Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Фарятьєв С.О.

Справа № 415/1313/15-ц

Провадження № 22ц/782/267/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого – Фарятьєва С.О.,

суддів – Коротенка Є.В., Гаврилюка В.К.,

при секретарі – Веселові С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сєвєродонецьку цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 15 квітня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до Департаменту охорони здоров’я Луганської обласної державної адміністрації, 3-ті особи Комунальний заклад «Алчевська міська станція швидкої медичної допомоги» і Головне управління державного казначейства України в Луганській області про стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача в особі Департаменту охорони здоров’я Луганської обласної державної адміністрації, 3-ті особи Комунальний заклад (КЗ) «Алчевська міська станція швидкої медичної допомоги» і Головне управління (ГУ) державного казначейства України в Луганській області, в якому просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 6000 грн. за невиплату їй заробітної плати за період роботи у КЗ «Алчевська міська станція швидкої медичної допомоги» з 1 липня по 31 грудня 2014 року, посилаючись на те, що 5 квітня 1987 року вона була прийнята на роботу до вказаної станції швидкої допомоги на посаду фельдшера станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, де працює до цього часу, але заробітну плату, починаючи з 1 липня 2014 року. вона не отримує.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 15.04.2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю вимог.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції позивачка подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що суд неповно з’ясував всі обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору і не дав їм належної правової оцінки.  

Заперечень на апеляційну скаргу до матеріалів справи не надійшло.

Про місце, день та час розгляду справи в суді апеляційної інстанції особи, які беруть участь у справі були повідомлений своєчасно та належним чином. Представник відповідача у своєму письмовому клопотанні до апеляційного суду просив розглянути справу без його участі.

Заслухавши суддю – доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності із вимогами ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з вимогами ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, вимогами ст.ст.213,214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

Чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та інше.

З матеріалів справи вбачається, що 27.02.2015 року позивачка звернулась з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 02.03.3015 року позовну заяву ОСОБА_3 до Департаменту охорони здоров’я Луганської обласної державної адміністрації в частині вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі було повернуто позивачці на підставі вимог п.6 ч.1 ст.121 ЦПК України. Цією ж ухвалою суду було відкрито провадження у зазначеній справі в частині вимог про стягнення моральної шкоди.

Ухвалу суду від 02.03.2015 року у встановленому законом порядку ніким оскаржено не було і тому вона є чинною.

Судом встановлено, що позивачка дійсно, починаючи з 05.04.1987 року іпо теперішній час, працює в КЗ «Алчевська міська станція швидкої медичної допомоги» на посаді фельдшера швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Проте з 01.07.2014 року заробітну плату вона не отримує, в результаті чого виникла заборгованість за період з липня 2014 року по грудень 2014 року.

Відмовляючи позивачці у задоволенні її позовних вимог суд першої інстанції послався на те, що 3-тя особа по справі – Комунальний заклад «Алчевська міська станція швидкої медичної допомоги» зареєстрований як юридична особа, з яким вона, а не з відповідачем по справі, тобто Департаментом охорони здоров’я Луганської обласної державної адміністрації, перебуває у трудових відносинах, і саме КЗ «Алчевська міська станція швидкої медичної допомоги», відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці», повинен платити їй заробітну плату, тобто позивачка звернулася до суду з позовом до неналежного відповідача у справі.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним.

Так, згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців КЗ «Алчевська міська станція швидкої медичної допомоги» дійсно є самостійною юридичною особою.

Зазначена установа є комунальним лікувально-профілактичним закладом охорони спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області та самостійним розпорядником бюджетних коштів, управління цим закладом здійснює Луганська обласна рада або уповноважений нею орган.

Згідно Положення про Департамент охорони здоров’я Луганської обласної державної адміністрації, затверджений розпорядженням голови облдержадміністрації 26 грудня 2012 року №1949 до завдань і прав Департаменту охорони здоров’я здійснення фінансування закладів охорони здоров’я не входить.

Крім того, КЗ «Алчевська міська станція швидкої медичної допомоги» до участі у даній справі в якості відповідача залучено не було і ніяких позовних вимог до нього позивачка не заявляла. Доказів на підтвердження спричинення їй з боку відповідача моральної шкоди вона не надала.

За таких обставин судова колегія вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції про відмову позивачці у позові, оскільки такі висновки зроблені на підставі встановлених ним обставинах справи, всебічно, повно та об’єктивно досліджених доказах, та на підставі правильного застосування норм матеріального і процесуального права.

У відповідності з вимогами ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК України.

Підстав для скасування або зміни рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 15 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів після її проголошення.

Головуючий:

Судді: