Справа № 2-156/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2011 року Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого –судді Рибкіна О.А.,

при секретарі Конопльовій О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_2 –ОСОБА_4,

відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_5,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування заподіяної матеріальної і моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про відшкодування заподіяної матеріальної і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування заподіяної матеріальної і моральної шкоди. Крім того, ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про відшкодування заподіяної матеріальної і моральної шкоди.

          В обґрунтування вимог позивач ОСОБА_1 вказав, що 21.09.2010 року приблизно о 8 годин 15 хвилин під час навчального процесу в приміщенні туалету Української гімназії, розташованої на м-ні Восточний в місті ОСОБА_6, його сина неповнолітнього ОСОБА_7 побив неповнолітній ОСОБА_8, внаслідок чого його синові ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження. Після отриманих тілесних ушкоджень його син ОСОБА_7 був направлений в міську поліклініку. Після обстеження проходив стаціонарне лікування в травматологічному відділенні Димитровської ЦМЛ з 25.09.2010р. по 01.10.2010р. з діагнозом струс головного мозку, ушиб м’яких тканей голови. По факту хуліганських дій відносно ОСОБА_9 за ст. 296 КК України Димитровським МВ УМВС України в Донецькій області 29.09.2010 р. в порушенні кримінальної справи було відмовлено на підставі того, що на 29.09.2010 р. його син ОСОБА_10 проходив стаціонарне лікування в травматологічному відділенні Димитровської ЦМЛ, а тому проведення судово-медичного обстеження на наявність ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 не можливе. Йому було відомо, що ОСОБА_8 не буде нести відповідальність за скоєння злочину, передбаченого ст.125 КК України, тому що на момент скоєння злочину він не досяг віку притягнення до кримінальної відповідальності за такий злочин. Внаслідок побиття його сина йому були спричинені умисні легкі тілесні ушкодження, а саме: гостра черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забиття м’яких тканей голови. Вищезазначене підтверджується випискою із медичної карти хворого. Розмір матеріальної шкоди, завданої його синові внаслідок побиття становить 596,83 грн. Ця сума була ним сплачена на лікування його сина, що підтверджується квитанціями. Крім цього в результаті бійки його син ОСОБА_7 переніс протягом тривалого часу тяжкі фізичні страждання, а також сильні моральні потрясіння, які впродовж великого часу порушували його звичний образ життя, змусили відвідувати лікарські заклади, які причиняють дитині моральні страждання і переживання. У добровільному порядку відповідач йому матеріальну шкоду не шкодував. Крім матеріальної, його сину було завдано і моральної шкоди. Моральна шкода полягає в тому, що син та він вимушені були в свій вільний час займатися лікуванням нанесених його синові ушкоджень. Тривале лікування позначилося не тільки на його здоров’ї , а також і на його психіці. Він не може дозволити собі фізичної праці, активного відпочинку, тобто всього того, що пов’язане з навантаженням, з образом життя дитини його віку. Усі ці фактори викликають негативні емоції й переживання. У грошовому виразі розмір моральних страждань його сина оцінюється ним в розмірі 10000 грн. ОСОБА_11 цей розмір відшкодування моральних страждань він вважає достатнім і справедливим. У зв’язку з тим, що ОСОБА_8 не має самостійного прибутку та свого майна, то свої претензії по відшкодуванню матеріальної шкоди він пред’являє його батькам –ОСОБА_12 та ОСОБА_3, які не змогли правильно виховати свого сина. Просить суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь у відшкодування матеріальної шкоди, завданої його синові ОСОБА_7, 596,83 грн., у відшкодування завданої його сину моральної шкоди 10000 грн., понесені ним судові витрати з оплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, обґрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами. Також зазначив, що цей конфлікт між його сином та сином відповідачів йде вже дуже давно. Останній раз відбулося те, про що він зазначив в позові, а саме вранці 21.09.2010 року перед початком занять в Української гімназії син відповідачів побив його сина, чим завдав матеріальної та моральної шкоди. На лікування сина він витратив 596,83 грн. Моральну шкоду, заподіяну синові, він оцінює у розмірі 10000 грн. Просить суд його позов задовольнити. Зустрічний позов відповідача ОСОБА_2 він не визнає, оскільки саме син відповідачів був ініціатором конфліктна та побив його сина. Його ж син не бив сина відповідачів. Просить у задоволенні зустрічного позову відповідача ОСОБА_2 відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та пояснив, що його син не був ініціатором сварок між ним та ОСОБА_7. 20.09.2010 року ОСОБА_5 прямо на уроці побив його сина за відсутності вчителя. Потім ОСОБА_5 запропонував його синові побитися. І наступного дня, 21.09.2010 року, вони побилися. Після цього ОСОБА_1 звернувся до міліції, він також звернувся до міліції. Його син лікувався в лікарні, син ОСОБА_1 також лікувався. Після лікування, коли діти пішли до школи, ОСОБА_5 постійно провокував його сина на бійку. У його сина зараз після цього підвищується тиск, він звертався за медичною допомогою, йому зараз потрібне регулярне лікування.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов, де він вказав, що 20.09.2010 р. приблизно о 9.00 годині ОСОБА_7 на 1-му уроці, який проходив в Українській гімназії, під час відсутності вчителя побив його сина ОСОБА_8. Свідками цього були однокласники. Крім того, 21.09.2010 р. приблизно о 8 годині 15 хвилин перед початком навчального процесу в приміщенні туалету Української гімназії, розташованої на м-ні Восточний в місті ОСОБА_6, його неповнолітнього сина ОСОБА_8 знову побив син відповідачів неповнолітній ОСОБА_7 Внаслідок заподіяння його синові тілесних ушкоджень він знаходився на лікуванні в Димитровській ЦМЛ з діагнозом –забій м’яких тканин голови, струс головного мозку. На відміну від його сина, ОСОБА_7 після бійки весь час ходив до школи, отримував відмітки, що відображено у шкільному журналі класу, в якому ОСОБА_7 навчається. Це означає, що самопочуття у ОСОБА_7 було задовільне. Однак все змінилося, коли відповідачі довідалися про те, що його син знаходиться на лікуванні в стаціонарі. 25.09.2010 р. у відповідачів з’явилася довідка про те, що їхній син знаходиться на лікуванні з таким ж діагнозом як у його сина. Тому виникає питання: хто побив протягом трьох днів після нанесення його сину пошкоджень ОСОБА_7, поки його син знаходився в лікарні. По факту хуліганських дій відносно ОСОБА_7 за ст. 296 КК України Димитровським МВ УМВС України в Донецькій області постановою від 29.09.2010 р. в порушенні кримінальної справи було відмовлено у зв’язку з тим, що хуліганських дій не було встановлено, а дії ОСОБА_7 були направлені виключно проти його сина ОСОБА_8 Внаслідок дій ОСОБА_7 його синові були завдані пошкодження у вигляді забія м’яких тканин голови та струс головного мозку. З даною травмою його син пролежав у лікарні з 22.09.2010 р. по 01.10.2010 р. З цього часу і по теперішній час у його сина часто болить голова, часто підіймається тиск. У зв’язку з цим син з 25.01.2011 р. по 30.01.2011 р. знаходився на амбулаторному лікуванні з діагнозом вегетосудинна дистонія по гіпертонічному типу, з 31.01.2011 р. по 16.02.2011 р. з цим же діагнозом знаходився на стаціонарному лікуванні в Димитровській центральній міській лікарні. Ці факти підтверджують заподіяння його сину моральної та матеріальної шкоди. Матеріальна шкода складається із затрат на лікування, сума яких становить 1116.30 грн. Ця сума була витрачена ним на ліки. Крім того його сину заподіяна і моральна шкода. Після нанесення тілесних ушкоджень його син тривалий час знаходився в стані депресії та душевних переживань, ОСОБА_7 ображав та побив його при однокласниках, вже два рази його син лежав у лікарні, що відобразилось не тільки на його здоров’ї, але і на його психіці. У сина часто болить голова, підвищений тиск. Лікарі стверджують, що внаслідок нанесених травм є вірогідність того, що його дитина може усе життя цим страждати. Його син позбавлений можливості вести той спосіб життя, який вів до побиття, позбавлений можливості займатися спортом. Ці обставини визивають у сина переживання та страждання. Моральну шкоду він оцінює у 15000 грн. Відповідач ОСОБА_1 відмовився у добровільному порядку відшкодувати шкоду. Враховуючи, що ОСОБА_7 є неповнолітнім, він подає позов к його законним представникам ОСОБА_1, ОСОБА_5 Просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на його користь у відшкодування матеріальної шкоди, завданої його синові ОСОБА_8, 1116,30 грн., у відшкодування завданої його сину моральної шкоди 15000 грн., судові витрати покласти на відповідачів.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги за зустрічним позовом, обґрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами. Також зазначив, що внаслідок побиття його сина сином ОСОБА_1 та ОСОБА_5 він витратив на лікування сина 1116,30 грн. Моральну шкоду, заподіяну синові, він оцінює у розмірі 15000 грн. Просить суд задовольнити його позов та стягнути вказані суми з відповідачів.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та пояснила, що поведінка сина позивача є не адекватною. Чи правий він чи не правий він постійно скаржиться батькам, а батьки його в будь-якому випадку підтримують. Син позивача перший вдарив їхнього сина, викликав його на бійку.

Представник відповідача ОСОБА_2 –ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позицію відповідача, вважає, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 не визнала та пояснила, що все, що зазначено в зустрічному позові є брехнею. Цей конфлікт між їхнім сином та сином ОСОБА_2 розбирали у директора гімназії, де були присутні діти, вчителі. Всі підтвердили, що винен у конфлікті син ОСОБА_2, який побив їхнього сина.

Вислухавши пояснення сторін, неповнолітніх дітей, свідків та дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

          Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_5, а неповнолітній ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується копіями свідоцтв про народження та поясненнями сторін (а.с. 14, 106).

Згідно епікризу, ОСОБА_7 з 25.09.2010 р. по 01.10.2010 р. знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Димитровської центральної міської лікарні із діагнозом: ОЧМТ. Струс головного мозку. Забій м/тканин голови (а.с. 6).

Згідно копій касових чеків та пояснень позивача ОСОБА_1 в період з 25.09.2010 р. по 05.10.2010 р. ним на лікування сина було придбано ліків, медичних препаратів та виробів на загальну суму 596,83 грн. (а.с. 7).

Згідно епікризу, ОСОБА_8 з 22.09.2010 р. по 01.10.2010 р. знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Димитровської центральної міської лікарні із діагнозом: ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забій м/тканин голови (а.с. 29).

Згідно епікризу, ОСОБА_8 з 31.01.2011 р. по 18.02.2011 р. знаходився на стаціонарному лікуванні в дитячому відділенні Димитровської центральної міської лікарні із діагнозом: вегетосудинна дистонія по гіпертонічному типу (а.с. 45).

Згідно копії товарного чеку та пояснень відповідача ОСОБА_2 22.09.2010 р. ним було придбано на лікування сина ліки на суму 601.50 грн. та згідно копій касових чеків 31.01.2011 р. ним на лікування сина було придбано ліків, медичних препаратів та виробів на суму 514.80 грн., що разом становить 1116,30 грн. (а.с. 28, 44).

Згідно постанови оперуповноваженого ОКМДД Димитровського МВ ГУМВС України в Донецькій області капітана міліції ОСОБА_13 від 29.09.2010 року встановлено, що 21.09.2010 р. о 08.15 годині в приміщенні туалету Української гімназії на мікрорайоні Восточний в м. Димитров між неповнолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які є учнями одного класу, на грунті раніше виниклих друг до друга неприязних стосунків відбулася обоюдна бійка. В ході цієї бійки ОСОБА_8 заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді забію м’яких тканин обличчя, а ОСОБА_7 заподіяв ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді ОЧМТ, струс головного мозку. Грубого порушення громадського порядку в ході бійки допущено не було, дана пригода продовжувалась нетривалий час та була припинена ОСОБА_7 та ОСОБА_8 самостійно. Умислу на здійснення хуліганських дій у відношенні друг друга у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не було, їхні дії були направлені виключно проти особи друг друга з метою з’ясування особистих неприязних відношень та спричинення тілесних ушкоджень. Таким чином, встановлено, що в діях неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відсутній склад злочину, передбачений ст.296 КК України. На підставі цього було відмовлено у порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_7 за ст.296 КК України та у відношенні ОСОБА_8 за ст.296 КК України (а.с. 5, 30).

Згідно акту судово-медичного дослідження № 392 від 13.10.2010 року, на підставі даних судово-медичного огляду та вивчення медичних документів гр-на ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3, і у відповідь на задане питання експерт прийшов до наступного висновку: при судово-медичному огляді та зверненні за медичною допомогою у громадянина ОСОБА_7 виявлені наступні тілесні ушкодження: гостра закрита черепно-мозкова травма –струс головного мозку, гематома м’яких тканин правої скулової області з переходом на нижнє вєко ока, які утворились від ударної дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, яким міг бути кулак, можливо у вказаний строк 21 вересня 2010 року, і по ступеню тяжкості тілесних пошкоджень відноситься до легких тілесних пошкоджень, що спричинили короткочасну втрату здоров’я, що потребують для лікування строк вище 6, але не більше 21 дня, так як згідно «Методичним рекомендацій до трактовки та експертної оцінки клінічного діагнозу струсу та забію головного мозку»- струс головного мозку є найбільш легким ушкодженням, що характеризується нетривалими функціональними порушеннями, які нормалізуються після травми на першому чи другому тижні (а.с. 23-24 матеріалу № 1296 про відмову в порушенні кримінальної справи).

Згідно акту судово-медичного дослідження № 411 від 13.10.2010 року, на підставі судово-медичного огляду та вивчення даних меддокументів гр-на ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, і у відповідь на задане питання експерт прийшов до наступного висновку: Будь-яких тілесних ушкоджень при судово-медичному огляді та вивченні меддокументів гр. ОСОБА_8 не виявлено. Поставлений діагноз «ЗТМЧ, струс головного мозку», згідно примітки до пункту 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МЗ України від 17.01.1995 р. –не можуть враховуватися при визначенні ступеню тяжкості, так як вони не підтверджені об’єктивними даними, а встановлені тільки на підставі скарг потерпілого (а.с. 25-26 матеріалу № 1296 про відмову в порушенні кримінальної справи).

Неповнолітній ОСОБА_7 пояснив суду, що він є учнем 8-а класу Української гімназії. В понеділок 20.09.2010 року на уроці української мови він сидів на останній парті, ОСОБА_8 сидів попереду нього. ОСОБА_8 повернувся до нього та забрав у нього пенал, потім хотів забрати зошит, у них стався словесний конфлікт. Наступного дня перед першим уроком о 08.15 годин він зайшов до туалету, туди також зайшов ОСОБА_8, ОСОБА_15 та біля дверей стояли Вишневецький та ОСОБА_16. ОСОБА_8 штовхнув його, потім вдарив по обличчю, він повернувся щоб зняти портфель, той вдарив його по голові, потім нахилив та вдарив по спині, бив кулаками, потім вони всі пішли. Він ОСОБА_8 не бив. Він встав, був весь брудний та пішов додому, потім вони з батьком звернулися до міліції. Їх з міліції відправили до лікарні знімати побої, потім він приїхав на передостанній урок до школи. Він відсидів на уроці, а ОСОБА_8 викликали після цього уроку до директора. У середу він ходив до школи, його нудило. У четвер його вирвало на перерві перед 5 уроком і він з батьками звернувся до лікарні, йому було призначене стаціонарне лікування, діагноз встановили –струс головного мозку. Лікувався він з суботи 5 днів на стаціонарі. У лікарні йому призначили уколи, таблетки. Моральна шкода полягає в тому, що з нього почали насміхатися однокласники через те, що він відразу звернувся до міліції, також в нього і зараз часто буває температура. Бійка була між ними двома, ніхто більше участі в ній не приймав. Уточнює, що ОСОБА_8 бив його, а він ОСОБА_8 не бив. Звідки у ОСОБА_8 пошкодження йому не відомо, він його не бив.

Неповнолітній ОСОБА_8 пояснив суду, що він є учнем 8-а класу Української гімназії. У вересні 2010 року на уроці української мови, коли вийшов вчитель, він взяв у Соловойова його пенал, щоб подивитися, а той його вдарив у спину. Він повернувся до ОСОБА_7, а той стиснув його руки та вдарив його у обличчя кулаком. Він ОСОБА_7 не бив. Після уроку ОСОБА_7 йому запропонував: «ОСОБА_6 поб’ємось», на що він тому нічого не відповів. Наступного дня у 8-й годині перед першим уроком він зайшов до туалету, там був ОСОБА_7, також там були учень 9-го класу на ім’я ОСОБА_15 та ще один учень 9-го класу, як його звати він не знає. З ОСОБА_7 був його друг ОСОБА_6 і більше нікого не було. ОСОБА_7 сказав: «Що струсив?»і вони почали битися. ОСОБА_7 перший його вдарив кулаком у обличчя, потім у голову. Він відповів - ударив того кулаком у голову. Билися вони біля хвилини, може менше, та розійшлися. Під час бійки вони обоюдно наносили удари один одному. Після бійки ОСОБА_7 залишив свої речі і пішов додому, а він залишився на уроках. На уроках у нього сильно боліла голова, коли він прийшов додому, то батькам відразу не казав, що побився. Наступного дня йому стало зовсім погано і він все розповів батькам та вони поїхали до лікарні. Йому встановили діагноз - струс головного мозку і його поклали до лікарні. Він пролежав у лікарні 2 тижні. В лікарні він отримував лікування –пив таблетки та йому робили уколи. Після цього у нього часто буває підвищений тиск, болить голова. Моральна шкода полягає у тому, що у нього постійно болить голова, його часто нудить. ОСОБА_7 провокував його на бійку: фотографував його на телефон, коли він витирав дошку, обзивав його перед іншими учнями.

Свідок ОСОБА_17 пояснила суду, що вона є вчителем української мови в Українській гімназії. У вересні 2010 року на її уроці вона почула звук - нібито щось розсипалося, після чого вона почула як діти засміялися. Вона в цей час заповнювала журнал, підняла голову і побачила як ОСОБА_8 розвернувся до неї обличчям, вона йому зробила зауваження за те, що він відволікається, повертається. В цей день на уроці української мови вона з класу не виходила, бійки на її уроці не було і не могло бути.

Свідок ОСОБА_18 пояснив суду, що він є учнем 8-а класу Української гімназії. На уроці української мови у 2010 році, точну дату він не пам’ятає, ОСОБА_8 повернувся та забрав пенал у ОСОБА_7. ОСОБА_7 попросив повернути пенал, на що той не відреагував, а став ображати ОСОБА_7. Після уроків вони з ОСОБА_7 вийшли зі школи, а ОСОБА_8, ОСОБА_16 та Баришніков йшли за ними з погрозами побити ОСОБА_7, провокували його на бійку. ОСОБА_7 ніяк на відреагував і вони пішли додому, в той день більше нічого не було. Наступного дня вони з ОСОБА_7 прийшли до школи, перед уроками зайшли до туалету. За ними зайшли ОСОБА_8, ОСОБА_16, Вишневецький. ОСОБА_8 сказав ОСОБА_7: «Що, ти вчора струсив битися зі мною?», після чого ударив ОСОБА_7 кулаком в руку. Після цього він вийшов з туалету і більше не бачив, що там було. ОСОБА_8 часто чіплявся до ОСОБА_7. В туалеті також був ОСОБА_15, це учень гімназії на рік старший за них. Коли ОСОБА_7 вийшов з туалету, у нього був синяк під оком, він був весь брудний.

Свідок ОСОБА_19 пояснила суду, що вона є директором Української гімназії. Справа сталася у вересні 2010 року на початку навчального року. В цей день вона була в Донецьку, а коли приїхала з Донецька о 13.15 годині у школі вже були працівники міліції, опитували учасників інциденту. Як їй стало відомо, що учні 8-а класу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вранці прийшли на заняття і на початку 9-ї години між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сталася бійка, вони раніше про це домовилися. Як це сталося ніхто з дорослих не бачив. Коли у гімназії вони з’ясовували обставини інциденту, то опитували учасників бійки та тих хто бачив бійку. Їй стало відомо, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з’ясовували свої відносини між собою. Напередодні відбулося таке, що один учень на уроці української мови взяв пенал, а інший сказав повернути і штовхнув його в спину. А взагалі неприязні відносини між цими учнями вже давно. Наступного дня вранці на території гімназії в туалеті сталася бійка між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яка тривала близько 1-ї хвилини. Очевидцем був ОСОБА_15 –учень 9-го класу. Заходили до туалету також і інші учні, але з їхніх слів –всього вони не бачили. Після того як все це відбулося, це стало відомо класному керівнику –ОСОБА_20, заступнику директора - ОСОБА_11 Вони почали відразу з’ясовувати все, класний керівник подзвонила батькам. ОСОБА_7 не було на перших двох уроках. Коли вона приїхала обидва учні були в школі на уроках. Наступного дня учні теж були на уроках в школі, але у другій половині дня ОСОБА_8 звернувся до лікарні, а ОСОБА_7 ще три дні відвідував школу, виконував роботи, на четвертий день після бійки він також звернувся до лікарні. Вони викликали батьків до школи, розмовляли з батьками. Також для з’ясування обставин бійки вони опитували учнів 8-А класу –ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_21 та учня 9-Б класу ОСОБА_15. Хто безпосередньо розпочав бійку їй не відомо, але, як вони з’ясували у школі, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 билися обоюдно.

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст.1179 Цивільного кодексу України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Судом встановлено, що 21.09.2010 року о 8 годині 15 хвилин в приміщенні туалету Української гімназії між неповнолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відбулася обоюдна бійка, внаслідок чого обидва неповнолітніх отримали ушкодження і проходили лікування в травматологічному відділенні Димитровської центральної міської лікарні. В даному випадку на підставі ст. 1179 ЦК України майнову відповідальність за заподіяну неповнолітніми дітьми шкоду несуть їхні батьки - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і ОСОБА_5 відповідно.

Згідно наданих доказів розмір заподіяної позивачу ОСОБА_1 матеріальної шкоди внаслідок ушкодження здоров’я його неповнолітнього сина ОСОБА_7 становить 596,83 грн., які були витрачені на придбання ліків. Тому суд вважає необхідним стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у відшкодування заподіяної позивачу ОСОБА_1 матеріальної шкоди 596,83 грн.

Крім того суд вважає, що неповнолітньому ОСОБА_7 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв’язку з отриманими тілесними пошкодженнями, внаслідок яких він був змушений проходити лікування, у зміні звичного перебігу його життя у зв’язку з цим випадком. Але сума, в яку позивач оцінив заподіяну сину моральну шкоду і яка за його оцінкою становить 10000 грн., є завищеною і не відповідає отриманим моральним стражданням. Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним у відшкодування моральної шкоди, заподіяної неповнолітньому ОСОБА_7, стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 600 грн.

Суд не приймає висновок судово-медичного дослідження № 411 від 13.10.2010 року, яким не було виявлено тілесних ушкоджень при судово-медичному огляді та вивченні меддокументів ОСОБА_8, оскільки згідно з медичним епікризом ОСОБА_8 з 22.09.2010 р. по 01.10.2010 р. знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Димитровської центральної міської лікарні із діагнозом: «ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м/тканин голови», де отримував відповідне лікування. Також факт отримання ушкоджень ОСОБА_8 було встановлено постановою оперуповноваженого ОКМДД Димитровського МВ ГУМВС України в Донецькій області капітана міліції ОСОБА_13 від 29.09.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи, яка ніким із сторін не оскаржувалася. Крім того, згідно з поясненнями свідка ОСОБА_19 між учнями гімназії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сталася обоюдна бійка, внаслідок якої вони обидва проходили лікування. Також суд приймає до уваги письмові пояснення, які знаходяться у матеріалі № 1296 про відмову в порушенні кримінальної справи, учнів Української гімназії ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_6, ОСОБА_21, які пояснили, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 була обоюдна бійка, внаслідок якої вони наносили один одному удари (а.с. 15, 16, 17, 18 матеріалу № 1296 про відмову в порушенні кримінальної справи).

Згідно наданих доказів розмір заподіяної відповідачу ОСОБА_2 матеріальної шкоди внаслідок ушкодження здоров’я його неповнолітнього сина ОСОБА_8 становить 601.50 грн., які були витрачені ним 22.09.2010 р. на придбання ліків після бійки. Суд не приймає витрати відповідача ОСОБА_2 на придбання ліків, медичних препаратів та виробів, здійснені ним 31.01.2011 р. у зв’язку з лікуванням його сина з 31.01.2011 р. по 18.02.2011 р. в Димитровській ЦМЛ із діагнозом: вегетосудинна дистонія по гіпертонічному типу (а.с. 44, 45), як доказ матеріальної шкоди внаслідок бійки між неповнолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки відповідачем ОСОБА_2 не надано доказів зв’язку вказаного лікування сина з наслідками зазначеної бійки. Тому суд вважає необхідним стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_5 у відшкодування заподіяної відповідачу ОСОБА_2 матеріальної шкоди 601.50 грн.

Крім того суд вважає, що неповнолітньому ОСОБА_8 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв’язку з отриманими тілесними пошкодженнями, внаслідок яких він був змушений проходити лікування, у зміні звичного перебігу його життя у зв’язку з цим випадком. Але сума, в яку позивач оцінив заподіяну сину моральну шкоду і яка за його оцінкою становить 15000 грн., є завищеною і не відповідає отриманим моральним стражданням. Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним у відшкодування моральної шкоди, заподіяної неповнолітньому ОСОБА_8, стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 600 грн.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Щодо витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи аналогічного положення ЦПК України не містить.

В даному випадку позивачі на підставі п.4 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» при подачі позову до суду звільнені від судового збору за позовами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю годувальника.

Тому з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає стягненню солідарно в доход держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір в розмірі 51.51 грн. з наступного розрахунку:

51 грн. - розмір судового збору в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди;

0.51 грн. - розмір судового збору пропорційно задоволеної частини позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди (600грн. х 8.50грн. : 10000грн. = 0.51грн., де 600грн. - задоволена частина позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, 8.50грн. –розмір судового збору за позовами немайнового характеру (відшкодування моральної шкоди), 10000грн. - розмір позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди);

разом 51 грн. + 0.51 грн. = 51.51 грн.

З відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підлягає стягненню солідарно в доход держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір в розмірі 27.82 грн. з наступного розрахунку:

27.48 грн. - розмір судового збору пропорційно задоволеної частини позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди (601.50грн. х 51грн. : 1116.30грн. = 27.48грн., де 601.50грн. - задоволена частина позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди, 51грн. –мінімальний розмір судового збору за позовами майнового характеру, 1116.30грн. - розмір позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди).;

0.34 грн. - розмір судового збору пропорційно задоволеної частини позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди (600грн. х 8.50грн. : 15000грн. = 0.34грн., де 600грн. - задоволена частина позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, 8.50грн. –розмір судового збору за позовами немайнового характеру (відшкодування моральної шкоди), 15000грн. - розмір позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди);

разом 27.48 грн. + 0.34 грн. = 27.82 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.23, 1166, 1167, 1179 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 57, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування заподіяної матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про відшкодування заподіяної матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 596 (п’ятсот дев’яносто шість) грн. 83 коп., у відшкодування моральної шкоди, завданої неповнолітньому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, 600 (шістсот) грн., а всього 1196 (одну тисячу сто дев’яносто шість) грн. 83 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 601 (шістсот одну) грн. 50 коп., у відшкодування моральної шкоди, завданої неповнолітньому ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, 600 (шістсот) грн., а всього 1201 (одну тисячу двісті одну) грн. 50 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. 51 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у сумі 27 (двадцять сім) грн. 82 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.          

Суддя