Судове рішення #431746
Апеляційний суд міста Севастополя

 

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа 22ц-1413/2006 р.                                               Головуючий у першій

Інстанції Проценко О.І.

Категорія 18                                                                         Доповідач у апеляційній

інстанції Володіна Л.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

21 грудня 2006 року колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого              - Володіної Л.В.

суддів                         - Птіціної В.І., Колбіної Т.П.

при секретарі             - Федоніні Є.О.

за участю                   - ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми по договору позики та позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Ленінського району міста Севастополя від 13 жовтня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми 820 доларів США по договору позики.

Позовні вимоги мотивував тим, що відповідачка ОСОБА_1. зайняла у нього кошті у розмірі 820 долларів США, зобов'язалася повернути кошті, про що нею була написана розписка, однак свої зобов'язання відповідач не виконала.

У червні 2006 року ОСОБА_1 подала позов до ОСОБА_2, вточнив позовні вимоги, просила стягнути грошову суму у розмірі 7 685 гривень.

Позовні вимоги мотивувала тим, що у позивача знаходиться її майно, яке він відмовляється її повернути.

Рішенням місцевого суду Ленінського району міста Севастополя від 13 жовтня 2006 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 частково задоволено. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - відмовлено.

Судом вирішено питання про судові витрати.

 

 

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального, та процесуального права, постановити нове рішення у частині її позовних вимог.

Скарга мотивована тим, що суд необгрунтовано прийшов до висновку, що факт неправомірного утримання ОСОБА_2. майна ОСОБА_1. у судовому засіданні не підтверджено.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1. яка підтримала апеляційну скаргу, обговоривши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно вимог ст. ст.59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт отримання грошових коштів ОСОБА_1. у ОСОБА_2. за договором позики у сумі 820 доларів США судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, і у цієї частині рішення суду не оскаржується. Доповнення до апеляційної скарги судова колегія не розглядає, оскільки він поданий з пропуском строка, встановленого ст. 294 ЦПК України.

Ухвалюючи рішення у частині вимог про стягнення суми вартості меблевого гарнітуру з ОСОБА_2, суд виходив з тих підстав, що позивачка ОСОБА_1. не надала суду певних доказів, що зазначене майно знаходилося у відповідача та безпідставно утримується ним після припинення сторонами ведення сумісного бізнесу.

З такими висновками суду погоджується судова колегія, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Суд обгрунтовано прийшов до висновку, що наявність постанови дільничного інспектора Ленінського РВ УМВС України у м. Севастополі не позбавляє ОСОБА_1. обов'язку доводити обставини викладені у позовній заяві, до того ж обставини, викладені у постанові мають гаданий характер, тоді як припущення у рамках діючого ЦПК не є доказами по справі (ст.61 ЦПК України).

Судова колегія не може погодитися з доводами ОСОБА_1. про те, що обставини на які вона посилається, як на підстави своїх позовних вимог, підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_4. та ОСОБА_5., оскільки показання цих свідків з достовірністю не підтверджують факт присвоєння меблі ОСОБА_2. Крім того, свідки вказують про меблі різного кольору (світлу і темно - коричневу) (а.с. 70).

Показання свідка ОСОБА_6. також з достовірністю не підтверджують доводи ОСОБА_1., тому що він показав, що меблі придбані у 90-х роках, а наданий до справи товарний чек, у якому вказана вартість меблевого гарнітуру „Консул" датований 1982 роком (арк.с.65,49).

Враховуючи висловлене, колегія вважає, що доказів, підтверджуючих позовні вимоги позивача, суду не надано.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права , яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Порушень норм процесуального права, які можуть спричинити скасування рішення, судом також допущено не було.

2

 

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що оскаржуване рішення скасуванню чи зміні не підлягає, а апеляційна скарга, відповідно до ст. 308 ЦПК України, підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303-315 ЦПК України,   судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення місцевого суду Ленінського району міста Севастополя від 13 жовтня 2006 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми - залишити без змін.

Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді:

(підпис) (підписи)

Л.В. Володіна В.І. Птіціна Т.П. Колбіна

 

Копія вірна.

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя

Л.В.Володіна

з

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація