ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2009 року №22а-7285/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого: Улицького В.З.
суддів: Багрія В.М., Обрізко І.М.
при секретарі судового засідання - Сивулич О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу
за апеляційною скаргою Міністерства фінансів України, Державного казначейства України
на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 04.12.2007 року
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, управління праці та соціального захисту населення Волочиської РДА
про виплату разової грошової допомоги,-
встановила:
У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до управління праці та соціального захисту населення Волочиської РДА про стягнення недоплаченої разової грошової допомоги учаснику війни .
|
______________________________________________________________________________ Суддя 1 інст. Намистюк В.П. 22а-7285/08 Справа №22а-7285/08 Волочиський районний суд Хмельницької обл. ряд.стат.звіту №2.31.2 Справа №2а-80/07/2203 Суддя доповідач - Улицький В.З. |
Позивачка свої позовні вимоги мотивувала тим, що вона являється учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 30.01.2001 року.
Відповідно до ст.. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», просила стягнути їй недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня за 2004-2007 роки.
Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 04.12.2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України в особі Міністерства фінансів України і Державного казначейства України для перерахуванню Міністерству праці та соціальної політики України 1175,18 грн., для подальшого перерахування управлінню праці та соціального захисту населення Волочиської РДА для виплати ОСОБА_1 недоплаченої разової щорічної грошової допомоги за 2007 рік
Постанову суду оскаржили Міністерство фінансів України та Державне казнаячейство України. Вважають, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційніх скаргах.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задоволити частково.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є учасником війни. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», подібним особам щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 17-1 вказаного вище Закону, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків, шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача, пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2004 року № 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечує щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірах, установлених Законом України «Про Державний бюджет на відповідний рік», і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту.
Являється не спростованим конституційне право Верховної Ради приймаючи закони про Державний бюджет в цілях збалансованості бюджету призупиняти дію деяких законів, як в цілому так і окремих його положень на поточний бюджетний рік.
Наведене не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, а саме при розгляді справи «Качко проти України» (заява № 63134/00) Європейський суд з прав людини зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету, держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду).
Саме, приймаючи Закони України про Державні бюджети України на відповідні роки держава, в особі Верховної Ради, в межах повноважень передбачених ст. 95 Конституції України, визначає видатки на загальносуспільні потреби, розмір та їх цільове спрямування.
Законами України про державні бюджети на 2004-2007 роки розміри допомоги зменшувалися і виплачувалася така не в повному обсязі.
З приводу вимог по 2007 році, то Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, справа №1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Вказане рішення Конституційного Суду України набрало чинності ще до закінчення терміну 30 вересня поточного року, визначеного в ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в який особа може звернутись за отриманням грошової разової допомоги.
Беручи до уваги той факт, що положення ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за якою у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни проводилась у розмірі 55 грн. визнано такою, що не відповідає Конституції України, тому місцевим судом зроблено підставний висновок, що стороні позивача її виплачено не в повному обсязі.
З огляду на наведене та беручи до уваги вимоги ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», зі змінами і доповненнями та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких з 1 квітня по 1 жовтня 2007 року розмір мінімальної пенсії в зазначений період складає 410,06 грн., тому до виплати підлягає різниця в сумі 1175,18 грн.
Посилання апелянтів на відсутність коштів на подібні цілі не є достатнім аргументом для відмови в задоволенні позовних вимог.
Отже, враховуючи, що відповідачі у справі повинні діяти лише в межах передбачених Конституцією та законами України, суд приходить до висновку, що останній в особі саме управління праці та соціального захисту населення Волочиської РДА має нести відповідальність за дії (бездіяльність) вчинені в межах належного йому правового поля.
Не можна погодитись з позицією місцевого суду про стягнення вказаних коштів з Державного бюджету в особах ним зазначених в резолютивній частині оскарженого судового рішення, позаяк подібне суперечить ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постанові Кабінету Міністрів України від 18.02.2004 року за № 177.
Окрім того, судом обрано юридично некоректний спосіб захисту сторони позивача, позаяк в ч. 3 ст. 105 КАС України наведено законодавцем вимоги які може містити адміністративний позов, а ч. 2 ст. 162 КАС України передбачено повноваження суду при вирішенні справи по суті. Так у разі визнання судом бездіяльності відповідача - суб'єкта владних повноважень протиправною, що має місце і в досліджуваних правовідносинах, суд може зобов'язати такого відповідача вчинити певні дії, які той зобов'язаний виконати, зокрема провести нарахування та виплату не в повній мірі виплаченої одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня. Суд може стягнути з відповідача на користь позивача певну суму грошових коштів у тому випадку, якщо така нарахована ним але всупереч закону не здійснена її виплата чи в разі відшкодування спричиненої шкоди. Причому спосіб захисту, обраний судом, не обов'язково має збігатися з тим, що запропонував позивач у вимогах (друге речення частини другої статті 11 КАС України).
Оцінивши зібрані докази в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є частково законними, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів -
постановила:
Апеляційні скарги Міністерства фінансів України та Державного казначейства України задоволити частково.
Змінити резолютивну частину постанови Волочиського районного суду Хмельницької області від 04.12.2007 року, виклавши її в такій редакції :
адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити частково. Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Волочиської РДА провести ОСОБА_1 виплату недоплаченої суми разової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік в сумі 1175,18 грн.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
|
В. Улицький В. Багрій І. Обрізко |
Головуючий:
Судді: