Справа № 2-а-1441/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2011 рокум.Городище

          в складі :

головуючого                                                                        Голосія А.В.

при секретарі                                                                                 Волошиній І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городище цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень та перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС II-ї категорії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень та перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС II-ї категорії.

Обґрунтовуючи свій позов позивач посилається на те, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії. На даний час перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Городищенському районі та отримує пенсію, а також має право на додаткову пенсію, яка виплачується у значно нижчому розмірі, ніж це передбачено ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи». Звернуся за захистом своїх порушених прав, до Управління Пенсійного фонду з проханням про проведення перерахунку та виплати додаткової пенсії, але йому було відмовлено.

У судове засідання позивач не з’явився, попередньо надавши суду заяву з проханням розгляду справи у його відсутності. Позов підтримав, та просить здійснити йому перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Представник управління Пенсійного фонду України у Городищенському районі Черкаської області у судовому засіданні та доданому письмовому запереченні позовні вимоги не визнав та заперечує щодо їх задоволення посилаючись на те, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіка 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених лише за цим Законом. А тому, щодо пенсіонерів, яким пенсія призначена за іншими спеціальними законами, у тому числі на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зазначені у ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», розмір мінімальної за віком пенсії не застосовується. Таким чином, вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при обчисленні перерахунку пенсій з урахуванням ст. ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»повинна визначатися згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», було внесено зміни до ст. 51 Закону. Положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», були чинними до моменту, коли Конституційний Суд України своїм рішенням від 22.05.2008 року, визнав не конституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційного суду України. Разом з тим, рішення про відновлення дії законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою України не приймалось, внаслідок цього порядок обчислення пенсії або підвищень до них, передбачених законодавчими актами залишаються не врегульованими. А тому відсутні підстави для визнання дій управління Пенсійного фонду України у Городищенському районі неправомірними та проводити позивачу перерахунки та виплати до державної та додаткової пенсії у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки Управління Пенсійного фонду України у Городищенському районі діє в межах Закону та наданих йому повноважень.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, вважає, що даний позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є особою віднесеною до II категорії ( посвідчення серія А № 181507) та отримує пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії».

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. № 107-УІ, «Про державний бюджет України на 2009рік» № 835-УІ від 26.12.08р., Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.03. Статтею 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010рік».

Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з неналежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

П. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначає, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до Закону України № 231-У від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» який набрав чинності з 31.10.2006 року, визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає, правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорії 1.2.3.4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Встановлені обставини справи вказують, що Управління Пенсійного Фонду України у Городищенському районі повинно було нараховувати та виплачувати позивачу додаткову пенсію у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком . Ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії з 12 січня 2005 року встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність. Так відповідно до ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для осіб, які втратили працездатність : з 1 січня –695 гривень, з 1 квітня –706 гривень, з 1 липня –709 гривень, з 1 жовтня –723 гривень, з 1 грудня –734 гривні. Статтею 21 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2011 рік” встановлено у 2011 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.

Суд, співставляючи зазначені фактичні обставини справи у межах заявлених позовних вимог та об»єктивно досліджені в судовому засіданні всі докази, прийшов до висновку, що для розрахунку підвищень у відповідності до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» необхідно виходити з соціальної категорії “мінімальна пенсія за віком”, але з огляду на відсутність її грошового розміру щодо зазначеного Закону, потрібно керуватися розміром мінімальної соціальної гарантії як бази нарахування у відповідності до положень частини 3 ст. 46 Конституції України, положень Закону України “Про прожитковий мінімум”, яким визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема: для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України, законів України, формування Державного бюджету України. Судом не приймається до уваги посилання представника відповідача на те, що положення ч.3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з якого випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання додаткової пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату в повному обсязі державних та додаткових пенсій згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» створюється ситуація правової невизначеності держави стосовно джерела фінансування, з якого має виплачуватися зазначені соціальні виплати.

Поряд з цим у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Посилання відповідача на прийняті для врегулювання спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року не є належним доказом для розгляду даного спору по суті, оскільки зазначені нормативні акти являються підзаконними актами, а тому за конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що нарахування пенсій необхідно здійснювати виходячи з розмірів, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Дослідивши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку про визнання неправомірними дій суб»єкта владних повноважень та зобов’язати здійснити перерахунок і виплату додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 09.09.2010 року по дату винесення судового рішення.

Відповідач та позивач звільнені від сплати судового збору на підставі Декрету Кабінету Міністрі України „ Про державне мито”.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 51,54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.11, 69-71, 99, 100, 122, 160, 162, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень та перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС II-ї категорії – задоволити.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України у Городищенському районі у перерахунку та виплаті додаткової пенсії ОСОБА_1 –протиправною. Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Городищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" – з 09.09.2010 року по 04.05.2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_2