ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2009 року №22а-7614/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого: Улицького В.З.
суддів: Багрія В.М., Обрізко І.М.
при секретарі судового засідання - Сивулич О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.03.2008 року
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому
про виплату разової допомоги,-
встановила:
У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому про зобов'язання вчинити дії щодо виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня в сумі 3451,64 грн. .
|
______________________________________________________________________________ Суддя 1 інст. Шевчук С.М. 22а-7614/08 Справа №22а-7614/08 Рівненський окружний адміністративний суд ряд.стат.звіту №2.31.3 Справа №2а-609/08/2214 Суддя доповідач - Улицький В.З. |
Позивачка свої позовні вимоги мотивувала тим, що вона являється учасником війни, що підтверджується посвідченням серії В-11 №387588 від 06.05.1997 року.
Відповідно до ст.. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», просила стягнути їй недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня за 2004-2007 роки.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.03.2008 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постанову суду оскаржила ОСОБА_1. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задоволити частково.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. є учасником війни. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», вказаним особам щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 17-1 вказаного вище Закону, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків, шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача, пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2004 року № 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечує щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірах, установлених Законом України «Про Державний бюджет на відповідний рік», і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», виплата щорічної разової допомоги була визначена сталою сумою 50 грн., яку стороною позивача отримано.
Являється не спростованим конституційне право Верховної Ради приймаючи закони про Державний бюджет в цілях збалансованості бюджету призупиняти дію деяких законів, як в цілому так і окремих його положень на поточний бюджетний рік.
Наведене не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, а саме при розгляді справи «Качко проти України» (заява № 63134/00) Європейський суд з прав людини зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету, держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду).
Саме, приймаючи Закони України про Державні бюджети України на відповідні роки держава, в особі Верховної Ради, в межах повноважень передбачених ст. 95 Конституції України, визначає видатки на загальносуспільні потреби, розмір та їх цільове спрямування.
З приводу вимог по 2007 році, то Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, справа №1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Вказане рішення Конституційного Суду України набрало чинності ще до закінчення терміну 30 вересня поточного року, визначеного в ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в який особа може звернутись за отриманням грошової разової допомоги.
Беручи до уваги той факт, що положення ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за якою у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни проводилась у розмірі 55 грн. визнано такою, що не відповідає Конституції України, тому місцевим судом зроблено підставний висновок, що стороні позивача її виплачено не в повному обсязі.
З огляду на наведене та беручи до уваги вимоги ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», зі змінами і доповненнями та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких з 1 квітня по 1 жовтня 2007 року розмір мінімальної пенсії в зазначений період складає 410,06 грн., тому до виплати підлягає різниця в сумі 1175, 18 грн.
Посилання апелянтів на відсутність коштів на подібні цілі не є достатнім аргументом для відмови в задоволенні позовних вимог.
Отже, враховуючи, що відповідачі у справі повинен діяти лише в межах передбачених Конституцією та законами України, суд приходить до висновку, що останній в особі саме управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому має нести відповідальність за дії (бездіяльність) вчинені в межах належного йому правового поля.
Оцінивши зібрані докази в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є частково законними, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів -
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.03.2008 року та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково. Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому нарахувати та виплатити недоплачену ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2007 рік в сумі 1175,18 грн.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
|
В. Улицький В. Багрій І. Обрізко |
Головуючий:
Судді: