АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/1260/2012 Номер провадження 22-ц/1690/1260/2012Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О.С. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2012 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Буленка О.О.,
Суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,
при секретарі : Ачкасовій О.Н.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_5
на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 лютого 2012 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_7 про визнання недійсною заяви про відмову в прийняття спадщини, усунення перешкод у користуванні майном та зобов’язання внести відповідні зміни в нотаріальні документи,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 лютого 2012 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_7 про визнання недійсною заяви про відмову в прийняття спадщини, усунення перешкод у користуванні майном та зобов’язання внести відповідні зміни в нотаріальні документи.
З рішенням суду не погодився ОСОБА_4 та його представник за нотаріально посвідченою довіреністю – ОСОБА_5 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим в зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.
При цьому апелянтом зазначено, що при постановленні рішення, судом першої інстанції не було враховано психічний стан ОСОБА_4 на момент подання ним заяви до нотаріальної контори про відмову від прийняття належної йому спадщини.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, за необхідне її відхилити за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_4,суд першої інстанції виходив з того, що позивач, подавши заяву про відмову від частки у спадщині, безумовно та беззастережно добровільно позбавив себе права на частку у спадщині.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено та не заперечувалась сторонами у справі, 11 січня 2001 року ОСОБА_8 склав заповіт, відповідно до якого заповів належну йому квартиру АДРЕСА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6.
10 липня 2001 року помер ОСОБА_8, після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому спадкове майно.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 жовтня 2001 року ОСОБА_4 надав до Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори письмову заяву про відмову від належної йому частки у спадщини на користь дружини ОСОБА_6 / а.с. 27/.
20 лютого 2002 року державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори видано на ім’я ОСОБА_6 свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Відповідно до договору дарування від 26 серпня 2008 року ОСОБА_6 подарувала вищевказану квартиру ОСОБА_7.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності застосування до спірних правовідносин норми Цивільного кодексу УРСР ( в редакції 1963 року), оскільки право на спадщину у сторін виникло у 2001 році.
Відповідно до ст.553 ЦК УРСР, спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій.
Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.
Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу)
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач прохав застосувати до спірних правовідносин ст. 229 ЦК України, яка встановлює правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки, оскільки написання заяви про відмову про право на спадщину було вчинено внаслідок тяжких для нього обставин –смерть батька, внаслідок чого він перебував в неадекватному психічному стані.
Колегія суддів, вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що помилка, недбальство та невигідні майнові умови в даному випадку, не можуть бути підставою для визнання недійсною заяви про відмову від частки у спадщині, з підстав передбачених ст. 229 ЦК України, яка взагалі не може бути застосована, оскільки спадщина відкрилась у 2001 році, тому спірні правовідносини повинні регулювалися нормами ЦК УРСР 1963 року.
В свою чергу, відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у користуванні майном.
Як вбачається, з матеріалів справи, ОСОБА_4 не є власником квартири АДРЕСА_1, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо необґрунтованості та безпідставності даних позовних вимог.
З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновками суду щодо відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 про визнання недійсною заяви про відмову в прийняття спадщини, усунення перешкод у користуванні майном та зобов’язання внести відповідні зміни в нотаріальні документи .
Висновки суду першої інстанції відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, і закон який їх регулює.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 – відхилити.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 лютого 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : О.О. Буленко
Судді: С.М. ОСОБА_9 ОСОБА_3