донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

   

УХВАЛА

Іменем України

06.02.2007 р.                                                                                  справа №38/407

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

При секретарі: Жильцовій О.В.

За участю представників сторін:

від позивача –Темнікова С.В. –довіреність № 365 від 05.02.2007р.

від відповідача –Карлашенко І.М., довіреність № 1/103  від 17.01.2007р., Шкода А.С. - довіреність № 1/105  від 17.01.2007, Акімов В.І. - довіреність № 1/104  від 17.01.2007р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Артемівського міського центру зайнятості –робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття м. Артемівськ

на  постанову  господарського суду  Донецької області

від 23.11.2006р. у справі № 38/407 (суддя Радіонова О.О.)

за позовом Артемівського міського центру зайнятості –робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття м. Артемівськ

до відповідача - Донецького державного регіонального геологічного підприємства “Донецькгеологія” м. Артемівськ

про стягнення штрафу в сумі 17 631 грн. 30 коп.

ВСТАНОВИВ:

Артемівський міський центр зайнятості –робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття м. Артемівськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Донецького державного регіонального геологічного підприємства “Донецькгеологія” м. Артемівськ про стягнення штрафних санкцій в сумі 173631грн. 30 коп. за порушення вимог ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення”.

Постановою господарського суду Донецької області від 23.11.2006р. у справі № 38/407 (суддя Радіонова О.О.) у задоволенні позовної заяви відмовлено.

Приймаючи постанову господарський суд виходив з того, що позивач дійшов помилкового висновку про порушення відповідачем вимог ст. 20 Закону “Про зайнятість населення”, оскільки інформація про попереднє вивільнення гр. Спиріної О.І. надіслана на адресу позивача, про що свідчать лист від 18.04.2005р. № 02/7-8, поштова квитанція № 01040 та витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції, а інформація про фактичне вивільнення направлена позивачу 18.06.2005р., про що свідчить поштова квитанція № 03082.

Позивач з постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовну заяву.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при прийнятті постанови господарським судом порушені норми матеріального права.

Як зазначає заявник скарги, поштові квитанції, які підтверджують відправку кореспонденції, не відповідають державному зразку, крім того, на цих квитанціях вказані нерозбірливі дати відправки.

В апеляційній скарзі зазначено також, що до матеріалів справи додана копія листа про плановане скорочення, який не відповідає формі звітності встановленого зразку, затвердженого Наказом Комітету статистики України “Про затвердження форм державної звітності з питань трудоустрою, зайнятості населення та інструкції по їх заповненню” від 06.07.1998р. № 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.07.1998р. № 464/2904.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила.

Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Донецького обласного центру зайнятості проведена перевірка  відособленого підрозділу Технологічного центру “ГеолГІСтехнологія”, яке відповідно до положення не є юридичною особою та входить до складу Донецького державного регіонального геологічного підприємства “Донецькгеологія”, щодо додержання законодавства про зайнятість населення за період з 29.04.2002р. по 04.04.2006р., за результатами якої складений акт № 45 від 04.04.2006р.

З акту перевірки, який не підписаний керівником підприємства, вбачається, що позивачем встановлені порушення ТЦ “ГеолГІСтехнологія” вимог ст. 20 Закону “Про зайнятість населення” - за два місяці до звільнення згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України не повідомило в письмовій формі Артемівський міський центр зайнятості про звільнення робітника у зв’язку з скороченням численності штату та у десятиденний строк після звільнення не предоставило списки про фактично звільнених робітників.

Тому відповідно до п.5 ст. 20 Закону “Про зайнятість населення” на ТЦ “ГеолГІСтехнологія” покладений штраф в сумі 17631 грн. 30 коп., який  запропоновано в 10-денний строк сплатити до Артемівського міського центру зайнятості.

Судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, конроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, Закону України “Про зайнятість населення” та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.1 ст. 18 Закону “Про зайнятість населення” для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Згідно п. 5, п. 6 ст. 20 цього Закону при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюються законодавством України.  

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки  № 02/7-2 від 12.04.2006р. середня річна заробітна плата вивільненого працівника становила 8815 грн. 65 коп. Тому господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що помилковим є посилання позивача на факт порушення відповідачем двічі вимог п.5 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” і ці порушення обумовлюють застосування штрафу окремо за кожне таке неподання.

Таким чином, приведений позивачем розрахунок про накладення штрафу у сумі 17631 грн. 30 коп. за неподання або порушення строків подання інформації про вивільнення працівника не відповідає приписам чинного законодавства.

Факт відправлення відповідачем 18.04.2005р. на адресу позивача інформації про попереднє вивільнення робітника Спиріної О.І. підтверджено листом від 18.04.2005р. № 02/7-8, поштовою квитанцією № 01040 та витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції (а.с. 35 –37).

Крім того, інформація про фактичне вивільнення робітника направлена позивачу 18.06.2005р., що підтверджується поштовою квитанцією № 03082 (а.с. 36).

         Листом № 01/3-470 від 05.02.2007р. Українське державне підприємство поштового зв’язку “Укрпошта” Донецька дирекція повідомила про те, що у 2005 році та до цього часу у деяких відділеннях Артемівського вузла поштового зв’язку касові апарати ще не встановлені і тому виписуються поштові квитанції. Тому, посилання скаржника на те, що в теперішній час всі квитанції видаються тільки через касові апарати  є необґрунтованим та не може бути прийнято до уваги.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 167, ст. 195, п. 1 ч.1 ст.198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України  № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, суд, -

У Х В А Л И В :

Постанову господарського суду Донецької області від 23.11.2006р. у справі № 38/407 залишити без змін, а апеляційну скаргу Артемівського міського центру зайнятості –робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття м. Артемівськ –без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена  в касаційному порядку протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.

Ухвала  складена в повному обсязі 08.02.2007 року.

Головуючий:          

Судді:           

          

Надруковано 5 примір

                 1 – позивачу

          1 - відповідачу

          1 - у справу

           1 - господарському суду  

                                                                                                1-апеляц.. господ. Суду.