АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження №22ц/790/6579/13р.
Справа № 2035/11344/2012 Головуючий 1 інст. Олізаренко С.М.
Категорія: спадкові Доповідач – Колтунова А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого: Колтунової А.І.,
суддів: Гальянової І.Г., Костенко Т.М.,
при секретарі: Попій Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 03 вересня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, територіальної громади ОСОБА_5 міського виконавчого комітету, третя особа- Перша Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадщину за заповітом та за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи: Перша Харківська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада про визнання права власності на спадщину за заповітом та за законом, усунення від права спадкування за законом, позбавлення права на обов’язкову частку у спадщині, -
ВСТАНОВИЛА:
17 червня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, територіальної громади ОСОБА_5 міського виконавчого комітету, третя особа - Перша Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадщину за заповітом та за законом.
При розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги та в остаточній його редакції просив суд визнати за ним право власності на 18/100 частин домоволодіння № 6 по вул. Балакліївській в місті Харкові в порядку спадкування за заповітом та на 23/100 частин зазначеного домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що його батьку ОСОБА_6 належало на праві власності 41/100 частина вищевказаного домоволодіння.
17 січня 2008 року він помер.
Спадкоємцями першої черги після його смерті є він разом з братами ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
18/100 частин спірного домоволодіння померлий заповів йому, 14/100 частин ОСОБА_3, а 9/100 частин не були охвачені заповітом.
Але, спадщину прийняв тільки він, оскільки своєчасно звернувся до нотаріальної контори.
Відповідачі до нотаріальної контори не зверталися, разом з померлим не проживали.
У зв’язку з чим, позивач вважав, що право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 підлягає визнанню за ним.
Постановою державного нотаріуса Першої ОСОБА_5 державної нотаріальної контори від 31 березня 2011 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом, нотаріус помилково вказав, що він не надав документів, які б визначали які конкретно приміщення знаходились в користуванні у спадкодавця.
У зв’язку з чим, він був змушений звернутися до суду.
05 березня 2013 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до суду, в якому просив суд встановити факт відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 померлого 17 січня 2013 року за місцем: селище ОСОБА_5 району та області, вул. Куйбишева 25, встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 на підставі його постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, усунути від спадкування за законом ОСОБА_1, визнати за ним право власності на 14/100 частин спірного домоволодіння в порядку спадкування за заповітом та на 9/100 частин в порядку спадкування за законом.
ОСОБА_3 в обґрунтування позову зазначив, що батько був тяжко хворим внаслідок похилого віку та онкологічного захворювання, потребував постійного стороннього догляду. З цією метою на початку 2006 року він забрав свого батька, який проживав на той час за адресою: м.Південне Харківського району Харківської області, до себе за місцем проживання: селище ІНФОРМАЦІЯ_1.
З цього часу по день смерті ОСОБА_6 постійно проживав з ним, він надавав йому необхідний догляд, а після смерті поховав його. Таким чином, на день смерті спадкодавця він проживав разом з ним, у зв’язку з чим прийняв спадщину у встановленому законом порядку.
ОСОБА_1 батьку ніякої допомоги не надавав, хоча останній цього потребував, у зв’язку з чим, на його думку, є підстави для усунення його від спадщини за законом.
Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18 липня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 об’єднані в одне провадження.
В суді першої інстанції ОСОБА_1 підтримував свої позовні вимоги, проти позову ОСОБА_3 заперечував.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтримували позов ОСОБА_3, проти позову ОСОБА_1 заперечували.
Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 03 вересня 2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, територіальної громади ОСОБА_5 міського виконавчого комітету, третя особа- Перша Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадок за заповітом та за законом задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 18/100 частин домоволодіння №6 по вул. Балакліївській у м.Харкові в порядку спадкування за заповітом та на 9/200 частин домоволодіння № 6 по вул. Балакліївській у м.Харкові в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, що помер 17 січня 2008 року. В іншій частині позову відмовлено.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, треті особи: Перша Харківська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада про визнання права власності на спадщину за заповітом та за законом, усунення від права спадкування за законом, позбавлення права на обов’язкову частку у спадщині задоволено частково. Встановлено факт відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6, що помер 17 січня 2008 року, за адресою: Харківська область, Харківський район, сел.. Бабаї, вул. Куйбишева, 25. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_6, що помер 17 січня 2008 року, на момент відкриття спадщини. Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_6. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 14/100 частин домоволодіння № 6 по вул. Балакліївській у м.Харкові в порядку спадкування за заповітом та на 9/200 частин домоволодіння № 6 по вул. Балакліївській у м.Харкові в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, що помер 17 січня 2008 року. В іншій частині позову – відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на ті обставини, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам по справі.
Висновки суду першої інстанції відносно того, що на період смерті ОСОБА_6 постійно проживав з ОСОБА_3 спростовуються наданими ним доказами, яким судом першої інстанції не дана належна оцінка.
Крім того, дані обставини не мають правового значення, оскільки не свідчать про прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті батька по ЦК України, 2003 року.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надали письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких вказали, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
В суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечували.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та визнаючи за ОСОБА_1 право власності на 18/100 частин домоволодіння № 6 по вул. Балакліївській у місті Харкові в порядку спадкування за заповітом та на 9/200 частин цього домоволодіння в порядку спадкування за законом, а за ОСОБА_3 на 14/100 частин цього домоволодіння за заповітом та на 9/200 частин за законом, суд першої інстанції виходив із того, що після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на 41/100 частин домоволодіння №6 по вул. Балакліївській у місті Харкові.
Спадщину прийняли ОСОБА_1 шляхом звернення у встановлений законом строк до нотаріальної контори, ОСОБА_3 внаслідок постійного проживання з померлим на момент відкриття спадщини.
У зв’язку з чим суд вважав, що кожному із спадкоємців належить право власності на частину домоволодіння, яка була їм залишеної спадкодавцем за заповітом, а 9/100 частин домоволодіння, які не були охоплені заповітом, підлягають поділу між спадкодавцями.
Колегія суддів погоджується з даними висновками суду, так як вони відповідають зібраним по справі доказам, вимогам ст. ст. 29, 1221, 1223, 1228, 1245, 1267-1270 ЦК України.
Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що 17 січня 2008 року помер ОСОБА_6 (а.с. 6 том 1).
У відповідності з рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 27 лютого 1980 року ОСОБА_7 належало на праві власності 42/100 частин домоволодіння № 6 по вул. Балакліївській в місті Харкові (а.с. 9-10 том 1).
Відповідно угоди співвласників часткової власності про порядок користування спільним домоволодінням від 06 вересня 1980 року між власниками був здійснений порядок користування домоволодінням (а.с. 11-13 том 1).
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є його сини – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с. 7-8 том 1).
При житті ОСОБА_6 був оформлений заповіт від 22 липня 2013 року згідно до якого він заповів 18/100 частин спірного домоволодіння з вказаними конкретними приміщеннями ОСОБА_1; 14/100 частин домоволодіння – ОСОБА_3 (а.с. 3 том 1).
9/100 частин цього домоволодіння, що належали померлому, заповітом охоплені не були.
ОСОБА_1 10 червня 2008 року, протягом встановленого законом строку, звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с. 48 а том 1).
Інші спадкоємці першої черги із заявою про прийняття спадщини не звертались.
Разом з тим, судом першої інстанції при розгляді справи було встановлено, що ОСОБА_6, будучи зареєстрованим у домоволодіння № 6 по вул. Балакліївська в м.Харкові, на день смерті постійно проживав сумісно з ОСОБА_3 в будинку № 25 по вул. Куйбишева в сел. Бабаї Харківського району та області, який належить на праві власності ОСОБА_3
ОСОБА_3, так як і померлий ОСОБА_6, також був зареєстрований в спірному будинку № 6 по вул. Балакліївська в місті Харкові але проживав в належному йому на праві власності будинку (а.с. 8 том 1).
Факт проживання померлого ОСОБА_6 на період його смерті з сином ОСОБА_3 по адресу: селище ОСОБА_5, Харківського району та області, вул. Куйбишева № 25 підтверджується актом від 23 листопада 2012 року (а.с. 13 том 3), а також пояснення свідків, які були запрошені до суду першої інстанції (а.с. 37-48 том 2)
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідно до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_3 прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем та не заявив про відмову від спадщини.
Він звертався до нотаріальної контори щодо оформлення спадкових прав, але постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 15 листопада 2012 року йому було відмовлено (а.с. 183 том 1, а.с. 12 том 3).
ОСОБА_3 вступив в управління спадковим майном, користувався гаражем, частиною спірного домоволодіння, здійснював оплату земельного податку за 2008-2012 роки (а.с. 211-212 том 2, а.с. 16 том 3).
Доводи ОСОБА_1, викладені в апеляційній скарзі відносно того, що факт вступу ОСОБА_3 в управління спадковим майном по діючому ЦК України, не свідчить про прийняття ним спадщини, не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки ОСОБА_3, як вказувалось вище, доказав факт постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, а викладені обставини свідчать про управління спадкодавцем спадковим майном.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 були предметом розгляду суду першої інстанції, їм дана належна оцінка, висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
У зв’язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування рішення суду і задоволенню апеляційної скарги ОСОБА_1
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 про усунення від права спадкування за законом ОСОБА_1 в апеляційному порядку не оскаржується.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, ч.1 ст. 314, ст. 315, ст. 317, ст. 319 ЦПК України колегія судді,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 03 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді