Справа № 1-134/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" серпня 2010 р. Зіньківський районний суд Полтавської області,

в складі : головуючого-судді Дігтяр М.І.,

при секретарі П»явка Н.І.,

з участю прокурора Саєнко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Зіньків справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, має на утримання двох малолітніх дітей, працює в ТОВ «Будсервіс» смт. Опішня, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого Зіньківським районним судом від 11.11.2005 року за ч. 5 ст. 185, ст. 69, ч2 ст.307, ч.2 ст. 182, ст. . 70, ст. 76 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 3 роки, від 05.06.2006 року за ч.1 ст. 190, ч1 ст. 122, ч.3 ст. 185, ст. 70 КК України остаточно засуджений до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 31.12.2008 року умовно-достроково звільнений за постановою Ленінського р/с м. Полтава з не відбутим строком покарання 9 місяців 9 днів, відданий до суду по ст. ст. 189 ч.3, 190 ч.2, 395 КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

24.05.2010 року близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, і знаходячись біля господарства по вул. Жовтнева 44 в с. Малі Будища, Зіньківського району, Полтавської області, пред»явив гр. ОСОБА_2 незаконну вимогу передати йому гроші в сумі 1500 грн., що йому не належать. В ході пред»явлення незаконної вимоги ОСОБА_1 завдав йому удару кулаком руки в область лівого ока, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді синця та забійної рани, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 112 від 23.07.2010 року кваліфікуються як тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров»я.

В цей же час ОСОБА_1 під приводом неправомірного відчуження в заставу, заволодів мобільним телефоном «Самсунг» Е 210 (ІМЕІ 358949017421609) вартістю 450 грн. 80 коп. із зарядним пристроєм вартістю 35 грн., що належить ОСОБА_3, чим завдав йому майнової шкоди на загальну суму 485 (чотириста вісімдесят п»ять) грн. 80 коп.

Потім близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 заволодів грошима в сумі 1500 грн., що належали ОСОБА_3, чим завдав йому майнової шкоди на вказану суму.

В період з 17 год. 24.05.2010 року по 08 год. 26.05.2010 року та в період з 12 год. 05.06.2010 року по 04 год. 07.06.2010 року ОСОБА_1 перебуваючи під адміністративним наглядом, встановленим 23.12.2008 року Ленінським р/с с. Полтава строком на 1 рік, і продовженим 21.01.2010 року Зіньківським районним судом строком на 1 рік, і маючи заборону виїжджати за межі с. Попівка, Зіньківського району, Полтавської області, самовільно, без поважних причин і повідомлення працівників міліції, з метою ухилення від адміністративного нагляду, залишив місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_5, та у вказаний період перебував в с. Дячкове, Диканського району, Полтавської області, в господарстві гр. ОСОБА_4.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1 свою вину визнав повністю і пояснив, що 24.05.2010 року близько 10 год. він перебуваючи в смт. Опішня, Зіньківського району, дізнався від ОСОБА_5 про те, що гр. ОСОБА_2, житель с. Малі будища, не повертає його телефон, що взяв відремонтувати, а потім заволодів ним, і не віддає грошей в рахунок відшкодування вартості телефону. Тому він запропонував ОСОБА_5 поїхати в с. М. Будища і взяти в ОСОБА_2 гроші взамін його телефону, на що ОСОБА_5 погодився. На автомобілі ОСОБА_6 він з ОСОБА_5 та їхні знайомі, з якими вони відпочивали, а саме: ОСОБА_7 і ОСОБА_8, поїхали в с. М.Будища. ОСОБА_6 зупинив автомобіль біля в»їзду до вулиці, і залишився в автомобілі, а він та його знайомі пішли до господарства ОСОБА_2. З господарства вийшов ОСОБА_2, з якого ОСОБА_5 став вимагати гроші в сумі 1500 грн. за телефон, і вдарив його один раз його кулаком руки в область підборіддя. ОСОБА_2 відповідав, що грошей в нього немає, але він обов»язково їх поверне. Він почав вимагати в ОСОБА_2 гроші, і в ході вимагання завдав йому одного удару кулаком руки в область лівої брови. ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не втручалися, і ніяких дій по відношенню до ОСОБА_2 не вчиняли. Коли ОСОБА_2 пообіцяв віддати ОСОБА_5 гроші через 9 днів, то він ста вимагати в нього гроші в сумі 50 грн. на оплату проїзду в с. М. Будища, і назад, тому ОСОБА_2 пішов від господарства і повернувся з грошима, які віддав йому в сумі 50 грн.

Під час перебування біля вказаного господарства руденький ОСОБА_3, який став захищатися за брата ОСОБА_2 дав йому телефон, щоб поговорили з кимось. Він забрав даний телефон в якості застави повернення ОСОБА_5 грошей ОСОБА_2. Після того як він приїхав до смт. Опішня, продав даний телефон гр. ОСОБА_9 за 150 грн., пояснивши, що даний телефон належить йому. Коли 24.05.2010 року близько 13 год. до нього зателефонував ОСОБА_10 з приводу вимагання грошей і він попросив ОСОБА_11 на автомобілі підвезти його разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_12 в с. М. Будища. Коли ОСОБА_11 привіз вказаних осіб в с. М. будища, то залишився в автомобілі, а він став спілкуватися із ОСОБА_10, біля якого перебували брати Рудецькі. Після розмови із ОСОБА_10 він із своїми знайомими поїхав смт. Опішня і близько 15 год. йому зателефонував ОСОБА_10, який повідомив, що ОСОБА_3 знайшов гроші і щоб він приїхав їх забирати. ОСОБА_1 попросив ОСОБА_11, щоб він знову звозив його в с. Малі Будища і коли вони приїхали в с. М. Будища, то в господарстві ОСОБА_13 ОСОБА_3 віддав йому гроші в сумі 1500 грн. і він пообіцяв, що віддасть дані гроші ОСОБА_5, і поверне ОСОБА_3 його телефон. Але після цього він поїхав на автомобілі ОСОБА_11 в с. Дячкове, Диканського району, де він витратив частину отриманих від ОСОБА_3 грошей і ОСОБА_5 їх так і не віддав.

24.05.2010 року близько 18 год. ОСОБА_11 привіз його в с. Дячкове, до його знайомої ОСОБА_4, в господарстві якої він перебував до 26.05.2010 року, хоча знав, що йому не можна виїжджати за межі с. Попівка, тим самим порушував правила адміністративного нагляду. 26.05.2010 року він повернувся в с. Попівка і його викликали працівники Опішнянського відділення міліції, яким він надав пояснення з приводу вимагання грошей в ОСОБА_2. 05.06.2010 року близько 12 год. він з метою поїздки в с. Дячкове, Диканського району попросив свого знайомого ОСОБА_14, щоб він на своєму автомобілі звозив його. Той погодився і привіз його в с. Дячкове до господарства ОСОБА_4, де він перебував до 27.05.2010 року.

Крім того вина підсудного підтверджується показами ОСОБА_5 про те, що на початку грудня 2009 року, він відав свій мобільний телефон «НОКІА N 73» своєму знайомому ОСОБА_2, жителю ІНФОРМАЦІЯ_6, що він в м. Зіньків віддав його в ремонт. Даний телефон він придбав за свої власні кошти в 2009 році в магазині м. Полтави за ціною 2000 грн. На початку грудня в телефоні розбився дисплей, зламався звуковий динамік, і його необхідно було ремонтувати. Він домовився з ОСОБА_2, що коли телефон відремонтують, то той йому зателефонує, і він заплатить гроші за ремонт. Коли на при кінці грудня 2009 року йому зателефонував ОСОБА_2 повідомив, що телефон відремонтовано і необхідно заплатити гроші в сумі 380 грн., то він відповів, що всієї суми в нього немає, і попросив зачекати декілька днів. В перших числах січня 2010 року він зателефонував ОСОБА_2 з приводу свого мобільного телефону, і той йому відповів, що залишив в майстра в м. Зіньків. В період із січня по травень 2010 року ОСОБА_5 розмовляв по телефону із ОСОБА_2 та зустрічався з ним, щоб повернути свій мобільний телефон, але дізнавшись від ОСОБА_2О, що той продав його мобільний телефон і не може його повернути. Він домовився з ним, що той віддасть йому 1500 грн. за даний телефон. ОСОБА_2 погодився повернути 1500 грн. йому, але не поспішав і на зв»язок із ним не виходив. Тому 24.05.2010 року в ході розмови із ОСОБА_1 він розповів про ситуацію з його телефоном, і ОСОБА_1 запропонував поїхати в с. М.Будища і забрати в ОСОБА_2 1500 грн. він погодився і на автомобілі ОСОБА_6 приїхали в с. М. Будища із ОСОБА_7 і ОСОБА_12, які стали осторонь і ніяких дій відносно ОСОБА_2 не вчиняли. Він і ОСОБА_1 стали вимагати гроші в сумі 1500 грн. в ОСОБА_2. В ході вимагання він завдав ОСОБА_2 удар кулаком руки в область підборіддя, а ОСОБА_1 завдав йому удару кулаком руки в область лівої брови. Після чого ОСОБА_2 завірив, що гроші він поверне йому через 9 днів. ОСОБА_1 почав вимагати з ОСОБА_2 50 грн., як оплату за проїзд в с. М. Будища і дану суму грошей ОСОБА_2 в когось позичив і віддав ОСОБА_1.

А також висновком судово-медичної експертизи 3 112 від 23.07.2010 року, згідно з яким в ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження в області лівого ока у вигляді синця і забійної рани, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров»я (а.с.64-65), протоколом огляду вході проведення якого гр. ОСОБА_1 вилучено мобільний телефон «Самсунг» Е 210 із зарядним пристроєм (а.с.44), висновком спеціаліста, згідно з яким вартість мобільного телефону «Самунг» Е 210 становить 450 грн. 80 коп. (а.с.46), довідкою, згідно з якою вартість зарядного пристрою до мобільного телефону «Самсунг» становить 35 грн. (а.с.45).

Судом встановлено, що органами досудового слідства кваліфікували дії ОСОБА_1 в частині незаконного заволодіння незаконного майна потерпілих, як злочин пов»язаний із незаконним вимаганням чужого майна та заволодіння чужим майном шляхом обману, пов»язане із заподіянням потерпілому легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я. Дані дії органи досудового слідства кваліфікували відповідно до вчинення незаконних дій передбачених ст. 189 ч.3, 190 ч.2 КК України.

Але під час пред»явлення обвинувачення на досудовому слідстві не було враховано, що ініціатором виниклого конфлікту являвся сам потерпілий, який зобов»язувався виконати дії по ремонту мобільного телефону, який йому доручив ОСОБА_5 відремонтувати, і який в свою чергу незаконно його продав.

Крім того у підсудного із законним власником телефону домовленість, що той допоможе відновити його права як власника речі і заяв чи інших претензій про незаконне заволодіння майном, яке йому належить ні в які органи не надходили. Навпаки він фактично спонукав підсудного до вчинення незаконних дій у власних інтересах.

При таких обставинах суд вважає, що дії підсудного, незважаючи про те, що він у пред»явленому обвинуваченні вину визнає, дії його кваліфіковані не вірно. В той же час в його діях вбачається злочин у вигляді незаконного примушування до виконання цивільно-правових зобов»язань, поєднане з насильством небезпечним для здоров»я у вигляді вимагання передачі іншій особі 500 грн., при цьому заподіявши тілесні ушкодження пов»язані з короткочасним розладом здоров»я, потерпілому, хоча той дійсно на підставі даної угоди зобов»язаний був повернути річ у вигляді мобільного телефону відповідної вартості. Тому ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні злочину по ст. 355 ч.3 КК України.

Крім того він самовільно залишив місце проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду перебуваючи за межами району досить тривалий час, що являється злочином передбаченим ст. 395 КК України.

Призначаючи покарання підсудному, що він вину визнає, позитивно характеризується по місцю роботи, на утриманні має двох малолітніх дітей, заподіяні ним збитки відшкодовані в повному обсязі, що слід визнати обставинами, які пом»якшують його вину. Із врахуванням викладених обставин, а також те, що незаконні дії він вчинив в інтересах іншої особи призначити у вигляді позбавлення волі, звільнивши від реального відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк.

Крім того суд вважає за можливе, в частині призначення ОСОБА_1 покарання по ст. 395 КК України застосувавши ст. 69 КК України, обмежитись штрафом.

Речові докази підлягають поверненню в розпорядження їх власників.

Запобіжний захід підсудному слід залишити попередній.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 по ст. 355 ч. 3 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. по ст. 395 КК України із застосування ст. 69 КК України до 550 грн. штрафу.

На підставі ст. 70 КК України остаточним покаранням ОСОБА_1 вважати 4 роки 6 місяців позбавлення волі і штраф 550 грн.

ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від призначеного у вигляді покарання у вигляді позбавлення волі звільнити встановивши іспитовий строк 2 роки.

Речові докази крім боргової розписки, які передані на зберігання власнику ОСОБА_3 передати в його розпорядження.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній – підписка про невиїзд з місця проживання до вступу вироку у силу.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Зіньківський районний суд на протязі 15 діб.

Суддя

ОСОБА_15