Справа № 2а-8015/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2011 року.      Автозаводський районний суд Полтавської області  у складі:  головуючого - судді – Зємцова В.В.

              при секретарі -  Гетьманець О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до ВДАІ з обслуговування м. Кременчука, інспектора Маринина Василя Володимировича про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

 У грудні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Зазначав, що 01 грудня 2010 року інспектором ДПС взводу ДПС ВДАІ м. Кременчука старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3 було складено протокол та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 а. 122 КпАП України і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 450 (чотириста п’ятдесят) гривень.

Згідно мотивувальної частини оскаржуваної постанови, 01.12.2010 року о 15 годині 50 хвилин в м. Кременчуці на перехресті вулиць 60 років Жовтня – Красіна керуючи автомобілем НОМЕР_1, повертаючи на вулицю Красіна проїхав на заборонений сигнал світлофора(червоний), чим скоїв правопорушення, передбачене ч.2 статті 122 КУпАП.

Він проїхав світлофор на жовтий сигнал щоб не перешкоджати іншим учасникам руху, він не вдавався до екстреного гальмування, а проїхав далі в напрямку руху. Після проїзду через перехрестя був зупинений працівниками ДАЇ. Незважаючи на те, що пояснював, що не вчинив зрушення Правил дорожнього руху України, на нього було складено протокол. З даним протоколом ознайомився та написав пояснення, інспектор виніс постанову.

Просив визнати протиправною та скасувати винесену постанову інспектором ДПС взводу ДПС м. Кременчука старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення від 01 грудня 2010 року, якою ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено стягнення у вигляді штрафу 450 (чотириста п’ятдесят) гривень.

Справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_4 адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися по невідомій суду причині про день, час та місце слухання справи було повідомлено належним чином та завчасно.

За даних обставин коли відповідач належним чином повідомлений про судове засідання, суд не вбачає підстав для відкладення справи і вважає можливим розглянути її на підставі наявних доказів.

Суд вивчивши матеріали справи, давши аналіз та оцінку наданим доказам, встановив наступне.

Згідно ч. 3 ст. 288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення іншого органу (посадової особи) може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає особу, на яку покладається тягар доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Заявлені відповідачі не з’явились в судове засідання, тому суд вирішив спір на підставі доказів, що були надані позивачем, та пояснень які були надані відповідачем.

Судом достовірно встановлено, що водій ОСОБА_2 01.12.2010 року о 15 годині 50 хвилин в м. Кременчуці проїхав перехрестя вулиць 60 років Жовтня – Красіна керуючи автомобілем НОМЕР_1.

При цьому зі слів водія правил дорожнього руху він не порушував, закінчував маневр, проїхавши перехресті на жовтий сигнал світлофору.

Крім того позивач Позивач даючи пояснення при складанні протоколу вказав, що він не порушував правил дорожнього руху.

Оскільки доказів вчинення правопорушення суб'єктом владних повноважень суду не надано, то притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути здійснене на підставі неналежних доказів його вини.        

За цих обставин, суд вважає, що підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності немає, а тому його адміністративний позов підлягає задоволенню.

Разом з тим закриття справи про адміністративне правопорушення не входить до компетенції адміністративного суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 86, 158-163 КАС України, ст. ст. 288, 293 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

 Адміністративний позов ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати винесену постанову інспектором ДПС взводу ДПС м. Кременчука старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення від 01 грудня 2010 року, якою ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено стягнення у вигляді штрафу 450 (чотириста п’ятдесят) гривень.

Відповідно до ст. 171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя :