ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 лютого 2009 року                       Київ                           №К-24060/07

         Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Головуючого  -  судді  Фадєєвої Н.М.

Суддів   -  Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Матолича С.В.

розглянувши у  попередньому розгляді   касаційну скаргу  Управління праці та соціального захисту населення  Ленінської райадміністрації Запорізької міської ради на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від  10.08.2006р. та  постанову апеляційного суду від 28.09.2006р. у справі за позовомОСОБА_1. до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської райадміністрації м. Запоріжжя про стягнення грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

Доповідач Фадєєва Н.М

В липні 2006р. ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської рай адміністрації Запорізької міської ради про стягнення суми грошової допомоги, посилаючись на те, що згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту,  щорічно до 5 травня, він як учасник бойових дій, має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Оскільки такі виплати не проводилися в повному розмірі, просив стягнути з відповідача на його користь недоплати за період 2004-2006р.р. 4 258 грн. 45 коп..

Постановою  Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.08.2006р. позов задоволено.

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 28.09.2006р.   апеляційна скарга  задоволена частково, постанова Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.08.2006р. скасована, ухвалене нове судове рішення про частково задоволення позову.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, Управління праці та соціального захисту населення  Ленінської райадміністрації Запорізької міської ради звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

  Як встановлено судом, що ОСОБА_1. є учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням АБ № 247875.

Згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.

Суд правильно застосував положення ч. З ст. 2 Закону при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги и не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу.

Слід зазначити, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду в липні 2006р., а в позовних вимогах ставив питання про стягнення на його користь грошової допомоги за період 2004-2006р.р. Проте зазначений період не вкладається в межі річного терміну, передбачено Кодексом адміністративного судочинства України для звернення до суду з приводу порушеного права.

Колегія суддів приходить до висновку, що позивач не довів поважності причин пропуску річного строку для звернення до суду   з позовом щодо несплати сум за період 2004-2005рр., тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано змінив рішення суду, стягнув з відповідача на користь позивача грошову допомогу як учаснику бойових дій за 2006р. в сумі 1 410 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду ґрунтується на всебічному, повному та об»єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

           Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

 Керуючись ст.ст. 220, 220-1,  221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                 У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення  Ленінської райадміністрації Запорізької міської ради залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від  10.08.2006р. та  постанову апеляційного суду від 28.09.2006р.  у справі   № 2-А-159/2006 - без змін.

          Ухвала  набирає  чинності  з  моменту  проголошення  і оскарженню  не підлягає.

Судді :