ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року Справа № 925/1600/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кота О.В.

суддівКочерової Н.О. Саранюка В.І. - доповідача у справі

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин"

на рішення від та на постанову відгосподарського суду Черкаської області 11.11.2014 Київського апеляційного господарського суду 11.02.2015

у справі господарського суду№ 925/1600/14 Черкаської області

за позовомПублічного акціонерного товариства "БГ БАНК"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин"

простягнення 23 305 419,32 грн.

за участю представників:

від позивача - Завойко Д.І.

від відповідача - Круглов С.С.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.11.2014 (суддя Довгань К.І.) у справі № 925/1600/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 (судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А., Тищенко О.В.), задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" (позивач), присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин" (відповідач) 20 680 924,95 грн заборгованості за кредитом, 2 624 494,37 грн процентів за користування кредитом, 73 080 грн - судового збору.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 11.11.2014, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 у даній справі та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 22.02.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Універсальний банк розвитку і партнерства" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "БАНК ПЕРШИЙ", а з 18.09.2013 - Публічне акціонерне товариство "БГ БАНК") та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМБ МАРГАРИН" (позичальник) укладено кредитний договір № 12 про надання позичальнику відновлювальної відкличної мультивалютної кредитної лінії, відповідно до якого кредитна лінія відкривається з загальним лімітом в сумі 11 160 500 гривень, в межах якої позичальнику надаються в користування грошові кошти на поповнення обігових коштів, зі сплатою 19 відсотків річних за користування сумою кредиту, отриманого позичальником в національній валюті України, та 14 відсотків річних за користування сумою кредиту, отриманого Позичальником в іноземній валюті.

Згідно з положеннями пункту 1.2. договору, кредит позичальнику надається в межах суми ліміту, зазначеного в пункті 1.1. договору на підставі письмової заяви позичальника, викладеної у формі, передбаченій цим договором, та за умови належного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до пункту 5.1.7 договору позичальник зобов'язується не змінювати організаційно-правовий статус підприємства, не здійснювати реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) чи ліквідацію, не здійснювати зміну складу засновників (учасників позичальника) без письмової згоди на це банку.

Пунктом 5.2.2 передбачено, що банк зобов'язаний повідомляти позичальника про отримання відомостей щодо фактів, передбачених пунктами 2.8.2-2.8.4, 2.8.8-2.8.10 цього договору. При цьому відсутність повідомлення банку не є підставою для звільнення позичальника від виконання своїх зобов'язань в порядку та в строки, передбачені пунктом 2.8 цього договору, однак строки для виконання зобов'язань починають свій перебіг з направлення банком письмового повідомлення позичальнику про отримання відомостей з таких фактів.

Відповідно до пункту 3 договору № 8 від 03.08.2009 про внесення змін та доповнень до договору № 12 від 22.02.2007 для випадків, визначених пунктом 2.8. цього договору, строком погашення кредиту є 121-й календарний день, зокрема, за днем настання описаної події у відповідному підпункті п.2.8. Договору.

Між сторонами укладено ряд договорів, відповідно до яких сторонами змінювалися сума кредиту у гривнях, доларах США, процентна ставка, строки сплати відсотків та кредиту, назва банку.

Судами встановлено, що на підтвердження надання кредитних коштів оформлені наступні заяви про надання суми кредиту: 1) заява від 20.07.2007 на суму 110 000 дол. США; 2) заява від 04.06.2008 на суму 200 000 грн; 3) заява від 28.05.2008 у на суму 200 000 грн; 4) заява від 23.02.2007 на суму 400 000 дол. США; 5) заява від 27.02.2007 на суму 1 810 000 дол. США; 6) заява від 15.02.2010 на суму 2 500 000 грн; 7) заява від 27.08.2012 на суму 8 550 000 грн; 8) заява від 23.08.2012 на суму 5 750 000 грн; 9) заява від 22.08.2012 на суму 4 100 000 грн; 10) заява від 10.12.2013 на суму 150 000 грн; 11) заява від 27.11.2013 на суму 300 000 грн; 12) заява від 17.12.2013 на суму 200 000 грн; 13) заява від 26.12.2013 на суму 300 000 грн.

Відповідно до пункту 1 договору № 22 від 17.08.2012 про внесення змін та доповнень до договору, сторони домовились викласти пункт 1.1. договору в наступній редакції: Банк на умовах, передбачених цим договором, відкриває позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 26 000 000 грн зі сплатою 24 відсотків річних за користування сумою кредиту, отриманого позичальником в національній валюті України.

Публічне акціонерне товариство "БГ БАНК" звернулося з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин" 20 680 924,95 грн заборгованості за кредитом, 2 624 494,37 грн - відсотків за користування кредитними коштами.

Позовні вимоги мотивовані пунктом 2.8.2 кредитного договору, нормами статті 91 Господарського кодексу України, статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", статей 212, 526, 1050, 1052 Цивільного кодексу України.

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, задоволено позовні вимоги позивача.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Положеннями пункту 2.8.2. договору сторони домовились згідно зі статтями 212, 1050, 1052 Цивільного кодексу України, що зобов'язання позичальника повернути банку кредит раніше календарної дати, визначеної пунктом 1.3. цього договору, виникає у позичальника в разі, зокрема, початку процедури ліквідації чи реорганізації позичальника, та/або порушення господарським судом справи про банкрутство позичальника, та/або погіршення фінансового стану позичальника в порівнянні з фінансовим станом на момент укладення цього договору, та/або недостатності забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на 31.03.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин" перебуває в стані припинення за рішення засновників.

Станом на дату подання позовної заяви заборгованість перед позивачем за вказаним кредитним договором складає 23 305 419,32 грн, з яких 20 680 924,95 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2) 2 624 494,37 грн - заборгованість за відсотками.

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання відповідача на відсутність порушеного права у зв'язку з укладення банком договору про відступлення права вимоги з огляду на наступне.

Частинами першою, третьою статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Що стосується посилань відповідача на не направлення позивачем повідомлення відповідачеві, то відсутність повідомлення банку не є підставою для звільнення позичальника від виконання своїх зобов'язань в порядку та в строки, передбачені пунктом 2.8 цього договору.

Крім того, обмеження заявника у праві на судовий захист фактично призводить до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечить положенням частини другої статті 124 Конституції України

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 11.11.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 у справі № 925/1600/14 залишити без змін.

Головуючий суддя В. Саранюк

Судді Н. Кочерова

Н. Мележик