ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2009 року Київ №К-22809/07
Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Матолича С.В.
розглянувши у попередньому розгляді касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області, ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2007р. у справі за позовомОСОБА_1, ОСОБА_2ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8ОСОБА_9,ОСОБА_10, ОСОБА_11.ОСОБА_12,ОСОБА_13, ОСОБА_14до Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки про відшкодування недоплат по пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
Доповідач Фадєєва Н.М
Позивачі звернулися до суду з позовами, у яких зазначили, що усі вони перебувають на обліку в УПФУ в м. Ровеньки та отримують пенсію як учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліди1,2 та 3 груп, захворювання пов»язане з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому згідно зі ст.. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір їхньої пенсії повинен складати 6 та 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії в сумі 332 грн. Згідно із ст.. 50 вказаного Закону також повинна призначатися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 75 та 50% відповідно до груп інвалідності. Позивачі зверталися до відповідача із відповідними заявами, але їм у перерахунку пенсії було відмовлено з посиланням на те, що вимоги безпідставні. Просили стягнути з відповідача недоплати по пенсіям за період з 01.01.2005р. по 31.05.2007р.
Позивачі уточнили свої позовні вимоги, просили зобов»язати відповідача зробити перерахунок їхньої державної і додаткової пенсії згідно ст.. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України « Про внесення змін до Закону України «Про держаний бюджет на 2005 рік» та деяких законодавчих актів України» - 332 грн. з 01.01.2005р. Зобов»язати відповідача провести перерахунок надбавок до пенсії, як особам, прирівняним до інвалідів війни, відповідно до ст.. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інвалідам 1 групи - в розмірі 400% мінімальної пенсії за віком, 2 групи - 350 % мінімальної пенсії за віком, 3 групи - 200% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2005р., виплатити її і в подальшому провадити перерахунок їхньої пенсії в разі підвищення мінімальної пенсії за віком.
Постановою Ровенківського міського суду Луганської області від 27.06.2007р. позов задоволено в повному обсязі.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2007р. апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки задоволена частково, постанова Ровеньківського міського суду Луганської області від 27.06.2007р. скасована, позов задоволено частково.
Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2007р., Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, ОСОБА_1. також звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2007р., залишити в силі постанову Ровенківського міського суду Луганської області від 27.06.2007р., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом вірно встановлено, що позивачі є особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідами, зокрема ОСОБА_1. належить до першої категорії, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Йому призначена пенсія по інвалідності внаслідок встановлення 3 групи інвалідності, причина інвалідності пов»язана з виконанням військових обов»язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі спеціальний закон), оскільки відповідно статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 7 зазначеного Закону військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Нормами статті 11 Закону України № 2262 зазначено, що умови, норми і порядок забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і цим Законом.
Аналіз наведених норм доводить те, що пенсійне забезпечення позивачів ОСОБА_1.,ОСОБА_2., ОСОБА_3,ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9 ОСОБА_10.,ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 регулюється декількома Законами, норми яких поширюються на них. Призначення державної пенсії регулюється вищенаведеними нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю регулюється статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої інвалідам 1 групи призначається пенсія у розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам 2 групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, і - 50% мінімальної пенсії за віком , яка виплачується повністю незалежно від іншого доходу відповідно до статті 53 даного Закону.
Підвищення пенсії за вислуга років відповідно до статті 25 Закону України № 2262 здійснюється відповідно до Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пунктом 27 статті 13 якого передбачена виплата підвищеної пенсії, зокрема інвалідам 3 групи - 200%, пенсії за віком, інвалідам 2 групи - 350 % пенсії за віком, відповідно до Закону України від 23 листопада 1995р. № 458/95-ВР з 1 січня 1996р., а з 1 січня 2006 року - 30 процентів прожиткового мінімуму, для інвалідів 3 групи, 40 процентів прожиткового мінімуму інвалідів 2 групи.
Тому колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права в частині перерахунку пенсії позивачів з 1 січня 2006 року та зобов'язав Головне управління пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок надбавки до пенсії позивачів з 1 січня 2006 року, як інвалідам 3 групи у розмірі 200 процентів мінімальної пенсії за віком та інвалідам 2 групи - у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком,
Стаття 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 1 групи -100 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам 2 и - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам 3 групи - 50% мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії. Частина перша та друга даної статті передбачає призначення пенсії за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством, але у всіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у наведених роках не може перевищувати 3,0 тис. грн.
Частина третя зазначеної статті (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-4 від 17 листопада 2005 року) визначає, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) слідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (загальний закон), у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4.
Частиною 1 статті 33 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності. Для інвалідів 1 групи такий розмір складає 100 відсотків пенсії за віком; інвалідам II групи - 90 відсотків пенсії за віком; інвалідам III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Зазначене посвідчує, що після внесення змін у частину 3 статті 54 спеціального закону (17 листопада 2005 року), обчислення і призначення пенсії по інвалідності здійснюється за правилами загального закону, внаслідок чого розмір пенсії по інвалідності поставлений в залежність від розміру пенсії за віком, обчисленої за нормами загального закону. Колегія судів не приймає посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що зазначена стаття частиною третьою доповнена Законом України № 2505 від 25 березня 2005 року (набрав чинності 31 березня 2005 су), тоді як частина третя статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінена Законом України від 17 листопада 2005 року № 3108-15 (набрав чинності 13 грудня 2005 року). Саме неврахування відповідачем зазначених змін стало однією з причин хибного висновку щодо неможливості застосування стосовно позивача норм абзацу 1 статті 28 загального закону в частини значення мінімального розміру пенсії за віком нарівні прожиткового мінімуму. Частина 4 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 1 групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком, по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1997 року № 523 з наступними змінами та доповненнями.
Правовою підставою позовних вимог є частина 3 статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" якою зазначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України „Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14. Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп
населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Прожитковий мінімум на 2006 рік відповідно до статті 65 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік" (газета „Урядовий кур'єр" від 30 грудня 2005 року) на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць складає: з 1 січня - 350 гривень, з 1 квітня -359 гривень, з 1 жовтня - 366 гривень.
Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року („Урядовий кур'єр" від 23 грудня 2006 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень.
Враховуючи зазначене мінімальний розмір пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" складає з 1 жовтня 2006 року 366 грн., з 1 січня 2007 року - 380 грн. Розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю (стаття 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"), встановлений для інвалідів 1 групи у розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам 2 групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам 3 групи - 50% мінімальної пенсії за віком.
Обґрунтування відповідачем своєї позиції посиланням на застосування у межах спірних відносин постанов Кабінету Міністрів України, спростовується також приписами пункту першого та шостого статті 92 Конституції України, статті 71 спеціального закону, відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом другим преамбули, частиною 3 статті 4, пунктом 2 частини першої статті 8 та пунктами 13, 16 Прикінцевих положень загального Закону якими передбачено що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, і те, що до приведення законодавства України у відповідність із Законом (Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування), закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо необхідності застосування норм спеціального закону у межах спірних відносин.
Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об»єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2007р у справі № 2-а-244/07- без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді :