СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
07 лютого 2007 року | Справа № 20-6/169 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Черткової І.В.,
Фенько Т.П.,
секретар судового засідання Василевська С.В.
за участю представників сторін:
прокурора: Тіхонова Олександра Миколайовича, посвідчення № 439 від 20.02.2006;
позивача: Федорової Наталії Іванівни, довіреність б/н від 07.02.2007;
відповідача: Самозвон Світлани Петрівни, довіреність №10/0/004/353 від 21.11.2006, Істягіної Надії Михайлівни, довіреність №10-004/253 від 25.01.2007;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Лазарев С.Г.) від 14.12.2006 по справі № 20-6/169
за позовом Приватного підприємства "Агиса" (вул. Гоголя, 33,Севастополь,99000)
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37,м.Севастополь,99011)
за участю: Прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко, 1,Севастополь,99011)
про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Агиса" звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя, за участю Прокурора міста Севастополя, про визнання податкових повідомлень-рішень про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, недійсними.
Постановою господарського суду міста Севастополя від 14.12.2006 у справі № 20-6/169 (суддя Лазарев С.Г.) позов приватного підприємства "Агиса" задоволено.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя № 000014235/0 від 20.10.2006 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 537417,00 грн.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя № 000016235/0 від 20.10.2006 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 365623,83 грн.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя № 000015235/0 від 20.10.2006 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 210265,00 грн.
З Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Агиса" стягнуті витрати по сплаті державного мита в сумі 3,40 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову місцевого господарського суду скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на пункт 8.3 Наказу Державної податкової адміністрації України № 196 від 24.04.03 „Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам", відповідно до якого в ході проведення документальних перевірок заявленого до відшкодування податку на додану вартість проведення зустрічних перевірок основних постачальників (до виробника або імпортера товарів, робіт, послуг), при цьому обов'язковим перевіркам підлягають суб'єкти господарювання, у яких платником податку за місяць, що перевіряється, придбані товари (роботи, послуги), де сума податку на додану вартість складає 10,0 тис. грн.. і більш при заявленій до відшкодування суми податку на додану вартість до 200,0 тис. грн.
При цьому, як зазначає заявник апеляційної скарги, заявлена до відшкодування сума податку на додану вартість підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України суб’єкту підприємницької діяльності –юридичній особі на підставі розгляду матеріалів документальних перевірок, проте, на думку заявника скарги, факт продажу продукції на адресу позивача не підтверджується податковими накладними продавців, у зв’язку з чим податковий кредит позивача не підтверджується.
Розглянувши справу в порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
20.10.2006 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя проведена виїзна позапланова документальна перевірка приватного підприємства „Агиса” з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування за листопад, грудень 2005 року, січень, лютий, березень 2006 року, за результатами якої складений акт № 104/23-5/31464590/19381/10 від 20.10.2006.
З акту позапланової перевірки від 20.10.2006 вбачається порушення позивачем вимог підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997, з наступними змінами та доповненнями (далі –Закон), яке виразилося в завищенні суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в грудні 2005 року в сумі 365623,83 грн., в січні 2006 року в сумі 210265,00 грн., в березні 2006 року в сумі 237417,00 грн.
На підставі акту перевірки, відповідно до п.п.17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя прийняті податкові повідомлення-рішення про зменшення приватному підприємству „Агиса” бюджетного відшкодування з податку на додану вартість: № 000014235/0 від 20.10.2006 у сумі 537417,00 грн., № 000016235/0 від 20.10.2006 у сумі 365623,83 грн., № 000015235/0 від 20.10.2006 у сумі 210265,00 грн.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 03.06.2003 між приватним підприємством „Агиса” та ПП „КВКА” укладений договір купівлі-продажу № 36/1-КЛ, відповідно до умов якого ПП „КВКА” передає, а ПП „Агиса” приймає та оплачує товар –вуглеводистий стальний лом.
Відповідно до пункту 3.3 договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПП „КВКА” згідно виставленого ним рахунку.
Крім того, 31.12.2004 між приватним підприємством „Агиса” та ПП „Севмет” укладений договір № 26/12, відповідно до умов якого ПП „Севмет” передає, а ПП „Агиса” приймає та оплачує товар –лом та відходи чорного металу.
Відповідно до пунктів 3.2 і 3.3 договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок приватного підприємства „Севмет” згідно виставленого ним рахунку протягом 90 днів з дня оформлення Акту прийому-передачі.
23.11.2005 між ПП „Агиса” та ПП „Триар” був укладений договір купівлі-продажу № 23/11, відповідно до умов якого ПП „Триар” передає, а ПП „Агиса” приймає та оплачує товар –лом та відходи чорного металу.
Відповідно до пунктів 3.2 і 3.3 Договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПП „Триар” згідно виставленого ним рахунку протягом 30 днів з дня прийому-передачі грузу.
23.11.2005 між ПП „Агиса” та ПП „Октава-Зет” був укладений договір купівлі-продажу № 23/11, відповідно до умов якого ПП „Октава-Зет” передає, а ПП „Агиса” приймає та оплачує товар –лом та відходи чорного металу.
Відповідно до пунктів 3.2 і 3.3 Договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПП „Октава-Зет” згідно виставленого ним рахунку протягом 30 днів з дня прийому-передачі грузу.
31.11.2005 між ПП „Агиса” та ПП „Ванесса-Прим” був укладений договір № 26/12, відповідно до умов якого ПП „Ванесса-Прим” передає, а ПП „Агиса” приймає та оплачує товар –лом та відходи чорного металу.
Відповідно до пункту 3.2 договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПП „Ванесса-Прим” згідно виставленого ним рахунку протягом 90 днів з дня прийому-передачі грузу.
На виконання укладених договорів, контрагенти позивача здійснили на адресу ПП „Агиса” поставку товару, що підтверджується рахунками на оплату, актами прийому-передачи товару, податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.
Суд першої інстанції, з’ясувавши, що приватне підприємство „Агиса” здійснило оплату отриманого товару шляхом перерахунку грошових коштів на рахунки в установах банку контрагентів, що підтверджується відповідними реєстрами платіжних доручень та виписками банку, дійшов правомірного висновку про те, що зазначені договори виконані обома сторонами у повному обсязі.
Окрім того, податкові накладні, які були видані позивачу відображені в книзі продажу товарів (робіт, послуг) приватного підприємства „Агиса”.
Пунктом 1.8 статті 1 Закону визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом 8.3 Наказу Державної податкової адміністрації України № 196 від 24.04.2003 „Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам” затверджено, що у ході проведення планових і позапланових виїзних документальних перевірок заявленого до відшкодування податку на додану вартість необхідно забезпечити проведення зустрічних перевірок основних постачальників платника податку на додану вартість з метою встановлення фактичних обставин здійснених операцій, у тому числі факту включення постачальниками сум податку на додану вартість, які підлягають підтвердженню, до складу податкових зобов'язань у декларації з податку на додану вартість за відповідний період.
З матеріалів справи також вбачається, що для підтвердження взаємовідносин ПП „Агиса” з контрагентами, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя були направлені запити до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про проведення зустрічних перевірок ПП „Ванесса-Прим”, за розглядом яких листами № 2962/7/23-702 від 15.02.2006, № 8783/7/23-702 від 03.05.2006, № 10781/7/23/702 від 31.05.2006 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва повідомила про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП „Ванесса-Прим”, оскільки місцезнаходження підприємства не встановлено.
За наслідками проведених зустрічних перевірок ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя встановлено, що поставка металу на адресу ПП „Агиса” здійснювалась безпосередньо або через третіх осіб від „Ванесса-Прим” та ПП „Октава-Зет”.
Крім того, згідно Інформаційної довідки ДПІ у Голосіївському районі м. Севастополя такий вид діяльності як реалізація, переробка металобрухту у видах діяльності ПП „Ванесса-Прим” та ПП „Октава-Зет” не значиться.
Згідно з п.п.7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Таким чином, як випливає з приписів вищенаведеної правової норми, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України “Про податок на додану вартість” не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету.
Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону, платник податку –особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Платники податку, визначені у підпунктах „а”, „в”, „г”, „д” пункту 10.1 статті 10 Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2 ст.10 Закону).
Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що податкові органи не можуть зменшувати суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість покупцю при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого зменшення.
Таким чином, судова колегія вважає, що податкові повідомлення-рішення № 000014235/0 від 20.10.2006, № 000016235/0 від 20.10.2006, № 000015235/0 від 20.10.2006 про зменшення приватному підприємству „Агиса” бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, винесені Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя, господарським судом правомірно визнані недійсними.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.
Постанову господарського суду міста Севастополя від 14.12.2006 у справі № 20-6/169 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді І.В. Черткова
Т.П. Фенько