АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Провадження № 22-ц/790/5910/13 Головуючий 1-ї інстанції – Шиянова Л.О.
Справа № 639/4355/13-ц Доповідач – Колтунова А.І.
Категорія: інші
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 05” вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого: Колтунової А.І.,
суддів: Гальянової І.Г., Костенко Т.М.,
при секретарі: Попій Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 липня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства “Жилкомсервіс” про знищення персональних даних,-
ВСТАНОВИЛА:
29 травня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства “Жилкомсервіс” (далі – КП “Жилкомсервіс”) про знищення персональних даних.
В обґрунтування позову зазначив, що КП “Жилкомсервіс” порушує його права в сфері приватного життя, а саме, збирає, зберігає, використовує та поширює конфіденційну інформацію про нього та членів його сім’ї. Вказує, що згоди на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про себе та членів своєї сім’ї КП “Жилкомсервіс” не надавав. Вважає дії посадових осіб та директора КП “Жилкомсервіс” щодо втручання в його особисте і сімейне життя такими, що суперечать нормам закону.
Вказує, що 21 березня 2013 року звернувся до КП “Жилкомсервіс” з вимогою знищення його персональних даних, оскільки він не надавав згоди на їх збирання, зберігання та поширення. З письмовою відповіддю на зазначене звернення позивач не згоден, у зв’язку з чим просив суд визнати збирання, зберігання, використання та поширення КП “Жилкомсервіс” конфіденційної інформації про нього таким, що порушує недоторканість його особистого та сімейного життя; видалити або знищити його персональні дані; письмово повідомити його та суд про виконання рішення.
В липні 2013 року представником КП “Жилкомсервіс” - ОСОБА_2 до суду першої інстанції подано заперечення на позовну заяву, в якому вказав, що викладені в позовній заяві доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими. Зазначив, що відповідно до ст. 1 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” КП “Жилкомсервіс” є особою, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору, тобто є управителем. Відповідно до п. 3.9. “Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд”, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02 лютого 2009 року № 13, до обов’язків управителя належить ведення обліку власників, співвласників, наймачів чи орендарів, які проживають (розташовані) в житлових (нежитлових) приміщеннях житлового будинку. Зважаючи на вказане, відповідачу на підставі п.2 ч.1 ст.11 ЗУ “Про захист персональних даних” КП “Жилкомсервіс” надано дозвіл на обробку персональних даних для здійснення зазначених повноважень управителя щодо ведення обліку. Збирання, зберігання та поширення персональних даних відповідачем здійснюється у відповідності з ЗУ “Про захист персональних даних” та з метою забезпечення якісного надання житлово-комунальних послуг, нарахування оплати за надання послуг, проведення перерахунків, забезпечення реалізації законодавства про надання громадянам пільг та субсидій, а також забезпечення виконання укладених договорів між виконавцями та споживачами житлово-комунальних послуг та виконання обов’язків КП “Жилкомсервіс”, як управителя житловим фондом комунальної власності територіальної громади м. Харкова.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 липня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 липня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно з’ясовані обставини, які мають значення для вирішення справи. Зазначає, що між ним та КП “Жилкомсервіс” договірні стосунки відсутні, у зв’язку з чим, керуючись п.1 ст.19 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” відповідач не має права на збирання, зберігання, використання та поширення про нього конфіденційної інформації.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав.
Представник КП “Жилкомсервіс” в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, керувався тим, що КП “Жилкомсервіс” при здійсненні покладених на нього ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” обов’язків управителя, додержано законодавство у сфері захисту персональних даних, порушення з боку відповідача щодо збирання, зберігання, використання та поширення персональних даних ОСОБА_1 та членів його сім’ї відсутні. Доказів на підтвердження порушення прав, свобод та інтересів в результаті зберігання, використання, поширення персональних даних позивачем не надано.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 грудня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий № 2869, ОСОБА_1 на праві власності належить однокімнатна квартира № 18, що розташована за адресою: вул. Лебединська, буд.1, м. Харків.
Балансоутримувачем багатоквартирного будинку № 1, що розташований по вул. Лебединській в м. Харкові є КП “Жилкомсервіс” (а.с. 8).
КП “Жилкомсервіс” створене на підставі рішення 4 сесії 5 скликання Харківської міської ради Харківської області від 26 липня 2006 року № 69/06 та є підприємством комунальної форми власності (а.с. 19). Відповідно до п. 3.2. глави 3 Статуту КП “Жилкомсервіс” від 2010 року, затвердженого начальником управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради ОСОБА_4, предметом діяльності КП “Жилкомсервіс” є виконання функцій управителя та виконавця житлово-комунальних послуг; забезпечення експлуатації житлових будинків і споруд та об’єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами (а.с. 49).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 20 грудня 2006 року № 1186 виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова з управління будинком, спорудою або групою будинків визначено КП “Жилкомсервіс” (а.с. 20).
Зважаючи на зазначене та керуючись ч.1 ст. 1 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” КП “Жилкомсервіс” є управителем, тобто особою, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.
Відповідно до п. 3.10 “Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд”, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02 лютого 2009 року № 13 особа, що здійснює управління будинком, веде облік власників, співвласників (у тому числі тих, які у будинку не проживають), наймачів та орендарів житлових і нежитлових приміщень об'єкта.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що ведення обліку власників, співвласників (у тому числі тих, які у будинку не проживають), наймачів та орендарів житлового багатоквартирного будинку № 1, що розташований по вул. Лебединській в м. Харкові є обов’язком КП “Жилкомсервіс”, при цьому укладення договорів на ведення такого обліку не передбачено.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 11 ЗУ “Про захист персональних даних” підставами виникнення права на використання персональних даних є дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю бази персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень.
Наказом директора КП “Жилкомсервіс” № 2912-2 від 29 грудня 2011 року “Про затвердження положення про захист баз персональних даних фізичних осіб” КП “Жилкомсервіс” є володільцем баз персональних даних “Споживачі житлово-комунальних послуг” (а.с. 36).
Зважаючи на приписи п.2 ч. 1 ст. 11 ЗУ “Про захист персональних даних” та на факт того, що ведення обліку власників, співвласників, наймачів та орендарів житлового багатоквартирного будинку є обов’язком відповідача, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що згода на обробку персональних даних власників або наймачів житлових приміщень не є обов’язковою.
Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що КП “Жилкомсервіс” під час виконання покладених обов’язків управителя, вимоги законодавства про захист персональних даних не порушено.
Відповідно до акту перевірки додержання законодавства у сфері захисту персональних даних № 99 Державної служби України з питань захисту персональних даних від 18 травня 2013 року було проведено перевірку додержання КП “Жилкомсервіс” законодавства у сфері захисту персональних даних. Зазначеним актом порушення відповідачем законодавства в частині обробки персональних даних ОСОБА_1 та членів його сім’ї не встановлено. Крім того, відсутність таких порушень підтверджується й приписом Державної служби України з питань захисту персональних даних № 79 від 18 травня 2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері захисту персональних даних, виявленого під час перевірки (а.с. 34-46).
Також, з листа Державної служби України з питань захисту персональних даних № н-219 від 22 липня 2013 року вбачається, що КП “Жилкомсервіс” обробка персональних даних ОСОБА_1 здійснюється з 2007 року. Ці персональні дані містяться в базі персональних даних “Споживачі житлово-комунальних послуг” та обробляються на підставі ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”.
Зважаючи на те, що відповідачем вимоги законодавства у сфері захисту персональних даних ОСОБА_1 не порушено, а метою збирання, зберігання, використання та поширення цих персональних даних є належне виконання КП “Жилкомсервіс” покладених обов’язків управителя житловим фондом комунальної власності, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта щодо визнання збирання, зберігання, використання та поширення персональних даних таким, що порушує недоторканість особистого та сімейного життя останнього.
Що ж стосується вимоги ОСОБА_1 щодо знищення його персональних даних, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у її задоволенні зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 ЗУ “Про захист персональних даних” знищенню в базах персональних даних у встановленому законодавством порядку підлягають персональні дані, зібрані з порушенням вимог цього Закону.
Зважаючи на той факт, що при збиранні відповідачем персональних даних ОСОБА_1 не встановлено порушень вимог ЗУ “Про захист персональних даних”, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення вимог позивача в частині знищення персональних даних.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що позивач не довів, що у зв’язку із зберіганням, використанням, поширенням його персональних даних КП “Жилкомсервіс” порушуються його права, свободи та інтереси. Крім того, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 так і не зміг конкретизувати які саме права, свободи та інтереси порушено та яким саме чином.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 307, ч.1 ст. 314, ст.ст. 303, 304, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 липня 2013 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: