Справа № 1-3/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 року Городищенський районний суд

Черкаської області

 у складі :

головуючого суддіПодороги Л. В.

при секретарях:ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5

з участю прокурорівЗубенка С.А.,

ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Городище, кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_7 10.09.2009 року, близько 17 год. 00 хв. Перебуваючи у приміщенні заточного цеху підприємства «Альбора», що у м. Городище Черкаської області, у ході сварки, яка виникла на грунті з’ясування особистих відносин із ОСОБА_8, наніс удар головою в область правої частини лиця останнього, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді субкон’юктивального розриву склери та гіфами правого ока, та які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 280 від 05.10.2009 року, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_7, свою вину в скоєнні злочину не визнав, пояснивши, що 10.09.2009 року, близько 15 год. 00 хв., до нього прийшов замовник, який поскаржився на дерев’яні вироби, які виконував потерпілий. ОСОБА_9, у свою чергу, пояснив, що на якість виробів вплинули не належним чином заточені пилки. Після пояснень потерпілому, що у не якісному виконанні роботи немає вини інших осіб, а лише його, останній розгнівався і виникла сварка. В кінці робочого дня, потерпілий, зайшовши до заточного цеху, продовжив розмову з підсудним, під час якої, погрожував в адресу останнього нецензурною лайкою. На його слова, підсудний також відповів нецензурною лайкою, після чого, ОСОБА_9 наніс йому удари рукою під праве око та у перенісся. Потім, потерпілий схватив ОСОБА_7 за одяг та потягнув, він чого, відбулось їх зіткнення головами. Від вказаного удару, підсудний та потерпілий упали і, на думку підсудного, саме тоді, ОСОБА_9 ударився головою об пилку.

Незважаючи на невизнання вини підсудним ОСОБА_7 у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_9, його вина повністю доведена наступними доказами:

- свідченнями потерпілого ОСОБА_9 про те, що 10.09.2009 року, в робочий час, між ним та підсудним ОСОБА_7, виник на роботі конфлікт, який стосувався неналежного виконання підсудним своїх обов’язків. У кінці робочого дня, близько 17 год. 00 хв., він зайшов у приміщення заточного цеху щоб забрати сумку. В цей час, підсудний, зачинивши двері, наніс йому удар головою в область обличчя. Від удару, ОСОБА_9 сів на стілець, однак, отримав ще один удар, чим саме, сказати не може. Після цього, він схопився і вони почали боротися. Наступного дня, ОСОБА_9 звернувся за медичною допомогою до Городищенського РТМО, де, отримав направлення до обласного окуліста. Цього ж дня, він поїхав до Черкаської обласної лікарні, де його госпіталізували та зробили операцію. У лікарні, він, на прохання керівництва підприємства «Альбора», повідомив, що його побили на вокзалі м. Черкаси.

- показами свідка ОСОБА_10 про те, що 10.09.2009 року, він знаходився на роботі у ПП «Альбора». Знаходячись неподалік заточної, почув глухий звук, після чого, звідти вийшов ОСОБА_9, у якого з перенісся йшла кров та розплився зрачок у оці. Слідом за ним, вийшов ОСОБА_7. Після цього, потерпілий вмився та, сівши на мотоцикл, поїхав додому.

- даними протоколу огляду місця події – столярного цеху ТОВ «Альбора», що по вул. Чехова у м. Городище Черкаської області від 16.09.2009 року.

- даними висновку експерта № 280 від 09.10.2009 року про те, що ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді субкон’юктивального розриву склери та гіфеми правого ока, які утворились від дії тупого (их) твердого (их) предмета (тів) чи при ударі об такий (і). Виявлені тілесні ушкодження, спричинили тривалий розлад здоров’я і по цих ознаках відносяться до ушкоджень середньої тяжкості. Виявлені тілесні ушкодження, могли утворитись при ударі головою в ділянку правого ока та не могли утворитись від падіння на гостру частину полотна пилки. Тілесних ушкоджень, що б свідчили про можливу самооборону, на тілі ОСОБА_9, не виявлено.

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 30.09.2009 року з фото таблицями до нього, під час якої, ОСОБА_7 повідомив та відтворив, як саме він наніс удар головою в праву частину обличчя ОСОБА_9 під час події, що мала місце близько 17 год. 10 хв., 10.09.2009 року, в приміщенні заточного цеху ПП «Альбора».

- даними протоколу очної ставки від 22.10.2009 року, під час якої, ОСОБА_7 підтвердив, що в ході сварки між ним та ОСОБА_9, що мала місце 10.09.2009 року, в приміщенні заточного цеху ПП «Альбора», він наніс потерпілому удар головою у праву частину обличчя, а ОСОБА_9 підтвердив раніше дані ним покази.

- даними акту від 15.09.2009 року про нещасний випадок невиробничого характеру, відповідно до якого, 10.09.2009 року, о 17 год. 20 хв., внаслідок сварки між ОСОБА_9 та ОСОБА_7, виникла бійка, в результаті якої, ОСОБА_9 отримав травму ока.

- даними направлення від 11.09.2009 року ОСОБА_9 в обласну консультативну поліклініку, виданого Городищенським РТМО.

- даними медичної карти № 12064 Черкаської обласної лікарні стаціонарного хворого ОСОБА_9 про те, що 11.09.2009 року, його було госпіталізовано у зв’язку із травмою у вигляді субкон’юктивального розриву склери правого ока.

- даними виписки з історії хвороби ОСОБА_9, який 11.09.2009 року поступив до Черкаської обласної лікарні з травмою: субкон’юктивальний розрив склери, гіфема, гемофтальм правого ока. Травматична рана спинки носа.

- даними довідки МСЕК серії ЧЕР від 29.12.2009 року, відповідно до якої, ОСОБА_9 є інвалідом третьої групи по зору.

Таким чином, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_7, у заподіянні ОСОБА_9 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, доказана повністю, у зв’язку з чим, дії підсудного слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КК України.

Суд не приймає до уваги доводи підсудного, що ОСОБА_9 міг отримати травму ока внаслідок падіння на пилку чи під час бійки на вокзалі м. Черкаси, оскільки вони спростовуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, відсутність обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує, що ОСОБА_7 раніше не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання та місцем роботи, у скоєному злочині не розкаявся та намагається уникнути покарання.

По кримінальній справі маються судові витрати, що складаються з витрат за проведення судово-психологічної експертизи в сумі 4230 грн. 00 коп., які слід стягнути з підсудного.

Розглянувши заявлений прокурором Городищенського району, в інтересах Черкаської обласної лікарні, цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 2797 грн. 35 коп., з урахуванням доведеності заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_9, суд вважає, що він підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши цивільний позов ОСОБА_9 в межах заявлених позовних вимог, який ним був змінений та заявлений про відшкодування 50 000 грн. моральної шкоди та 927 грн. 80 коп. моральної шкоди, і в подальшому підтриманий лише в частині стягнення на його користь із ОСОБА_7 моральної шкоди в сумі 50 000 грн. 00 коп., із врахуванням висновку № 673/11-11 судово-психологічної експертизи від 29.04.2011 року, відповідно до якого, ситуація, що склалася для ОСОБА_9 внаслідок одержання тілесних ушкоджень середнього ступеню у ході інциденту з ОСОБА_7 10.09.2009 року була та залишається інтенсивно психотравмуючою для його психіки, нанесла реальну, непоправиму шкоду його здоров’ю, перешкоджає його повноцінному існуванню у світі, внаслідок якої, докорінно змінився звичний, усталений спосіб життя потерпілого, від чого, він не може, як раніше, вести активний та повноцінний спосіб життя, став неспроможним виконувати свої професійні обов’язки, втратив професійні перспективи на майбутнє, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

Визнати ОСОБА_7, винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального Кодексу України, і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7, до вступу вироку в законну силу, залишити попередню – підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь КНДІСЕ м. Києва, р/р 35223003002467 в ГУДКУ у м. Києві 820019, код ЄДРПОУ 02883096, витрати за проведення судово-психологічної експертизи в сумі 4230 (чотири тисячі двісті тридцять) гривень 00 копійок.

Цивільний позов прокурора Городищенського району, в інтересах Черкаської обласної лікарні, задовольнити. Стягнути з ОСОБА_7, на користь Черкаської обласної лікарні, юридична адреса вул. Менделєєва, 3, м. Черкаси, р/р 35422002001924 банк в Головному Управлінні Державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 2797 (дві тисячі сімсот дев’яносто сім) гривень 35 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7, на користь ОСОБА_9, 50 000 (п’ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, у рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі ст. 23-2 КПК України, винести окрему постанову суду стосовно протизаконних дій працівників Черкаського відділення КНДІСЕ, які призвели до затягування строків розгляду кримінальної справи.

Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області, на протязі п’ятнадцяти діб, з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_11