Справа № 22ц- 11773                                                  Головуючий в першій

Категорія № 5(2)                                                           інстанції-Українець Ю.Й.

                                                                                       Доповідач Соколан Н.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

20 грудня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Барильської А.П. суддів - Соколан Н.О.,Ляховської І.Є., при секретарі Чубіній А.В.

за участю - позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2 відповідача ОСОБА_3 представника відповідача ОСОБА_4 представника відповідача УЖКГ виконкому Криворізької міської Ради Титаренко Ірини Георгіївни розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 2 квітня 2007 року за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Управління житлово-комунального   господарства   виконавчого   комітету   Криворізької міської ради про визнання частково незаконним розпорядження Управління житлово-комунального  господарства  про  передачу  у   приватну   власність квартири,  визнання  недійсним  свідоцтва про  право  власності  на житло, визнання права власності на 1\2 частину квартири

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 2 квітня 2007 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1

Визнано частково незаконним розпорядження № Ж 684 від 23.09.2005 року Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської Ради про передачу у приватну власність ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 в користуванні житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1, шляхом вселення його у вказану квартиру.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення  нового рішення  про відмову в задоволенні позовних вимог ,у зв'язку з тим, що судом першої інстанції не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи. Зокрема на думку скаржника, суд не взяв до уваги, що позивач ОСОБА_3 був знятий з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 після ухвалення вироку 22.09. 1995 року Харківським районним судом м. Києва, а рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11.12. 2006 року ОСОБА_1 знятий з реєстрації по вище вказані адресі. ОСОБА_1 не проживав у вказаній квартирі, а був лише зареєстрований в ній, так як довгий час відбував покарання у вигляді позбавлення волі.

Перевіривши  законність та обгрунтованість рішення  суду   в  межах апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга   підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що позивач та відповідач були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1.

Вироком Жовтневого районного суду м. Києва від 22.09.1995 року позивач ОСОБА_1 був засуджений за ч.2 ст. 140, 94 КК України до позбавлення волі.

Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте суд першої інстанції, розглядаючи дану справу, зазначених вимог закону не виконав, не з'ясував обставини справи в повному обсязі, не перевірив доводи сторін, у зв'язку з чим рішення суду неможливо визнати таким, що є законним і обгрунтованим.

Ухвалюючи рішення суд не з'ясував, хто зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 та інші обставини, які мають значення по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, до справи не долучено розпорядження № Ж 684 від 23.09.2005 року Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської Ради про передачу у приватну власність ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1, виписку з особового рахунку з відомостями про реєстрацію осіб за вказаною адресою, а рішення суду ухвалено у відсутність цих документів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Усуваючи перешкоди в користуванні ОСОБА_1 в користуванні житловим приміщенням та вселяючи його в квартиру АДРЕСА_1 , суд не звернув уваги на те, що позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги, які б відповідали вимогам ст. 1 19, 120 ЦПК України, до ОСОБА_3 не заявлялися.

Із протоколу судового засідання вбачається, що під час розгляду справи позивач підтримував позовні вимоги в повному обсязі, однак суд, ухвалюючи рішення не вирішив питання про задоволення чи відмову в задоволенні позовних вимог про визнання свідоцтва про право власності на житло № 713 від 29.09. 2005 року виданого органом приватизації Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської Ради на ім'я ОСОБА_3 недійсним.

Суд першої інстанції не з'ясував обсяг позовних вимог, не роз'яснив позивачу його право на зміну, доповнення та уточнення позовних вимог, а також наслідки вчинення або не вчинення певних процесуальних дій.

На думку колегії суддів, при ухваленні рішення, суд не взяв до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про згоду позивача та відповідача на передання їм спірної квартири у спільну чи часткову власність, а тому висновок суду про визнання частково незаконним розпорядження про передачу у приватну власність квартири відповідачу та визнання права власності на 1\2 частину квартири за позивачем не можна визнати обгрунтованим.

Таким чином, суд розглянув не всі позовні вимоги, і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції. Крім того, судом допущені порушення норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст., ст. 303, 307, п.5 ч. 1 ст. 311,313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу - ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3   задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 2 квітня 2007 року - скасувати.

Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.