Справа № 2-а-2151/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2011                                                              місто Городня

Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Березовський О.Д., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про визнання незаконним рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 04.04.2011 року ( позов зареєстровано в суді 05.04.2011 року ) звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області та просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у проведенні перерахунку, призначенні регулярних щомісячних пенсійних виплат відповідно до вимог ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, інваліду, виходячи з визначеного законом розміру мінімальної пенсії за віком, зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області поточні регулярні щомісячні пенсійні нарахування, обчислення пенсії призначити відповідно до вимог ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та здійснювати, надавати виплати як інваліду 3 групи, учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС з врахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи з визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату не донарахованої пенсії починаючи з 04 червня 2010 року відповідно до положень ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»як інваліду 3 групи, учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, виходячи з встановленого законом розміру мінімальної пенсії за віком, а також звернути постанову суду про присудження виплат пенсії до негайного виконання.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що він належить до осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи та є інвалідом ІІІ групи з захворювання, пов’язаного з виконанням військової служби по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році. У відповідності до ст. 49, ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 23.04.2004 року йому повинна виплачуватись по ІІІ групі інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії пенсія у розмірі : державної пенсії –не менше 6 мінімальних пенсій за віком; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю для осіб, що відносяться до 1 категорії ІІІ групи інвалідності –50 % мінімальної пенсії за віком. Він звернувся з заявою до відповідача про перерахування та виплату не донарахованої йому пенсії у відповідності до вимог ст. 49, ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного Законом. Але своєю відповіддю відповідач роз’яснив, що нарахування його пенсії здійснюється згідно постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530. Вважає нарахування йому пенсії неправильним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, відповідач грубо порушив його законні права та вимоги чинного законодавства і він вимушений звернутись до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 21.04.2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про визнання незаконним рішення та зобов’язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 04.06.2010 року по 03.10.2010 року включно залишено без розгляду.

Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 21.04.2011 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про визнання незаконним рішення та зобов’язання вчинити певні дії за період починаючи з 04.10.2010 року.

Справа розглядається, відповідно до приписів ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку скороченого провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі та без проведення судового засідання.

28.04.2011 року відповідач одержав ухвалу про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі та копії документів, що підтверджується відповідною розпискою ( а.с. 24 ).

У визначений ч. 3 ст. 183-2 КАС України десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів заперечення проти позову та необхідні документи або ж заява про визнання позову від управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області до суду не надійшли, що не є перешкодою для розгляду справи і адміністративна справа підлягає розгляду у порядку скороченого провадження в строки, визначені ч. 5 ст. 183-2 КАС України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 9 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 796-ХІІ від 28.02.1991 року визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС –громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов’язується відшкодувати її за пошкодження здоров’я або втрату працездатності громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що визначено ст. 13 вказаного Закону.

Статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 796-ХІІ від 28.02.1991 року передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді : державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’я, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 50 вказаного Закону визначено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам ІІІ групи –у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 Закону № 796-ХІІ від 28.02.1991 року, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідно до статті 54 вищевказаного Закону, якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до 1 категорії, та у зв’язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.

З дослідженого в судовому засіданні витягу із акту огляду у МСЕК до довідки сер. МСЕ-ЧНВ № 059863, виданої 04.11.2009 року Чернігівською обласною медико-соціальною експертною комісією на підставі акту № 1491, встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, був повторно оглянутий 04.11.2009 року та йому встановлена ІІІ група інвалідності безстроково, захворювання пов’язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ( а.с. 12 ).

З виписки з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках, потреби в додаткових видах допомоги встановлено, що ступінь втрати працездатності ОСОБА_1 складає 40 % ( а.с. 14 ).

ОСОБА_1 на підставі посвідчення серії А № 431489, виданого 30.11.2006 року Чернігівською обласною державною адміністрацією, являється особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ( Категорія 1 ) ( а.с. 13 ).

Згідно вкладки № 682831 С до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи Категорія 1 серія А № 431489, виданої 26.11.2009 року Чернігівською обласною державною адміністрацією, встановлено, що ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, вкладка дійсна безстроково ( а.с. 13 ).

Згідно посвідчення серії Б № 297455, виданого 17.11.2009 року Городнянським управлінням праці та соціального захисту населення, ОСОБА_1 являється інвалідом 3 групи ( а.с. 13 ).

В зв’язку з цим, на позивача ОСОБА_1 поширюється дія статей 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і він як інвалід ІІІ групи, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на одержання пенсії по інвалідності на підставі ст. 54 Закону № 796-ХІІ та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі ст. 50 цього Закону.

Згідно пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 107-VІ від 28.12.2007 р. статтю 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладено в новій редакції : «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, інвалідам ІІІ групи, у розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність”. Також в новій редакції викладено ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме : „У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 року : по ІІІ групі інвалідності –180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність”.

Дослідженням листа № 1819/05 О-2 від 23.03.2011 року заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області встановлено, що обчислення позивачу пенсії та підвищень, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснюється відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та відповідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік». ОСОБА_1 роз’яснено право оскаржити рішення управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області ( а.с. 9 ).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»та пункту 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Положення визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Враховуючи зазначене вище рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, суд прийшов до висновку про необхідність застосовувати при розгляді даного спору попередню редакцію статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, згідно якої особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам ІІІ групи –у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, а також попередню редакцію ст. 54 вказаного Закону, згідно якої у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 року : по ІІІ групі інвалідності –6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судове засідання не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не здійснення перерахунку позивачу пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду ІІІ групи відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Посилання сторони відповідача на те, що обчислення пенсій та підвищень позивачу здійснюється згідно постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, судом не може бути прийнято до уваги та враховано як підставу не здійснення перерахунку позивачу пенсій, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду ІІ групи, виходячи з наступного.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 року № 523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону України № 796-ХІІ від 28.02.1991 року.

Натомість в пунктах 4, 6 постанови від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” та в підпункті 2 пункту 1 постанови № 654 від 16.07.2008 року „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” Кабінет Міністрів України установив порядок та розміри виплати пенсій, в тому числі розміри, яких повинні досягнути пенсії зазначеної категорії осіб, усупереч положенням статей 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Однак, виходячи із загальних засад пріоритету закону над підзаконними актами, слід визнати, що при розрахунку державної та додаткової пенсії слід виходити з положень ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, які передбачають підстави, умови призначення та розмір державних пенсій позивачу, оскільки постанови Кабінету Міністрів України, за своєю юридичною природою, є підзаконними нормативними актами, мають меншу юридичну силу і не можуть змінювати положення визначені Законом.

Слід зазначити, що на законодавчому рівні не врегульовано питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсій категорії осіб, до яких віднесений позивач. Про те, це не може бути підставою для позбавлення позивача визначених державою соціальних гарантій та підтримки як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 8 КАС України визначено, що забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Стаття 9 КАС України визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини ( аналогія закону ), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права ( аналогія права ).

Розмір мінімальної пенсії за віком, на яку мається посилання в статтях 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” при перерахунку пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено статтею 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловік 25 років, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

При визначенні розміру мінімальної пенсії за віком, зазначеної в ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, слід виходити з положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Законів України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”, „Про Державний бюджет України на 2011 рік”, та застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату його основної та додаткової пенсії по ІІІ групі інвалідності у відповідності до вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову щомісячну пенсію в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, за період з 04.10.2010 року і по 04.04.2011 року, тобто по дату звернення до суду, так як суд не наділений повноваженнями щодо зобов’язання органів державної влади виконувати будь-які зобов’язання в майбутньому.

Заявляючи вимогу про зобов’язання відповідача призначити поточні регулярні щомісячні пенсійні нарахування, обчислення пенсії відповідно до вимог ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та здійснювати, надавати виплати як інваліду 3 групи, учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС з врахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи з визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, позивач фактично просить суд зобов’язати відповідача певним чином діяти в майбутньому. Однак суд не може розглядати вимоги щодо зобов’язання відповідача вчиняти дії у майбутньому у зв’язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки судовому захисту підлягають порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, а не можливість їх порушення у майбутньому, у зв’язку з чим у суда на даний час відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Будь-яких доказів про порушення прав, свобод або інтересів позивача в подальшому щодо нарахування йому основної та додаткової пенсії суду не надано, а отже в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 9, 13, 49-50, 53-54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ від 28.02.1991 року, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 523 від 30.05.1997 року «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», Постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», ст.ст. 2, 9, 21, 71, 99, 158-163, 1832, 185-186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про визнання незаконним рішення та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку та виплаті державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідності до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 04.10.2010 року по 04.04.2011 року включно.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також зробити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, за період з 04.10.2010 року по 04.04.2011 року включно, виходячи з встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про визнання незаконним рішення та зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмову провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

          Суддя О. Д. Березовський