Судове рішення #4317935
Справа № 11-342-2008р

Справа № 11-342-2008р.                                                              Головуючий по 1 інстанції

Категорія ст.115 ч.1, ст.357                                                            Таратін В.О.

ч.2 КК України                                                                            Доповідач в апеляційній інстанції

.           Тапал Г.К.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"3"   червня   2008   р.   Колегія   суддів   судової  палати   в   кримінальних   справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                  Щепоткіної В.В.

суддів                             Тапала Г.К., Охріменка І.К.

з участю прокурора         Омельяненко А.В.

потерпілого                    ОСОБА_1,     ОСОБА_2     їх

представника ОСОБА_3

засудженого                   ОСОБА_4

захисника                       ОСОБА_5

розглянувши кримінальну справу за апеляціями старшого помічника Золотоніського міжрайонного прокурора Троян О.Л., засудженого ОСОБА_4, в його інтересах адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_5, потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_1 потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3 на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 7 лютого 2008 року, яким

ОСОБА_4, 1980 року народження, не судимий, засуджений за ст.115 ч.1 КК України на 8 років позбавлення волі, за ст.357 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, за сукупністю злочинів ОСОБА_4 призначено остаточно 8 років 3 місяці позбавлення волі.

Стягнуто з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_2 6753 грн. 85 коп.

майнової шкоди і 5000 грн. моральної шкоди, на користь потерпілої ОСОБА_1 3551 грн.

майнової шкоди і 5000 грн. моральної шкоди.

Вирішене питання про речові докази.

За  вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів за таких обставин.

29 грудня 2005 року, близько 0 год.30 хв., біля магазину «Вега», який належить приватному підприємцю ОСОБА_5 та розташований біля «Торгового центру» по вул.Шевченка, 96 в м.Золотоноша Черкаської області, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою вбивства, умисно наніс дерев'яною палицею декілька ударів по тулубу та кінцівках та один останній удар по голові ОСОБА_6, чим причинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді садна лівого передпліччя, синця правої кісті, що носять ознаки легких тілесних ушкоджень, та у вигляді черепно-мозкової травми з переломом кісток сплетіння та основи черепа, крововиливом під тверду та м'які мозкові оболонки, забою-здавлення головного мозку, забиті рани на голові, що належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, внаслідок яких настала смерть потерпілого.

 

2

Також ОСОБА_4 4 травня 2006 року, в період з 14 год. 30 хв. до 16 год.30 хв., знаходячись у залі судового засідання Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області в м.Золотоноша по вул.Шевченка, 76, під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи по обвинуваченню його у вчиненні злочину за ст.121 ч.2 КК України умисно знищив, шляхом виривання рукою з справи та з'їдання наступні аркуші кримінальної справи: 15,16 - пояснення ОСОБА_4, 21 - протокол допиту свідка ОСОБА_7, 35, 36, 37 - протокол допит) підозрюваного ОСОБА_4, 38 - протокол відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_4, 39 і 41 - аркуші фото таблиці до протоколу відтворення обстановки та обставин події за*участю підозрюваного ОСОБА_4, які являються доказами по кримінальній справі, в особистих інтересах, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, тобто знищив документи, які в силу значимості зафіксованих в них фактів є особливо важливими документами.

В апеляції прокурор, який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, просить вирок скасувати внаслідок м'якості та постановити новий вирок, призначивши на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів 8 років 6 місяців позбавлення волі, посилаючись на підвищений ступінь суспільної небезпеки засудженого та вчинених ним злочинів.

Адвокати ОСОБА_8, ОСОБА_9 в апеляції в інтересах засудженого просить вирок скасувати і постановити свій вирок, кваліфікувавши дії ОСОБА_4 за ст.124 КК України.

Захисники посилаються на те, що дії засудженого були передумовлені протиправною поведінкою самого потерпілого ОСОБА_6, а засуджений, захищаючись від ОСОБА_6, перевищив межі необхідної оборони, ударив того палицею, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження.

Засуджений ОСОБА_4 в апеляції, яка тотожна за змістом апеляції захисників, крім того стверджує, що після затримання працівники міліції вчиняли щодо нього незаконні дії та сфальсифікували докази по справі. Він також зазначає, що доказів вчинення ним злочину за ст.357 КК України немає, його обвинувачення грунтується на припущеннях, порушені його права на ознайомлення з матеріалами справи, як до розгляду справи в суді так і після постановления вироку.

Потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 в апеляціях просять вирок скасувати, справу повернути на додаткове розслідування для притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за більш тяжкий злочин - п.7 ч.2 ст.115 КК України (умисне вбивство з хуліганських мотивів).

Вони посилаються на те, що під час досудового слідства та розгляді справи в суді не здобуто і не досліджено доказів, які б підтверджували антигромадську та провокаційну поведінку самого потерпілого ОСОБА_6, по справі є підстави, які підтверджують вчинення ОСОБА_4 вбивства з хуліганських мотивів.

Апелянти вказують на однобічність та неповноту судового слідства, т.я. викликався, але не був допитаний судмедексперт ОСОБА_11, зазначають недослідженість судом обставин вчинення засудженим злочину за ст.357 КК України

Потерпілі та представник ОСОБА_3 посилаються на те, що суд не дослідив покази на досудовому слідстві свідка ОСОБА_7, а вони мають значення по справі. Ними наводяться доводи про м'якість призначеного покарання за ч.1 ст.115 КК України.

Крім того, ці апелянти зазначають, що безпідставно не був задоволений їх відвід судді Таратіну В.О., який на порушення ст.61 ч.1 п.2 КПК допустив до захисту засудженого його матір ОСОБА_10, тоді як вона на досудовому слідстві була допитана свідком по справі, і що суддя Таратін В.О. необгрунтовано не задовольняв їх неодноразові клопотання про направлення справи на додаткове розслідування.

Потерпілі вказують на занижений розмір морального відшкодування в сумі 5000 грн., заявляють, що справа була розслідувана та розглянута в суді з порушенням кримінально-процесуального закону.

 

3

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про скасування вироку, пояснення засудженого та адвоката ОСОБА_5 на підтримку апеляції, пояснення потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1, представника ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вирок підлягає до скасування з направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.

Згідно ст.367 ч.1 п.3, ст.370 ч.2 п.2 КПК України підставами для скасування судового рішення є істотне порушення кримінально-процесуального закону, зирок в усякому разі належить скасувати, якщо його винесено незаконним складом суду.

Вирок виніс суддя Таратін В.О.

Із матеріалів справи вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 заявляли письмово відвід судді Таратіну В.О. з різних підстав 19 червня і 16 серпня 2007 року . Голова Золотоніського міськрайонного суду Чирва О.І. постановами від 20 червня та 17 серпня 2007 року відхилив заяву представника потерпілого ОСОБА_3 про відвід судді Таратіна В.О. і не прийняв рішення по заяві про відвід судді, з якою звернувся потерпілий ОСОБА_2 (т.2 а.с.205, 207,225, 229).

Таким чином, при розгляді справи були порушені вимоги ст.57 КПК України, вирок винесено незаконним складом суду, т.я. суд у встановленому законом порядку не розглянув клопотання про відвід судді.

Розглядаючи справу, суд не виконав вимоги закону про забезпечення прав потерпілих, на порушення ст.ст. 49, 318 КПК України потерпілому ОСОБА_2 слова в судових дебатах не надав, тоді як він був присутній в судовому засіданні (т.3 а.с. 111-112).

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 2.07.2004 року №13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» при проведенні судових дебатів необхідно додержувати вимог ст.318 КПК. Якщо у справі беруть участь і потерпілий, і його представник, право на виголошення промови в судових дебатах надається їм обом. Ненадання слова в судових дебатах потерпілому є підставою для скасування вироку.

Інші доводи потерпілих, їх представника про неправильну кваліфікацію дій засудженого, неповноту судового слідства, занижений розмір морального відшкодування, м'якість призначеного ОСОБА_4 покарання, а також доводи засудженого, його захисників про необхідність кваліфікувати дії засудженого за ст.124 КК України, про незаконні дії працівників міліції, фальсифікацію доказів, заперечення ним вчинення злочину за ст. 357 КК України підлягають ретельній перевірці при новому розгляді справи.

Це ж відноситься і до апеляції прокурора, доводи якого про м'якість призначеного покарання підлягають перевірці при новому розгляді справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляції старшого помічника Золотоніського міжрайонного прокурора Трояна О.Л., засудженого ОСОБА_4, адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_5, потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 задовільнити частково.

Вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 7 лютого 2008 року відносно ОСОБА_4 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити тримання під вартою.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація