У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 30 січня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_1 на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2005 року щодо ОСОБА_2

Вироком Харцизького міського суду Донецької області від 08 липня 2005 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, 

громадянин України, не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 272 КК України на три роки позбавлення волі.

         На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки і покладенням на нього обов”язків, передбачених п.п.  2, 3 ч. 1 ст. 76 цього ж Кодексу.

         Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди і 1950 грн. за надання юридичної допомоги захисником, а також 500 грн. судових витрат.

         Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2005 року вирок щодо ОСОБА_2 скасовано, а його звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. “б” ст. 1, ст. 6 Закону України “Про амністію” від 31.05.2005 року із закриттям кримінальної справи.

Згідно з вироком ОСОБА_2 засуджено за те, що він 28 березня 2004 року приблизно о 22-ій год., знаходячись в трудових відносинах з ОП шахти ІНФОРМАЦІЯ_1 і працюючи ІНФОРМАЦІЯ_2 цього підприємства, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, за встановлених судом обставин порушив правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, а саме: вимоги ст. 14 Закону України “Про охорону праці”, ст. 41 Гірничого Закону України, п.п. 1.1.17, 1.4.1, 1.4.3 “Правил безпеки в вугільних шахтах”, п.п. 11.21.1, 11.21.4 “Системи управління охороною праці на шахті ІНФОРМАЦІЯ_1, п. 1.7 “Інструкції по охороні праці для гірника підземного”, що спричинило загибель машиніста підземних установок даного підприємства ОСОБА_4

У касаційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_1 просить ухвалу апеляційного суду змінити, визнавши  ОСОБА_2 винним за ч. 2 ст. 272 КК України, звільнити його від відбування покарання на підставі п. “б” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 31.05.2005 року. Посилається на те, що підстав для скасування вироку та звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв”язку із застосування амністії не було і апеляційний суд, прийнявши таке рішення, не вирішив питання про моральну шкоду і судові витрати, які були стягнути із засудженого місцевим судом.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив                                    ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

У результаті розгляду апеляції засудженого, апеляційний суд скасував вирок щодо ОСОБА_2 і звільнив його від кримінальної відповідальності на підставі п. “б” ст. 1, ст. 6 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року із закриттям кримінальної справи.

Однак, приймаючи дане рішення апеляційним судом не були дотримані вимоги закону.

Згідно ч. 3 ст. 377 КПК України при скасуванні або зміні вироку (постанови) в ухвалі повинно бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необгрунтованість вироку (постанови).

Як видно з протоколу судового засідання, під час судового розгляду ОСОБА_2 вину не визнавав і заперечував проти застосування до нього амністії (т. 2 а.с. 287).

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року застосування амністії не допускається, якщо підсудний проти цього заперечує.

За таких обставин, суд, дійшовши висновку про винуватість             ОСОБА_2 у вчиненні злочину, довів розгляд справи до кінця і постановив обвинувальний вирок, яким визначив йому відповідне покарання за ч. 2 ст. 272 КК України, а також вирішив заявлений потерпілою ОСОБА_3 цивільний позов. Таке рішення суду узгоджувалось з положеннями частин 2 і 3 ст. 6 КПК України, які не були враховані судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення.

Тому, враховуючи наявність передбачених Законом України “Про амністію” від 31 травня 2005 року підстав для застосування до ОСОБА_2 амністії та його письмового клопотання до апеляційного суду з цього приводу, суд мав би обговорити питання про його звільнення від покарання, про що містилося прохання в апеляції засудженого, а не про закриття справи.

У зв”язку з порушенням кримінально-процесуального закону, що вплинуло на правильність постановлення судового рішення, ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_2 необхідно скасувати, а справу щодо нього направити на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

                                               у х в а л и л а:    

касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 задовольнити.

 Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2005 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу щодо нього направити на новий апеляційний розгляд у той же суд.

судді:

       Ю.М. Кармазін                      М.Р. Кліменко                     Б.М. Пошва