У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 13 травня 2005 року,

в с т а н о в и л а :

цим вироком засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимого:

-16.10.2001 року за ч.2 ст.82, ч.2 ст.185, ст.42 КК України на 2 роки позбавлення волі,

-21.01.2004 року за ч. 2 ст. 185, ст. 304, ст. 70 КК України на 3 роки обмеження волі,

- за ч. 1 ст. 390 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст.71, 72 КК України до покарання за цим вироком приєднано невідбуту частину покарання за вироком Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2004 року та призначено остаточне покарання у виді  позбавлення волі строком на 3 роки.

Зазначеним вироком засуджено також ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5,  судові рішення щодо яких у касаційному порядку не оскаржені.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 29.04.2004 року, близько 13год., за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебуваючи у промисловій зоні ІНФОРМАЦІЯ_2, де всі вони відбували покарання у виді обмеження волі, шляхом зриву навісного замка воріт КПП НОМЕР_1самовільно залишили територію колонії.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 5 серпня 2005 року вирок змінено: засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 зараховано у строк відбування покарання  час затримання з 30.04.2004 року до 10.05.2004 року. У решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити і, врахувавши відбуте покарання за попереднім вироком, призначити йому менш суворе покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та правильність кваліфікації дій у касаційній скарзі не заперечується, оскільки ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах, яким дана повна і всебічна оцінка.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд урахував ступінь тяжкості злочину, особу засудженого, який за місцем відбування покарання в ІНФОРМАЦІЯ_2 характеризується негативно, раніше неодноразово судимий, а останній злочин вчинив, не відбувши 2 років 7 місяців 18 днів призначеного покарання, а також обставину, що пом'якшує покарання, - щире каяття, і призначив йому покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Крім того, призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд замінив невідбуту ним частину покарання за правилами ст. 72 КК України, і на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання - 2 роки позбавлення волі, частково приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно призначив покарання у виді позбавлення волі  на 3 роки.

Апеляційною інстанцією правильно зараховано ОСОБА_1 у строк відбуття покарання строк його затримання з 30.04.2004 року до 10.05.204 року.

Тому доводи у скарзі про те, що судом неправильно враховано час відбування покарання за попереднім вироком, є необґрунтованими.

Підстав для зміни вироку та пом'якшення покарання колегією суддів не встановлено.

Підстав для призначення справи до розгляду з повідомленням осіб, визначених ст. 384 КПК України, немає.

Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

         відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.

Судді:

Кармазін Ю.М.                           Кліменко М.Р.                      Глос Л.Ф.