ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
К-19404/08 УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2009 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі:
суддів Фадєєвої Н.М.
Гордійчук М.П.
Кравченко О.О.
Леонтович К.Г.
Матолича С.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління ПФУ в м. Авдіївка Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 серпня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління ПФУ в м. Авдіївка Донецької області про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії,-
В с т а н о в и л а:
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївка Донецької області про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії. а також про подальше збільшення пенсійних виплат у зв'язку зі змінами чинного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи за захворюванням, пов'язаним з ліквідацією аварії на ЧАЕС. Позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці. Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але відповідачем було відмовлено в перерахунку пенсії. Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними, оскаржив їх до суду.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 8 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2008 року, позов задоволено частково: визнано дії Управління ПФУ в м. Авдіївці у відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2008р. неправомірними; зобов'язано Управління ПФУ в м. Авдіївці провести перерахунок основної та додаткової пенсій по інвалідності ОСОБА_1 з 01.07.2008 року у відповідності зі статтями 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга Управління ПФУ в м. Авдіївка Донецької області, в якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Управління ПФУ в м. Авдіївка Донецької області задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини четвертої статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам II групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-ІV) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Як установлено судами попередніх інстанцій,ОСОБА_2 є інвалідом II групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону № 796-ХІІ та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 цього Закону.
Розрахунок пенсій позивачу УПФ провело виходячи з розміру 19,91 грн., установленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” (далі - постанова КМУ від 3 січня 2002 року № 1).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ. А в пункті 2 постанови від 3 січня 2002 року № 1 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанцій виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами обґрунтовано визнали, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини третьої статті 28 Закону № 1058-ІV, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У х в а л и л а:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївка Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 серпня 2008 року та на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
З оригіналом згідно: