ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
24.01.07 Справа № 5/1129-13/142
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Дубник О.П.
Якімець Г.Г.
при секретарі судового засідання Чубатюк О.В.
розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Мисливське господарство «Надбужжя», с.Сасів Золочівського р-ну (далі –ТзОВ) б/н від 09.10.2006р.
на постанову господарського суду Львівської області від 12.09.2006 року
у справі № 5/1129-13/142
за позовом ТзОВ Мисливське господарство «Надбужжя», с.Сасів Золочівського р-ну
до відповідача ДПІ у Золочівському р-ні, м.Золочів
за участю прокуратури Львівської області, м.Львів
про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення
з участю представників:
від скаржника - Кузан Р.І. - предст.
від відповідача - Грабчинський В.Г. - нач. юр. від., Новік Н.Б. - ГДПРІ,
Навроцький А.І. - ГДПІ
Права і обов”язки, передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України, представникам сторін роз”яснені.
Постановою господарського суду Львівської області від 12.09.2006 р. у справі №5/1129-13/142 (суддя Станько Л.Л.) відмовлено в позові ТзОВ Мисливське господарство «Надбужжя», с.Сасів Золочівського р-ну про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000242301/0 від 23.02.2006 р. та зобов»язання вчинити дії ДПІ у Золочівському районі, з посиланням на той факт, що позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування, так як заявлена сума бюджетного відшкодування перевищує обсяги оподаткованих операцій.
Позивач у справі –ТзОВ Мисливське господарство «Надбужжя», подав апеляційну скаргу на згадану постанову господарського суду, оскільки, на його думку, господарським судом не в повній мірі досліджено обставини справи та їх правове обґрунтування згідно Закону України «Про податок на додану вартість», чим порушено норми матеріального права. Тому, зазначає скаржник, підприємством позивача не було завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 89891 грн., а було використане надане законом право на таке відшкодування.
Відповідач з вимогами скаржника не погоджується з підстав, викладених в запереченнях на апеляційну скаргу (т.2 а.с. 18-21) та усно в судових засіданнях.
При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою колегією встановлено наступне:
За результатами проведеної Золочівською МДПІ (правонаступником якої є ДПІ у Золочівському районі) позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Мисливське господарство «Надбужжя»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2005 р., 14 лютого 2006 року складено акт за № 13/23-30947615, яким встановлено порушення позивачем п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»- позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2005 року на 7108,33 грн.; порушення п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 цього ж Закону - позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування за листопад 2005 року в сумі 82782,67 грн.
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 23.02.2006 р. прийнято
податкове повідомлення-рішення № 0000242301/0, яким визначено суму, на яку відмовлено позивачу у наданні бюджетного відшкодування –89891 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія відзначає наступне:
Згідно з п.1.8 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Таким чином, бюджетному відшкодуванню підлягає лише та сума податку, яка фактично сплачена платником податків постачальникам товарів, робіт та послуг в ціні таких товарів.
Пунктом 7.7 статті 7 вищевказаного Закону встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п.7.7.2 цього ж Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована у порядку, визначеному п.п.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.1.5 Закону звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.
З огляду на вищевикладене, законодавством не передбачено право платника податків на отримання бюджетного відшкодування в частині фактично сплаченого постачальникам товарів лише за період, що передує звітному. Попереднім для звітного буде будь-який податковий період, в якому платник податків здійснював господарську діяльність як платник податку на додану вартість.
Тому, незалежно від періоду, в якому відбулася фактична сплата податку, залишок від'ємного значення податку після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню в послідуючих звітних періодах у разі проведення розрахунків за товари в частині від'ємного значення.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, акту перевірки (п.2.14 акту) від'ємне значення ПДВ виникло в результаті придбання підприємством позивача за період з січня по жовтень 2005 р. основних засобів на суму 387903,03 грн., в т.ч. ПДВ - 64650,50 грн. За результатами проведених господарських операцій, підприємством проведено нарахування сум податкового кредиту по раніше сплачених та отриманих матеріальних цінностях (основних засобах) та внесено до податкової декларації за листопад 2005 р. суму бюджетного відшкодування по ПДВ в розмірі 89 891 грн.
Тобто, в даному випадку, позивачем не порушено вимог п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Слід зазначити, також, що у відповідності із підпунктом 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля, в той час як вбачається з матеріалів справи та підтверджується актом перевірки (а.с.18), позивачем віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість від суми придбання легкового автомобіля ВАЗ-21214 в розмірі 7108,33 грн. Тому, податковим органом і господарським судом правильно зроблено висновок про завищення ТзОВ «Мисливське господарство «Надбужжя»за листопад 2005 року на 7108,33 грн. суми бюджетного відшкодування ПДВ.
З огляду на викладені обставини, помилковим є твердження податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування на 82782,67 грн., що виникла в результаті придбання позивачем основних засобів на протязі січня-жовтня 2005 р.
Таким чином, постанову господарського суду слід скасувати, позов задоволити частково: визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Золочівської МДПІ №0000242301/0 від 23.02.2006 р. на суму бюджетного відшкодування в розмірі 82782,67 грн.; в решті –в позові відмовити.
Отже, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209 п. п.6 і 7 р.YІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ТзОВ «Мисливське господарство Надбужжя»задоволити
частково.
Постанову господарського суду Львівської області від 12.09.2006 р. у справі №5/1129-13/142 скасувати.
Позов задоволити частково.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Золочівської МДПІ №0000242301/0 від 23.02.2006 р. в частині визначеної суми бюджетного відшкодування в розмірі 82782,67 грн.
В решті –в позові відмовити.
Дана постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку, у відповідності із ст.ст. 211, 212 КАС України.
Справу повернути в господарський суд Рівненської області.
головуючий суддя Г.В. Орищин
судді О.П. Дубник
Г.Г. Якімець