Суддя-доповідач Василенко Л.А.

        Головуючий І інстанції суддя Папазова Г.П.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 березня 2009 року                                                                                                                    Справа № 2а-27068/08/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:   Василенко Л.А.,

суддів:                       Ханової Р.Ф.,

                                     Старосуда М.І.,

при секретареві        Чуріковій Я.О.,

за участю позивача:ОСОБА_1

розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2008р. у справі № 2а-27068/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Донецька про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, і

В С Т А Н О В И Л А :

20 жовтня 2008р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Донецька, в якому просила поновити їй строк звернення до суду з адміністративним позовом, зобов'язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену їй, як особі, що має статус дитини війни, щомісячної державної соціальної допомоги за 2006, 2007 роки в сумі 2733,3 грн. (а.с. 2).

                Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2008р. позов задоволений частково: визнано неправомірними дії УПФУ в Ленінському районі м.Донецька, щодо виплати підвищення до пенсії за віком як дитині війни у період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, зобов'язано відповідача здійснити нарахування підвищення до пенсії позивача у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

                Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.

                Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщений належним чином.

                Позивач в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

                Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду змінити з наступних підстав.

                Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

                ОСОБА_1 відноситься до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.3), копією пенсійного посвідчення (а. с. 4).

Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

                Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ( 3551-12 ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. положення ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнане неконституційним.

                На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацем, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацем п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

В решті постанова суду не оскаржена.

    Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та вірно вирішив спір за суттю, але вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до приписів ч. 3 ст. 94 КАС України  не врахував, що позовні вимоги задоволені частково, тому в цій частині рішення суду першої інстанції необхідно змінити.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 201, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Донецька задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2008р. за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Донецька про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни змінити, замінивши в абзаці четвертому резолютивної частини постанови суму судового збору з «3,40 грн.» на «1,70 грн.».

В решті постанову залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

                Головуючий:      

                                         (підписи)

                Судді:

З оригіналом згідно.

                Суддя-доповідач                                                                                                             Л.А. Василенко