Справа № 2-720/2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 січня  2009 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

        головуючого – судді Журавель В.А.

        при секретарі – Куба О.В.,    

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради  про визнання права власності на самочинне будівництво    

в с т а н о в и в :

    Позивачка звернулася до суду, посилаючись на те, що згідно індивідуально розробленого проекту  протягом 2007-2008 років власними силами та за власні кошти нею було побудовано житловий будинок літ. «Н-1» та сарай літ. «О» по вул. Заводській № 55 у м. Харкові.  Можливість подальшої експлуатації об’єктів нерухомого майна, а саме житлового будинку літ. «Н-1» загальною площею 133,5 кв. м. та сараю літ. «О» загальною площею 13,5 кв. м. підтверджена технічним висновком ТОВ «Харківреконструкція», з якого вбачається, що побудовані житловий будинок та сарай відповідають усім будівельним нормам та вимогам, що встановлені діючим законодавством України.  При звертанні до Харківської міської ради з проханням видати свідоцтво про право власності  на новостворений об’єкт нерухомого майна позивачці було відмовлено з посиланням на недотримання вимог п. 6.1 «Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 в редакції наказу від 28 січня 2003 року № 6/5.  Враховуючи, що позивачка здійснила будівництво за власні кошти, вона просила визнати за нею право власності на житловий будинок літ. «Н-1»  загальною площею 133,5 кв. м. та сарай літ. «О» загальною площею 13,5 кв. м., які розташовані у м. Харкові по вул. Заводській № 55.

    У судовому засіданні представник позивачки повністю підтримав позовні вимоги , надав судові аналогічні пояснення.  

    Представник відповідача у судовому засіданні покладався на розсуд суду.

    Суд, вислухавши пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних причин.

    Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 є власником 59/100 частин домоволодіння № 55 по вул. Заводській у м. Харкові на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02 червня 1989 року. Згідно індивідуально розробленого проекту  протягом 2007-2008 років позивачкою власними силами та за власні кошти було побудовано житловий будинок літ. «Н-1» та сарай літ. «О» по вул. Заводській № 55 у м. Харкові.   Технічну інвентаризацію  на замовлення позивача виконало КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», яке  виготовило та видало технічний паспорт та за інвентаризувало самочинно побудовані будівлі  / а. с. 10-17 / .

    Відповідно до ст.  317 ЦК України  власнику належить  право володіння, користування та розпорядження своїм майном, що передбачає юридичну можливість власника панувати над нею, здійснювати  щодо неї  свою волю, використовувати корисні якості майна та можливість встановлювати, змінювати , припинити юридичну долю майна. Згідно ст. 319 ЦК України  власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Тобто власник здійснює свої правомочності за власною волею та не зобов»язаний отримувати на це дозвіл інших осіб.

    Відповідно до технічного  висновку щодо стану будівельних конструкцій та можливості збереження самочинно збудованого житлового будинку та господарських будівель по вул. Заводській № 55 у м. Харкові, виконаного ТОВ «Харківреконструкція», окремо стоящий  житловий будинок літ. «Н-1» побудовано у 2007 році на території приватного домоволодіння № 55, розташованого по лінії забудови  вул. Заводській у м. Харкові  Всі основні будівельні конструкції житлового будинку та господарської будівлі, а саме сараю, видимих деформацій не мають, знаходяться у задовільному технічному стані та придатні для подальшої експлуатації за призначенням, готовність житлового будинку та сараю 100%  /а. с. 18-26/.

    Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на знову створене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Тобто право власності на нову річ виникає в той момент, коли в результаті виготовлення чи створення з»являється об»єкт, який може кваліфікуватись як нова річ. Отже відповідно до ст. 331 ЦК України позивач здобуває право власності на знову  створене нерухоме майно з моменту завершення будівництва.

Ст. 376 ЦК України передбачає, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника /користувача/ земельної ділянки  суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачка своїми силами за свої кошти   виконала самочинне будівництво житлового будинку та сараю, це будівництво   проводилося на земельній ділянці, яка на законних підставах перебуває у користуванні позивачки, воно не порушує права сторін та інших осіб, з технічної точки зору  будівництво негативно не вплинули на несучі будівельні конструкції в цілому, тому суд вважає можливим визнати за позивачкою  право власності на самочинно будовані будівлі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 214-215 ЦПК України,  ст. ст. 317, 319, 321, 331, 375, 376   ЦК України,  суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити .

Визнати  за  ОСОБА_1   право власності на житловий будинок

літ. «Н-1»  загальною площею 133,5 кв. м. та сарай літ. «О» загальною площею 13,5 кв. м., які розташовані у м. Харкові по вул. Заводській № 55.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і після цього протягом 20 днів шляхом подання апеляційної скарги або у порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України .

    Суддя                                                                                       В.А.Журавель