СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
07 лютого 2007 року | Справа № 2-11/287-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Гонтаря В.І.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
позивача: Вахрушев Віктора Євгеновича, довіреність № 131 від 05.02.07, Відкрите акціонерне товариство "Джанкойський елеватор";
відповідача: Данілічевої Галини Вікторівни, довіреність № 620 від 15.05.06, Відкрите акціонерне товариство "Таврія-Авто";
відповідача: не з'явився, Акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація";
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Джанкойський елеватор" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 14.12.2006 у справі № 2-11/287-2006
за позовом відкритого акціонерного товариства "Джанкойський елеватор" (вул. Кримська, 86,Джанкой,96100)
до відкритого акціонерного товариства "Таврія-Авто" (вул. Училищна, 40,Сімферополь,95001)
Акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" (вул. Красноармійська, 15/2,Київ 1,01001)
про стягнення 22389,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2006 у справі № 2-11/287-2006 у позові відкритого акціонерного товариства "Джанкойський елеватор" до відкритого акціонерного товариства "Таврія-Авто", акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" про стягнення 22389,00 грн. відмовлено.
В основу рішення були покладені норми статей 180, 224, 225 Господарського кодексу України, 525-527, 530, 651 Цивільного кодексу України та висновок судової експертизи, яким було встановлено, що порушення з'єднання реактивної тяги та нижнього шарніру до маятникового важеля (відсутність одного болту з гайкою та шайбою "граверу"), виникло саме у момент з'їзду в кювет та перевертання автомобілю ЗАЗ, тобто причиною несправності автомобілю з’явилися не дії або бездіяльність виробника чи неналежне виконання будь-якого зобов’язання відкритим акціонерним товариством „Таврія-Авто” чи акціонерним товариством „Українська автомобільна корпорація”. І, таким чином, господарський суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог відкритого акціонерного товариства „Джанкойський елеватор”.
Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суд з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права.
Так, позивач зазначає, що причиною дорожньо-транспортної події з’явилася технічна поломка (несправність) рульового агрегату, а саме заводський дефект, що, на думку відкритого акціонерного товариства „Джанкойський елеватор”, встановлено висновком судової експертизи та є виною відкритого акціонерного товариства „Таврія-Авто”. При цьому, позивач посилається на норми статті 1210 Цивільного кодексу України, відповідно до якої шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, підлягає відшкодуванню, за вибором потерпілого, продавцем або виготовлювачем товару, та вказує, що у даному випадку пряма наявність вини відповідача (продавця) не обов’язкова, тому що вона є у тому, що продавець не перевірив належну якість товару та допустив його до продажу. Крім того, позивач посилається на частини 5 і 6 статті 269 Господарського кодексу України, згідно з якими постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.
В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається також на Постанову Пленуму Верховного суду України від 12.04.1996 № 5 „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів”, відповідно до пункту 14 якого - право вимагати відшкодування шкоди належить кожному потерпілому споживачеві, незалежно від того, чи перебував він у договірних відносинах з виготівником (виконавцем, продавцем).
Також, відкрите акціонерне товариство „Джанкойський елеватор” в обґрунтування своїх вимог звертає увагу на наступні докази. Протоколом огляду місця ДТП від 10.10.2005 та планом-схемою місця ДТП встановлено, що на дорозі був зафіксований слід бокового ковзання переднього лівого колеса. Таким чином, позивач вважає, що це є доказом моментального зриву болтового кріплення реактивної тяги та нижнього шарніру до маятникового важеля у звичайних умовах експлуатації, що, у свою чергу, є доказом наявності заводського дефекту у цьому вузлі автомобілю.
Представник відкритого акціонерного товариства "Таврія-Авто" у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності нез’явившихся представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна відкритого акціонерного товариства „Джанкойський елеватор” не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно умовам дилерського договору № 90/д від 14.05.2005, укладеному між акціонерним товариством "Українська автомобільна корпорація" та відкритим акціонерним товариством "Таврія-Авто", дистриб’ютор –ВАТ " Таврія-Авто" надає для реалізації дилеру –АТ "Українська автомобільна корпорація" автомобілі марок "ЗАЗ" та "ДЕУ".
Між відкритим акціонерним товариством "Джанкойський елеватор" та відкритим акціонерним товариством "Українська автомобільна корпорація" укладений договір поставки № 1008 від 17.08.2005, згідно якому Продавець – відкрите акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація" зобов'язується передати у власність, а Покупець –відкрите акціонерне товариство "Джанкойський елеватор" оплатити та прийняти товар - автомобіль моделі Славута, марки 110З0712 кольору FЕ 877052 (білий) 2005 року випуску.
Відкрите акціонерне товариство "Джанкойський елеватор" та відкрите акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація" виконали умови договору поставки № 1008 від 17.08.2005 у повному обсязі. Відповідний товар був поставлений продавцем і сплачений покупцем, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами: рахунком-фактурою від 17.08.2005, довіреністю на отримання матеріальних цінностей ЯКХ № 242164 від 18.08.2005, довідкою-рахунком № 227З76 від 18.08.2005 (а. с. 8, а. с. l07-108).
На виконання умов договору поставки № 1008 від 17.08.2005, по акту прийому-передачі від 18.08.2005, відкрите акціонерне товариство "Джанкойський елеватор" приймав від відкритого акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" автомобіль ЗАЗ Славута модель -110З0712, номер кузова - 50080727, колір –Е 87705, двигун -2457005058ЗЗ42.
Згідно обставинам справи 10.10.2005 на дорозі Харків-Сімферополь на прямому горизонтальному асфальтовому шосе на швидкості 90 км/год вказаний автомобіль злетів у правий по напрямку руху кювет та перевернувся. При цьому автомобіль прийшов у негідність.
Дані обставини перевірені апеляційною інстанцією в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, підтверджуються матеріалами справи та сторонами не заперечуються.
Статтею 1210 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, підлягає відшкодуванню, за вибором потерпілого, продавцем або виготовлювачем товару.
Таким чином, судова колегія вважає, що у даній справі, для задоволення позовних вимог, необхідно встановлення факту саме недоліку товару, який, на думку відкритого акціонерного товариства „Джанкойський елеватор”, вже встановлений висновком експертизи та підтверджується матеріалами справи. Однак, апеляційна інстанція не може погодитися з такими посиланнями позивача, виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що з метою відповіді деяких питань, необхідних для розгляду справи по суті, суд першої інстанції призначив у справі інженерно-технічні експертизи.
У висновку експерта № 3197 від 20.01.2006 вказано, що при огляді автомобіля встановлено, що автомобіль ЗАЗ 110307 з ослабленим вузлом кріплення важеля підвіски, тяги стабілізатора і кронштейна кульової опори (з відсутнім болтом їх кріплення) не експлуатувався.
Висновком другої експертизи № 5042 від 09.11.2006 встановлено, що порушення з'єднання реактивної тяги та нижнього шарніру до маятникового важеля (відсутність одного болту з гайкою та шайбою "граверу"), виникло у момент з'їзду в кювет та перевертання автомобілю ЗАЗ. Інші питання, поставлені судом, експертом не вирішувались.
Таким чином, експертизою чітко був визначений момент втрати болтового скріплення вузлу автомобілю –в момент з'їзду в кювет, тобто в момент, який знаходиться у часових рамках дорожньо-транспортної події, а не в момент її початку.
Господарським судом призначалась судова експертиза для роз'яснення питань які потребують спеціальних знань.
Висновки судових експертиз не дають відповідь на питання щодо наявності на дорозі сліду бокового ковзання, і судовою колегією цей факт не може бути прийнятий до уваги в якості доказу існування вини відповідачів, щодо різкої зміни направлення руху автомобілю, у зв’язку з поясненнями експерту Ісмаілова Р.І. (а.с. 123). Так, експерт зазначив, що враховуючи фактори досліджуваного вузла, тобто тяги стабілізатору, нижнього важеля передньої підвіски і кульової опори в комплекті, відсутність навіть одного з болтів, гайки і шайби „гравера” на даному вузлі на курсовий рух автомобіля ЗАЗ 110307 д. н. АК 2376 АЕ не впливає, оскільки кінематика даного вузла не порушена, і, крім того, автомобіль перед виїздом за межі проїжджої частини вправо в кювет, згідно матеріалам справи, рухався прямолінійно на горизонтальній ділянці проїжджої частини, тим більше покриття проїжджої частини було сухе.
Більш того, судова колегія звертає увагу на план-схему місця ДТП від 10.10.2005.
Так, на даному плані зафіксовані головні обставини, які мають значення для справи. А саме, з плану вбачається, що, перед тим як, остаточно встановитися, автомобіль зробив сліди як на дорозі (слід бокового ковзання), так і сліди на узбіччі (від коліс тощо). При цьому, враховуючи не повне математичне співвідношення зазначених довжин, колегія суддів звертає увагу на чітке фіксування факту з’їзду автомобілю на узбіччя раніше (а саме на 4,5 м) ніж почалося бокове ковзання на дорозі. Таким чином, необхідно зробити висновок, що саме такий з’їзд, наряду з іншими можливими обставинами, привив до подальшого ковзання автомобіля (як на дорозі так і на узбіччі), його агрегатів та частин (заблокованих гальмами коліс тощо), з наступним перевертанням.
Однак, враховуючи вищевикладене, апеляційна інстанція вважає помилковим посилання господарського суду першої інстанції в мотивувальній частині рішення на те, що обставини дорожньо-транспортної події свідчать про факт недоліків в технічному стані вказаного автомобіля. Як було зазначено у висновку експертів, такий недолік, зрив болтового з’єднання, стався саме у зв’язку із з’їздом автомобілю в кювет. Але, незважаючи на дану помилку, це не з’явилося перешкодою у прийнятті правомірного та законного рішення.
В частині обґрунтування відмови у задоволенні позову стосовно розірвання договору купівлі-продажу автомобіля між позивачем та відповідачем від 18.08.2005, колегія суддів погоджується з мотивацією господарського суду першої інстанції.
Так, суд вірно послався на норми статті 180 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Крім того, згідно пункту 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Оскільки з обставин та матеріалів справи не вбачається наявність істотних порушень умов договору відповідачем та наявності його вини взагалі, посилання позивача на статтю 1210 Цивільного кодексу України, статтю 269 Господарського кодексу України та інші обставини, судова колегія вважає неспроможними.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Джанкойський елеватор” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2006 у справі № 2-11/287-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді В.І. Гонтар
О.А. Щепанська