Справа № 22ц-16-2008р.                                                              Головуючий по 1 інстанції -

Категорія: 5                                                                                                      - Пироженко С.А.

Доповідач в апеляційній інстанції - Карпенко О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 березня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                  - Храпка В.Д.

суддів                             - Карпенко О.В., Бурлаки В.О.

при секретарі                 - Макарчук Н.С.

з участю адвоката -ОСОБА_1. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 9 серпня 2007 року по справі за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про реальний розподіл будинковолодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою,

Вивчивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_3. та її адвоката, які підтримали подану ними апеляційну скаргу і просили відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_2. ; ОСОБА_2., яка підтримала подану нею апеляційну скаргу і просила відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_3., колегія суддів ,-

встановила:

ОСОБА_2 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_3 про реальний розподіл будинковолодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою, посилаючись в обґрунтування позовних вимог на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько -ОСОБА_4, після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді жилого будинку з надвірними спорудами по вулАДРЕСА_1

Дане будинковолодіння розташоване на земельній ділянці площею 1757 кв.м. Спадкоємцями першої черги за законом, зазначає позивачка, є вона та відповідачка ОСОБА_3.- дружина померлого. ОСОБА_2. вказує, що 30.09.2005 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину жилого будинку з надвірними спорудами по вулАДРЕСА_1 Відповідачка не отримала свідоцтва про право на спадщину, однак, подала до нотаріальної контори заяву про її прийняття. Враховуючи неможливість розподілу спадкового майна між сторонами в добровільному порядку, ОСОБА_2. просила постановити судове рішення, яким реально виділити їй в користування 1/2 частину будинковолодіннАДРЕСА_1, а крім того, визначити між сторонами порядок користування земельною ділянкою відповідно до ідеальних долей ОСОБА_2. та ОСОБА_3. в будинковолодінні.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 9 серпня 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. - відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить рішення райсуду скасувати як постановлене із порушенням вимог матеріального і процесуального права, при невідповідності  висновків  суду  фактичним обставинам справи  і ухвалити нове рішення, яким задоволити її позовні вимоги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3. також просить рішення райсуду скасувати як постановлене при неповному з»ясуванні обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору по суті, при неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення, яким провести між сторонами реальний розподіл спірного будинковолодіння та встановити порядок користування земельною ділянкою.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обгрунтованість постановленого судом першої інстанції рішення в межах доводів поданих апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_2. та ОСОБА_3. підлягають до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції як постановлене із порушенням вимог процесуального права -до скасування із направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, виходячи із наступного.

Згідно вимог п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, ОСОБА_2., окрім питання реального розподілу між сторонами будинковолодіння по вул. АДРЕСА_1, також ставила питання щодо визначення та закріплення шляхом постановления судового рішення порядку користування земельною ділянкою між нею та відповідачкою ОСОБА_3. відповідно до ідеальних долей кожної із сторін в спірному житловому будинку.

Проте, при вирішенні спору та постановленні рішення по справі, суд першої інстанції не звернув на вказану обставину уваги і питання щодо можливості визначення конкретного порядку користування земельною ділянкою, на якій розташоване спірне будинковолодіння, не вирішив.

Згідно висновків обох проведених по справі судових будівельно-технічних експертиз можливо визначити порядок користування земельною ділянкою, на якій розташоване будинковолодіння по вул. АДРЕСА_1 в частках 1/2:1/2.

Постановляючи рішення по справі, суд першої інстанції не врахував ст.364 ЦК України, згідно вимог якої співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, у зв»язку із чим об»єкт спільної власності у вигляді житлового будинку із надвірними спорудами по вул.АДРЕСА_1 може бути розподілений між сторонами згідно належних їм часток.

Є необгрунтованими посилання суду в рішення на неможливість задоволення вимог ОСОБА_2. стосовно проведення реального розподілу спірного будинковолодіння та визначення між сторонами конкретного порядку користування земельною ділянкою по одному з варіантів, запропонованих висновком експертизи за № 2/6-БТ від 20 лютого 2006 року через відсутність у сторін дозволу на добудову кухні та коридору, оскільки питання про надання будь-кому із співвласників домоволодіння по вул. АДРЕСА_1 дозволу на перепланування житлового будинку чи добудову до його частини можливе тільки після розподілу спірного домоволодіння через суд.

Згідно висновків проведених по справі експертиз, поділ будинкуАДРЕСА_1 пропорційно до часток ОСОБА_2. та ОСОБА_3. є технічно можливим.

Згідно вимог ч.4 ст.120 ЗК України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди.

Згідно вимог ст.88 Земельного кодексу України учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Виходячи із положень п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 « Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» « у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння і користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі і споруди, суд з»ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, можливість проходу з вулиці на подвір»я, тощо».

При пред»явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

Враховуючи, що рішення суду постановлене із порушенням вимог матеріального і процесуального закону, воно не може залишатися в силі і підлягає до скасування.

Керуючись ст.ст. 307,311,314 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задоволити частково.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 9 серпня 2007 року - скасувати.

Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про реальний розподіл будинковолодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою - направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Ухвала набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з моменту проголошення.