частині першій цієї статті, вчиняють також такі нотаріальні дії: 1) посвідчують заповіти; 2) посвідчують довіреності; 3) засвідчують вірність копій документів і виписок з них; 4) засвідчують справжність підпису на документах. 2.Нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських, селищних і міських рад народних депутатів вчиняють посадові особи, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної ради народних депутатів покладено вчинення цих дій.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вказує на те, що необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом та оспорювані-якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, або одна з сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом. Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Вимога про встановлення нікчемності правочину піддягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред»являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує на нікчемність правочину або відмову в цьому.

Відповідно до рішення виконкому Студеницької сільської ради №18 від 29.04.2006 року «Про розподіл обов»язків між працівниками апарату управління Студеницької сільської ради» було затверджено розподіл обов»язків між посадовими особами апарату управління Студеницької сільської ради відповідно до п 1.2.5 яких секретар ради вчиняє нотаріальні дії. Відповідно до п. 1.1.10 сільський голова виконує обов»язки секретаря ради на час відсутності секретаря (відпустка, лікарняний, відрядження). Згідно розпорядження Студеницького сільського голови від 31.05.2008 року №19 секретар Студеницької сільської ради ОСОБА_9 в період з 1 червня 2008 року по 15 липня 2008 року перебувала в відпустці і виконання обов»язків секретаря було покладено на голову Студеницької сільської ради.

Виходячи з цих обставин суд вважає, що 8 липня 2008 року сільський голова Студеницької сільської ради ОСОБА_4 був посадовою особою, яка мала право на посвідчення заповіту. Заповіт складено в письмовій формі, з вказівкою на місце його складення с.Студениця, Коростишівського району, Житомирської області, часу його складення 08 липня 2008 року о 16 год 10 хв. і підписаний особисто заповідачем. Тому суд не вбачає підстав для визнання даного заповіту нікчемним і відмовляє позивачам в задоволенні позову.

ОСОБА_10.10, 60, 215 ЦПК України, на підставі ст. 1247, 1251, 1257 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» суд

РІШИВ:

Відмовити позивачам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до Студеницької сільської ради, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про визнання заповіту, посвідченого сільським головою Студеницької сільської ради ОСОБА_4 М.Ф.8 липня 2008 року від імені їх батька ОСОБА_7 нікчемним за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його оголошення через Коростишівський райсуд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.І.Мосійчук