Справа № 2-262 / 08р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2008 року Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Неверова І.М.

за участю секретаря Вишневської Л.Л.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іваничі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

До Іваничівського районного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням. Свій позов мотивує тим, що згідно договору купівлі-продажу від

29.08.2007 року , посвідченого державним нотаріусом Іваничівської державної нотаріальної

контори та зареєстрованому в реєстрі за № 2166, він купив у ОСОБА_2 житловий

будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . На час купівлі будинку у ньому були

зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , однак фактично з 2003 року вони у

вказаному будинку не проживають. Він як власник даного будинку неодноразово звертався

до них з вимогою знятися з реєстрації, однак добровільно відповідачі з реєстрації знятися не

бажають, на підставі цього звернувся до суду з позовом про визнання відповідачів такими,

що втратили право користування жилим приміщенням.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнала і додатково пояснила, що згідна знятися з реєстрації, але за умови, що позивач сплатить всю суму за придбаний будинок.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, показання свідка, дослідивши матеріали справи , суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 29.08.2007 року державним нотаріусом Іваничівської державної нотаріальної контори було посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №2166 договір купівлі-продажу , згідно якого ОСОБА_2 продала ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Однак , в будинку залишилися зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, хоча з 2003 року фактично у вказаному будинку не проживають. Даний факт підтверджено довідкою Грядівської сільської ради (вих.№ 241 від

11.04.2008 року) та показаннями свідка ОСОБА_5.

Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ч.2 ст. 167 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття.

2

Таким чином, будь-які правові підстави для перебування на реєстраційному обліку за адресою належного позивачу нерухомого майна у відповідачів відсутні. Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 знаходяться на реєстраційному обліку не за своїм місцем мешкання, чим створили перешкоди в реалізації права власності позивачу в повному обсязі.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до положень ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за свою волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно положень ч. 1,2 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна. Відповідно до ч.1,2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону. Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способом захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно положень ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, позов ОСОБА_1 слід задовольнити і визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Керуючись ст.ст. 41, 47, 55 Конституції України, ст.ст. 16, 29, 316, 317, 319, 391 ЦК України, ст.ст. 150,167 ЖК України, ст.ст. 6,7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ст.ст.6, 8, 10, 11, 14, 60, 212 - 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме: АДРЕСА_1.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через

Іваничівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10

днів з дня його проголошення та апеляційної скарги- протягом 20 днів після подання заяви

про апеляційне оскарження , або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього

подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.