№22-1706/08

Головуючий у інстанції Васильєва Т.М. Доповідач Кухарська Т. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року січня 28 дня Судова колегія суддів судової   палати в цивільних

справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Кухарської Т. Г.

Суддів Лапчевської О.Ф., Жайворонок Т.Є.

При секретарі                           Погас О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за

апеляційною     скаргою    ОСОБА_1    на    рішення

Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2007 року за позовом

ОСОБА_2       до   ОСОБА_1,

Шевченківського РУ ГУ МВС України про усунення перешкод в користуванні

житловим    приміщенням,    виселення,    зобов'язання    зняти з реєстрації за

зустрічним  позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні  жилим приміщенням.

Заслухавши доповідь судді Кухарської Т.Г, пояснення сторін, представника відповідачки,   обговоривши доводи апеляційної скарги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2007 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1, про усунення перешкод в користуванні жилим будинком по пров. Толбухіна в м. Києві, виселення, та зобов'язання зняти з реєстрації.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що згідно договору дарування від 02 лютого 2007 року йому на праві власності належить жилий будинок по пров. Толбухіна, 6, в м. Києві.

Відповідачка в 1997 році вселився в жилий будинок на підставі договору  найму, з бувшим власником будинку ОСОБА_3.

Бувшим власником будинку, відповідачка попереджалась про відмову про продовження договору найму, та виселення із будинку.

Відповідачка відмовляється в добровільному порядку виселитись з будинку  чим  порушує його права як власника  жилого будинку.

ОСОБА_1 звернулась з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням в спірному будинку,

2

посилаючись на те, що на момент укладання договору ОСОБА_3 був обмежено дієздатним, тому ОСОБА_2 не є власником будинку, і не має права вимагати її виселення, та чинить їй перешкоди в користуванні будинком.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.

Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод в користуванні власністю - жилим будинком АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_1 із будинку АДРЕСА_1.

Зобов'язати Шевченківське РУ ГУМУС України в м. Києві зняти ОСОБА_1 з реєстрації за адресою АДРЕСА_1.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 та задовольнити її позов, посилаючись на те, що суд дав неправильну оцінку доказам і постановив рішення в порушення норм матеріального закону.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно договору дарування житлового будинку від 02 лютого 2007 року ОСОБА_2 отримав в дар від ОСОБА_3     жилий будинок АДРЕСА_1. Договір  посвідчений приватним нотаріусом    Київського міського нотаріального округу    Циганенко Л.В., та зареєстрований в Київському міському БТІ, 22 лютого 2007 року.

Березні 1997 року ОСОБА_1 вселилась у вказаний жилий будинок зі згоди ОСОБА_3 на підставі договору найму жилого приміщення без зазначення терміну з метою догляду за ОСОБА_3, та була зареєстрована в будинку.

Як встановлено судом, колишній власник жилого будинку ОСОБА_3, 24 листопада 2006 року та 27 січня 2007 року письмово попереджав ОСОБА_1 про відмову у продовженні договору найму жилого приміщення в будинку, та виселенні із жилого будинку (а. с. 9-12).

Позивач як власник жилого будинку, відмовив відповідачці в укладанні договору найму жилого приміщення, та наполягає на її виселенні.

Згідно ст. 317 ЦК України - власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник, володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд ( ст.. 319 ЦК України).

Враховуючи наведене суд обґрунтовано прийшов до висновку, що права позивача, як власника жилого будинку порушуються, поскільки відповідачка відмовляється звільнити жиле приміщення в належному позивачу жилому будинку, і правильно задовольнив позов позивача.

3

Доводи відповідачки що позивач не є власником жилого будинку і не має права вимоги, щодо її виселення безпідставні, поскільки не підтверджуються доказами.

Право власності позивача на жилий будинок підтверджується договором дарування.

Суд правильно відмовив відповідачці у зустрічному позові, поскільки позивач відмовився від укладання договору найму жилого приміщення з ОСОБА_1 , і права користування жилою площею в будинку, у встановленому законом порядку вона не набула.

Доводи апеляційної скарги, що рішення суду є незаконним і постановлено в порушення норм матеріального закону безпідставні і спростовуються наведеними доказами.

Рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону - ст. 4, 48 Закону України «Про власність» ст. 156 ЖК України, ст. ст. 316, 317, 319, 391, 822, 814 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 307,308 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.