Головуючий у І інстанції - Полякова С.А.

                                                                                                              Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

 

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

П О С Т А Н О В А

 Іменем України

10 березня 2009 року                                                                                                        Справа № 2а-69/09/0517

 

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді: Василенко Л.А.,

суддів:  Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,

при секретареві   Козловій О.М.,

розглянула апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради на постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 05 січня 2009 року у справі № 2а-69/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради, третя особа:  Головне Управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання неправомірними дій та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

 

  В С Т А Н О В И Л А :

 

04 грудня 2008 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради (далі - УПСЗН), третя особа:  Головне Управління Державного казначейства України в Донецькій області, в якому просила поновити їй строк звернення до адміністративного суду, визнати неправомірною відмову відповідача у виплаті їй недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р., стягнути з відповідача вказану допомогу в сумі 1896,4 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.

Постановою Єнакіївського міського суду Донецької області від 05 січня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволений: позивачеві поновлений строк звернення до адміністративного суду; зобов'язано відповідача здійснити виплату позивачеві недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 1896,4 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.

Не погодившись з таким судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати у зв'язку з порушенням норм матеріального права.

Сторони в судове засідання не прибули - про час, дату та місце апеляційного перегляду справи сповіщені належним чином. Від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач 26.09.2006 р. народила дитину - доньку Вікторію, отримувала  допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року в розмірах, передбачених Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», тоді як у відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», дія якого була зупинена  вищезазначеним законом про бюджет на 2007 рік.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а  постанова суду першої інстанції  зміні з наступних підстав.

Позивач, ОСОБА_1 має неповнолітню дитину - ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Єнакіївського міського управління юстиції Донецької області (а. с. 4)

Згідно довідки відповідача (а.с. 8) позивач знаходиться на обліку в УПСЗН, як особа, що отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку з 01.01.2007 року та отримала таку допомогу протягом 2007 року  в: липні - 129,03 грн., серпні - 132,64 грн., вересні - 134,45 грн., жовтні - 136,13 грн., листопаді - 140,05 грн., грудні - 144,10 грн.

02.10.2008р. за № 04/4485 позивачеві відповідачем дана письмова відмова у виплаті їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі передбаченому Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (а.с.7).

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною 1 статті 1 вказаного закону визначено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.

Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.

Відповідач в обґрунтування апеляційної скарги посилається на виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначання і виплати допомоги сім'ям з дітьми» від 11 січня 2007 року № 13.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 та від 11 січня 2007 р. N 13") передбачено, що на виконання статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір).

Згідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті  92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Згідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року  № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Таким чином, позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а здійснені їй виплати проведені у розмірі, меншому ніж прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років, який згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлений  з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.

З огляду на викладене, з урахуванням приписів ст. 21, ч.4 ст. 105 КАС України  колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність здійснення виплати позивачеві недоплаченої суми допомоги, оскільки заборгованість утворилася внаслідок неправомірних дій відповідача  при нарахуванні та виплаті позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, які не привели до невірного вирішення у справі, а саме, позивач  просила визнати  неправомірною відмову відповідача у виплаті їй недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які суд не вирішив. В матеріалах справи є відповідь відповідача на звернення позивача (а.с.7), в якій УПЗН вважає дії по розміру нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку правомірними, а з огляду на зазначене встановлене протилежне.

Також однією з позовних вимог було стягнення недотриманої суми допомоги, а суд першої інстанції зобов'язав відповідача виплатити  допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і обґрунтував  це тим, що зобов'язання здійснити виплату буде найбільш ефективним та адекватним способом захисту порушеного права позивача. З таким висновком суду колегія суддів не погодилася, оскільки обов'язок здійснити виплату в даному випадку буде навпаки менш ефективним для виконання судового рішення - зазначений спосіб передбачає самостійну дію суб'єкта владних повноважень, тоді як стягнення визначеної суми є більш дієвим і виконання судового рішення не залежить від волевиявлення відповідача в добровільній виплаті присудженої суми, оскільки існує примусове виконання судових рішень

Судом першої інстанції зроблені арифметичні помилки при розрахунку суми недоплаченої допомоги у зв'язку з невірними округленням сум.

Колегією суддів приведений розрахунок не донарахованої та невиплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку:

 

Фактично виплачена сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за липень 2007 року			Сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 23 дні /з 09.07.2007 р. по 31.07.2007 р./			Розрахунок
129,03 грн.			95,91 грн.			129,03 грн./31 день х23 дня = 95,91 грн.
Прожитковий мінімуму для дітей віком до 6 років станом з 01.04.2007 р. по 30.09.2007 р., встановлений ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік»		Сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 23 дні /з 09.07.2007 р. по 31.07.2007 р./, яку відповідач повинен був здійснити.			Розрахунок
463,0 грн.		343,62 грн.			463 грн. / 31 день х23 дня = 343,62 грн.
	Сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку позивач повинен був здійснювати відповідно до статті 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», виходячи з прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.			Фактично виплачена позивачу сума допомоги  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період  з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року
9 липня 2007 року - 31 липня 2007 року	343,62 грн.			95,91 грн.
серпень 2007 року	463,0 грн.			132,64 грн.
вересень 2007 року	463,0 грн.			134,45 грн.
жовтень 2007 року	470,0 грн.			136,13 грн.
листопад  2007 року	470,0 грн.			140,05 грн.
грудень 2007 року	470,0 грн.			144,10 грн.
Загальна сума	2679,62 грн.			783,28 грн.

Таким чином, розмір не донарахованої та несплаченої позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 1896,34 грн. (2679,62 грн. - 783,28 грн.). яка і підлягає стягненню з відповідача за рахунок коштів державного бюджету.

Оскільки сума, яка розрахована судом апеляційної інстанції є меншою, ніж заявлено позивачем, то позов підлягає частковому задоволенню, про що необхідно зазначити у резолютивній частині постанови.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

  Крім того, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги з посиланням на п.3 Перехідних положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких  розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  взагалі не визначався розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, а ті зміни які вносились  до статті 15 зазначеного  Закону, з 9 липня 2007 року визнані неконституційними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону до спірних правовідносин і дійшов до правильного висновку про необхідність виплати суми заборгованості по зазначених виплатах, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, але постанова суду підлягає зміні, оскільки судом першої інстанції допущено порушення процесуального закону: допущені арифметичні помилки при розрахунку заборгованості по виплатах, вирішені не всі позовні вимоги, необґрунтовано обраний інший спосіб захисту порушеного права, який фактично є тотожнім з позовною вимогою позивача, але може привести до труднощів при виконанні судового рішення.

Постанова в повному обсязі виготовлена 13 березня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.2, ст. 201 ч.1 п.п. 1, 2, ст. 205 ч.2, ст. 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

П О С Т А Н О В И Л А :

 

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради задовольнити частково.

Постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 05 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради, третя особа:  Головне Управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання неправомірними дій та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку змінити.

Резолютивну частину постанови викласти в наступній редакції:

«Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради, третя особа:  Головне Управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання неправомірними дій та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити частково.

Визнати поважною причину пропущення ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду.

Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 недоплачених сум  допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року в розмірі 1896,34 грн. (одну тисячу вісімсот дев'яносто шість грн. 34 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.»

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

 

Головуючий:

 

 

Судді: