АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/1690/271/2012 Номер провадження 11/1690/271/2012Головуючий у 1-й інстанції Рябішин Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 року м. Полтава

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого – судді Давиденка Е.В.

суддів Гонтар А.А., Костенка В.Г.

при секретарі Войтенко Є.М.

з участю прокурора Расюка В.В.

захисників адвоката ОСОБА_2, ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

засудженого ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_3 захисника адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5, засудженого ОСОБА_5, старшого помічника прокурора Полтавського району Полтавської області на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2011 року,-

УСТАНОВИЛА:

Цим вироком:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, одруженого, не судимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4

засуджено за ст.115 ч.1 КК України до 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.

Вирішено питання про речові докази.

ОСОБА_5 визнаний винним в тому, що 31 серпня 2011 року , близько 19 –ї години 00 хвилин , перебуваючи на березі річки Коломак поблизу с. Макухівка Полтавського району , після спільного з потерпілим ОСОБА_6 вживання спиртних напоїв , знаходячись у стані алкогольного сп»яніння , на грунті раптово виниклих неприязних відносин , діючи умисно , з метою позбавлення життя , усвідомлюючи суспільно –небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно –небезпечних наслідків у вигляді смерті , невстановленим в ході досудового слідства металевим предметом типу палиці , довжиною близько 50 см, наніс потерпілому не менше ніж дванадцять ударів по життєво –важливому органу –голові потерпілого .

В результаті злочинних дій підсудного ОСОБА_5, потерпілому ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в м»які покрови голови в проекції зовнішніх ран , багато осколкових переломів кісток черепа , множинних розривів твердої оболонки мозку в проекції переломів кісток черепа , розривів м»якої оболонки мозку тім»яно –скроневої долі лівої півкулі , крововиливів під м»яку оболонку мозку тім»яно –скроневої долі правої півкулі , ділянки забою головного мозку в товщі тім»яно –скроневої долі лівої півкулі , ран , садна і синців голови і тулубу , які в своїй сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження , небезпечні для життя в момент спричинення , а в даному випадку , як такі , що призвели до смерті потерпілого.

Смерть потерпілого настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток черепу , крововиливу під оболонки та речовину головного мозку.

Після цього ОСОБА_5 з метою приховати вчинений злочин відтягнув труп потерпілого до річки Коломак та разом із знаряддям вбивства вкинув у воду , а одяг спалив, з місця вчинення злочину зник.

В апеляції прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції ставиться питання про скасування вироку суду через те, що суд не дав належної оцінки особі підсудного, який офіційно не працює, вину у вчиненні особливо тяжкого злочину не визнав, пом’якшуючі покарання обставини відсутні при наявності лише обтяжуючих, зокрема стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_5 та те, що потерпілий є особою похилого віку, а також те, що основна і переважна кількість тілесних ушкоджень потерпілому спричинена в життєво важливий орган - голову. Поза увагою суду залишено зухвалість вчиненого злочину, оскільки після нанесених тяжких тілесних ушкоджень та настання смерті потерпілого, ОСОБА_5 не лише не надав медичної допомоги останньому, а навпаки вжив усіх заходів для приховання вчиненого злочину. Тому просив постановити новий та призначити більш суворе покарання у вигляді 12 років позбавлення волі.

В апеляціях адвоката ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 йдеться мова про скасування обвинувального вироку суду та закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу злочину. Зокрема апелянтами зазначається, що у справі відсутні докази вини вчинення вбивства потерпілого їх підзахисним. На підтвердження своїх доводів вони вказують, що ОСОБА_5 не визнавав себе винним, як на досудовому слідстві під час двох допитів в якості обвинуваченого так, і під час розгляду кримінальної справи відносно нього в суді. Проте, суд, виносячи вирок, поклав у його основу лише явку з повинною, яку його змусили написати оперативні працівники міліції, прізвищ, яких йому не повідомили, та протокол допиту в якості підозрюваного, де вони ж перед допитом попередили його, щоб він в подальшому притримувався цих же свідчень. Зобов’язуючи ОСОБА_5 взяти на себе вину за вбивство потерпілого ОСОБА_6, оперативні працівники міліції погрожували йому застосуванням незаконних методів фізичного впливу, після застосування яких він все одно підпише те, що вони вимагають, а також погрожували застосувати незаконні репресії відносно членів його сім’ї. При цьому судом першої інстанції належним чином не було проведено перевірки таких тверджень підсудного, хоча як зазначив суд у вироку, фактів застосування до ОСОБА_5 недозволених методів дізнання і слідства - не встановлено, і що вони не знайшли свого підтвердження в ході судового засідання.

Крім того, судом в порушення п.7 ч.3 ст.129 Конституції України хід перебігу судового процесу не фіксувався технічними засобами, що є процесуальним порушенням і тягне за собою безумовне скасування вироку суду.

В апеляції засуджений ОСОБА_5 також зазначав про незаконність вироку суду та його скасування через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Так, ОСОБА_5 в своїй апеляції не заперечував про нанесення одного удару по голові потерпілому, при цьому заперечував нанесення інших ударі по голові. Зазначав, що побачивши через деякий час мертвого потерпілого, злякавшись, відтяг та викинув його труп у воду. Під час досудового слідства змушений був оговорити себе, оскільки оперативні працівники міліції погрожували йому застосуванням незаконних методів фізичного впливу, після застосування яких він все одно підпише те, що вони вимагають, а також погрожували застосувати незаконні репресії відносно членів його сім’ї.

Не погоджується із висновком судово-медичної експертизи трупу потерпілого в частині нанесення кількості ударів останньому.

Також посилається на допущені при розгляді даної справи судом порушення п.7 ч.3 ст.129 Конституції України, оскільки хід перебігу судового процесу не фіксувався технічними засобами, що є процесуальним порушенням і тягне за собою безумовне скасування вироку суду. Просив закрити провадження у справі стосовно нього за відсутністю в його діях складу злочину.

Заслухавши доповідача суддю апеляційного суду, вислухавши думку прокурора Расюка В.В., який не підтримав апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції щодо м’якості призначеного покарання і постановлення нового вироку, зазначаючи про законність і обґрунтованість прийнятого судового рішення, пояснення потерпілого ОСОБА_4, який покладався на розсуд суду щодо прийнятого судового рішення, пояснення апелянтів засудженого ОСОБА_5 та в його інтересах захисників адвоката ОСОБА_2, ОСОБА_3, які підтримали свої апеляції, посилаючись на необхідність скасування вироку суду та закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю складу злочину в діях засудженого, прокурора, провівши часткове судове слідство в частині допиту засудженого та перевірки його доводів про застосування до нього недозволених методів слідства, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що принесені апеляції не підлягають задоволенню.

Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи та доведеності винуватості засудженого ОСОБА_5 у вчинені умисного вбивства потерпілого ОСОБА_6 є обґрунтованими та такими, що підтверджуються доказами зібраними у встановленому процесуальним законом порядку, перевіреними і наведеними у вироку суду.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано послався як на доказ вини ОСОБА_5 у вчинені умисного вбивства потерпілого ОСОБА_6 на його показання, які засуджений давав в ході допитів під час досудового та судового слідства, і підтвердив той факт, що саме він відпочивав з потерпілим на березі річки Коломак поблизу с. Макухівка Полтавського району та вживав при цьому разом із потерпілим спиртні напої, а також підтвердження ним факт конфлікту, що виник між ними.

Під час допиту в якості підозрюваного, ОСОБА_5 пояснював, що коли вони відпочивали з потерпілим і між ними виник конфлікт, то в результаті цього він декілька разів вдарив металевою палицею по голові потерпілого, а потім коли той впав, вдарив ще декілька разів. Після цього він вкинув труп потерпілого у річку.(т.1 а.с.60-63).

Вказані свідчення були дані засудженим ОСОБА_5 у присутності адвоката.

У своїй явці з повинною ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні вбивства потерпілого. При цьому власноручно зазначив, що після того як наніс потерпілому удари палицею по голові, вкинув його тіло у річку(т.1 а.с.49).

Такі показання засудженого ОСОБА_5 підтверджуються іншими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що 31.08.2011 року , близько 19–20 годин він забирав засудженого разом із своєю дружиною на таксі з Дублянщини. Він був у шортах, якомусь взутті. Батька з ним не було. Засуджений повідомив, що впав у воду та забруднився. У них вдома він покупався та переодягся в інший одяг.

Свідок ОСОБА_7 дала аналогічні свідчення.

Свідок ОСОБА_8 в ході досудового слідства, свідчення якого були досліджені в судовому засіданні пояснив, що 01 вересня 2011 року в річці Коломак виявив тіло людини та повідомив про це працівників міліції. (т.2 а.с.5)

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що 31.09.2011 року близько 17 –ї години до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_6 та повідомив , що вони вдвох з ОСОБА_5 відпочивають на річці Коломак та вживають спиртне.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що інших осіб разом з ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6О не було, оскільки також і до даних протоколу огляду місця події не було виявлено слідів третіх осіб.

Відповідно до висновку судово–медичної експертизи потерпілому ОСОБА_10 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в м’які покрови голови в проекції зовнішніх ран , багато осколкових переломів кісток черепа , множинних розривів твердої оболонки мозку в проекції переломів кісток черепа , розривів м»якої оболонки мозку тім’яно–скроневої долі лівої півкулі , крововиливів під м»яку оболонку мозку тім’яно–скроневої долі правої півкулі , ділянки забою головного мозку в товщі тім’яно–скроневої долі лівої півкулі , ран , садна і синців голови і тулубу , які в своїй сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження , небезпечні для життя в момент спричинення , а в даному випадку , як такі , що призвели до смерті потерпілого. Смерть потерпілого ОСОБА_6 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток черепу, крововиливу під оболонки та речовину головного мозку.

У потерпілого також були виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна спини , які виникли при волочінні тіла.

Яких-небудь тілесних ушкоджень характерних для самооборони у потерпілого виявлено не було(т.1 а.с. 104-107).

Експерт ОСОБА_11 будучи допитаним в судовому засіданні підтвердив свої висновки щодо механізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілого. Він також пояснив , що усі рани були ідентичні , а тому на його думку можна стверджувати , що вони нанесені одним і тим же предметом.

Вказані дані щодо механізму утворення тілесних ушкоджень повністю узгоджуються із свідченнями ОСОБА_5 в якості підозрюваного.

Згідно із висновком судової медико–криміналістичної експертизи на голові трупу потерпілого виявлено п’ять забійних ран, які утворились від дії тупого, твердого, обмеженого предмета із слідами сполуки заліза(т.1 а.с. 154,155).

Ці дані повністю узгоджуються із даними про які повідомив суду засуджений ОСОБА_5 про знаряддя злочину, що удари наносились металевим предметом.

Із змісту зазначеного висновку експерта вбачається, що сполуки заліза присутні у всіх ранах на голові потерпілого, тобто це вказує, що удари ОСОБА_5 наносились по всій голові одним і тим же предметом, який він використав для цього.

Відповідно до висновків судово–імунологічних експертиз на фрагменті листа з дерева , фрагменті ґрунту, двох фрагментах кори з дерева, фрагментах трав’янистих рослин, сорочці та штанах з трупу потерпілого, знайдена кров потерпілого ОСОБА_6О.(т.1 а.с. 120-150 , 171-184).

Отже, сукупність всіх доказів у справі вказують на те, що саме ОСОБА_5 вчинив умисне вбивство потерпілого ОСОБА_6О на ґрунтів раптово виниклих неприязне них відносин.

Твердження засудженого та його захисників про те, що ОСОБА_5 не вчиняв вбивства потерпілого ОСОБА_6 та не наносив такої кількості ударів потерпілому спростовується його первинними поясненнями у явці з повинною та показаннями в якості підозрюваного, де ним визнається, що було нанесено декілька ударів по голові потерпілого

Хоча в подальшому ОСОБА_5 було змінено свої показання в яких він наголошував про те, що він товаришував із потерпілим. В той вечір вони відпочивали на березі річки, де вживали спиртні напої. В процесі відпочинку між ними виник конфлікт і він один раз металевою палицею , яку взяв тут же вдарив потерпілого в область шиї за лівим вухом. Після того як він побачив кров то припинив бити. Вони примирились і він заснув тут же на березі річки. Коли він прокинувся то побачив потерпілого, який був весь у крові. Він злякався і вкинув його труп у річку. Наполягає , що відпочивали вони лише вдвох і він наніс потерпілому лише один удар.

Проте, такі показання ОСОБА_5 спростовуються вище наведеними доказами та обґрунтовано судом розцінено як намагання ОСОБА_5 уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Не заслуговують на увагу і твердження засудженого ОСОБА_5 про причетність до вчиненого інших осіб з метою пограбування потерпілого під час коли сам ОСОБА_5В нібито спав.

Як вбачається з протоколу огляду та фото таблиць до нього на руці трупу потерпілого ОСОБА_6 є наявні цінності, а саме обручка та годинник, які залишились на ньому.

Тому такі твердження є безпідставними.

Як вбачається з протоколу судового засідання засуджений ОСОБА_5 вказував про те, що під час написання ним явки з повинною та первинних пояснень працівники застосовували до нього недозволені методи слідства, а саме погрожували йому та членам його сім’ї, внаслідок чого він змушений був себе оговорити у вчиненні злочину якого не вчиняв.

Колегією суддів апеляційного суду та безпосередньо судом першої інстанції перевірялись доводи засудженого ОСОБА_5 про застосування до нього недозволених методів слідства.

Встановлено, що зізнавальні свідчення були дані засудженим ОСОБА_5 у присутності адвоката, і в ході цих свідчень він жодним чином не заявляв про будь–який тиск на нього з боку працівників правоохоронних органів(т.1 а.с.60-63).

В ході перегляду відеозапису слідчої дії допиту в якості підозрюваного, судом першої інстанції встановлено, що підсудний дає свої свідчення добровільно. При цьому він висловлюється вільно, його поведінка є спокійною. Жодний із учасників процесу не заявив, що на підозрюваного чиниться будь –який тиск.

Під час виконання судового доручення прокурором перевірялися доводи ОСОБА_5 , а саме був допитаний сам заявник, оперативні працівники міліції та слідчий, які заперечили застосування недозволених методів слідства.

За результатами такої перевірки доводи ОСОБА_5 підтверджені не були та винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи.

Сам заявник не міг вказати хто саме з працівників міліції погрожував йому та членам сім’ї, при цьому також зазначав, що впізнати цих посадових осіб на даний час не може.

Отже, матеріали кримінальної справи та матеріали перевірки не підтверджують, що ОСОБА_5 зазнав будь-якого насильства під час досудового слідства з боку працівників міліції. При цьому засуджений не надав жодних незалежних доказів, здатних підтвердити його заяви, не було жодного свідка події.

За відсутності будь-яких незалежних свідків, які були присутні під час застосування незаконних методів слідства, колегія суддів апеляційного суду вважає неможливим встановити, чи піддавався незаконним діям ОСОБА_5 працівниками міліції, як це стверджується.

Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_5 ч.1 за ст.115 КК України – як умисне вбивство, тобто умисне протиправне спричинення смерті іншій людині.

На думку колегії суддів, покарання призначене ОСОБА_5 відповідає вимогам ст. 65 КК України, обране з врахуванням тяжкості вчиненого, ступеню суспільної небезпеки, а також з врахуванням особи засудженого, та обставин, що обтяжують покарання: вчинення злочинів в стані алкогольного сп’яніння та проти особи похилого віку.

З урахуванням зазначених обставин, враховуючи конкретні обставини скоєного злочину, його підвищену суспільну небезпеку, спричинені злочином наслідки, дані про особу винного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження скоєння ним нових злочинів буде призначення покарання у виді позбавлення волі.

При перегляді справи в апеляційному суді порушень процесуального законодавства колегією суддів не встановлено.

Посилання засудженого та його захисників про порушення їх права на фіксування перебігу судового процесу технічними засобами є надуманими та невідповідаючими чинному законодавству.

Так, посилаючись в апеляції на зазначене порушення, апелянти не врахували, що відповідно до чинного КПК України, а саме ст.87 КПК України тільки на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи або за ініціативою суду у суді першої інстанції чи апеляційної інстанції здійснюється повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного запису.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ані під час судового розгляду в суді першої інстанції, ані в апеляційній інстанції під час часткового судового слідства ні засуджений ОСОБА_5 ні його захисники не заявляли такої вимоги(т.2 а.с.80, 115-116).

За таких обставин вирок суду є законним, обґрунтованим та справедливим.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, –

У Х В А Л И Л А :

Вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2011 року стосовно ОСОБА_5 залишити без зміни, а апеляції старшого помічника прокурора Полтавського району Полтавської області, захисника ОСОБА_3 захисника адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_5 – без задоволення.

С У Д Д І :

______________ ___________ ______________

ОСОБА_1 ОСОБА_12 ОСОБА_13